Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО

Краєвид музейної Полтавщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція відтворює особливості народної культури і побуту Полтавської, Луганської, частково Сумської та Донецької областей. Невеликою просторовою паузою розділяється на дві підзони. Тут встановлено понад 50 будівель, які відтворюють типовий для полтавсько-слобожанських поселень характер забудови. З них пам’ятками народної архітектури є 32 будівлі, 18 – реконструкції. Через погану збереженість підземної частини дерев’яних конструкцій, з метою повноцінно представити все розмаїття народної архітектури регіону, частина пам’яток реконструйована за обмірами старих зразків, що були виявлені під час наукових експедицій.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 23.12.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: ,    

Експозиція “ПОЛТАВЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК, Світлана ЩЕРБАНЬ

Краєвид музейної Полтавщини, НМНАПУ

Надія ЗЯБЛЮК
Світлана ЩЕРБАНЬ

Полтавщина і Слобожанщина були заселені здавен-давна і входили до складу Київської Русі. Упродовж століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним (особливо землі на схід від Полтави). На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину.

Експозиції “Полтавщина” і “Слобожанщина” розгорнуто на площі 10 га. Вони починаються з восьмикрилого вітряка з хутора Кудрявий (с.Високе) Охтирського р-ну Сумської обл., що стоїть при широкій степовій дорозі, яка веде відвідувачів до полтавського села.
Читати далі »

Флеш-галерея: ПОЛТАВЩИНА у НМНАПУ

Музейна Полтавщина, НМНАПУ Експозиція “Полтавщина”. У центрі − хата ІІ пол. ХІХ ст. з с.Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
У полтавській хаті 1896 р., НМНАПУ У хаті 1896 року з с.Шишаки Полтавської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
Музейна Полтавщина, НМНАПУ Експозиція “Полтавщина”. У центрі − хата кін. ХІХ ст. з с.Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл. Тут прибрано до весілля. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
У полтавській хаті кін.ХІХ ст., НМНАПУ У хаті кін. ХІХ ст. з с.Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту   >>


Про експозицію:  {1}  {2}


Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК

Музейна Слобожанщина, НМНАПУ

Надія ЗЯБЛЮК

До Слобожанщини належать сучасні Харківська, Луганська, частина Сумської та Донецької обл. Протягом століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним. На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину, а також далі на схід, на незаселені простори (“дикі поля”), аж до московських рубежів. Тут переселенці осідали на “слободах” (“слобідних” землях), звідси й назва краю − Слобожанщина або Слобідська Україна.
Читати далі »

Флеш-галерея: СЛОБОЖАНЩИНА у НМНАПУ

Музейна Слобожанщина, НМНАПУ Експозиція “Слобожанщина”. Праворуч хата кін. ХІХ ст. з с.Красна Попівка Кремінського р-ну Луганської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У слобожанській хаті кін. ХІХ ст., НМНАПУ У хаті кін. ХІХ ст. з с.Красна Попівка Кремінського р-ну Луганської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У слобожанській хаті кін. ХІХ − поч. ХХ ст., НМНАПУ У хаті кін. ХІХ − поч. ХХ ст. з с.Новоохтирка Новоайдарського р-ну Луганської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту   >>


Про експозицію:  {1}  {2}


Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

На польовій ділянці південної частини Музею встановлено пам’ятки народного будівництва із Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. Комплекс перебуває на стадії формування. Тут передбачено розташувати ще близько 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об’єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші заплановано зведення комплексу оборонних споруд 18 ст.

Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних реґіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій місцевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам. Поєднання двох типів планування – вільного та регулярного – надає специфічного колориту реґіонові, й це складає основу забудови експозиції.

Читати далі »

Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ Історико-етнографічний регіон Півдня України охоплює Запорізьку, Херсонську, Одеську, Миколаївську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Донецьку області й Автономну Республіку Крим.

Люди заселяли цю територію здавна, про що свідчать численні археологічні пам’ятки. Внаслідок монголо-татарської навали в XIII ст. більшість поселень було знищено, край обезлюднів, його стали називати “Диким полем”. Знову освоювати Південь почали запорозькі козаки. За свідченням сучасників, ще в 40-х роках XVIII ст. на більшій частині Південної України були безмежні степи, вкриті густою травою, де вільно паслися табуни диких коней.
Читати далі »

Флеш-галерея: ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ у НМНАПУ

Хата кін. ХІХ ст. з Півдня України, НМНАПУ Хата кін. ХІХ ст. з села Михайлівка Новоодеського р-ну Миколаївської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У хаті кін. ХІХ ст. з Півдня України, НМНАПУ Інтер’єр хати кін. ХІХ ст. з села Михайлівка Новоодеського р-ну Миколаївської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейний Південь України, НМНАПУ Краєвид експозиції “Південь України”. Крайня ліворуч хата сер. ХІХ ст. з с.Старокозаче Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У хаті сер. ХІХ ст. з Півдня України, НМНАПУ У хаті сер. ХІХ ст. з с.Старокозаче Білгород-Дністровського р-ну Одеської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейний Південь України, НМНАПУ Краєвид експозиції “Південь України”. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту   >>


Про експозицію:  {1}  {2}


Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА

Воскресенська церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.

Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 26.07.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , , ,    

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ Експозиція “Полісся” висвітлює комплекс пам’яток народної культури 16-го − 20-го століть з північних заліснених районів Лівобережжя і Правобережжя. Це старожитні терени проживання людини, починаючи з палеоліту, з успадкуванням і розвитком найдавніших культурних традицій наступними епохами.

За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
Читати далі »

Сторінка 5 з 81...34567...8