Про Музеї: Експедиції
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” (9 хв) – четверта частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах. 2011 року студія “МИ” побували на Закарпатті, поблизу села Чорна Тиса Рахівського р-ну.
Докладніше див. ТУТ »
Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969
Українське народне житло. Програма-запитальник для збирання матеріалів до “Регіонального історико-етнографічного атласа України, Білорусії та Молдавії”. – Київ: Наукова думка, 1969. – 28 с., іл.
Методичний матеріал для записування відомостей про традиційну народну архітектуру. Містить малюнки і схеми. Робота над “Регіональним історико-етнографічним атласом”, для якого було створено цю програму, нині вже підходить до завершення…
Continue reading “Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969″
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″
Збірник “БУКОВИНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1963
Буковинські народні пісні / Упорядкування, вступна стаття та примітки Леопольда ЯЩЕНКА. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот.
У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…
Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.
Continue reading “Збірник “БУКОВИНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1963″
Весільний обряд села Загнітків на Одещині − ВІДЕО
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
На Покрову, 14 жовтня 2012 року до Музею Івана Гончара приїздив Народний фольклорно-автентичний колектив “ВИТОКИ” з с.Загнітків Кодимського р-ну Одеської обл. Керівники колективу − Єфросинія Сторож та Василь Олійник. Хлопці й дівчата показували весільний обряд свого краю, записаний від старших людей і опрацьований для цієї вистави п.Єфросинією Сторож.
Маловідомі весільні та ліричні пісні, шляхетне традиційне вбрання Східного Поділля, народні побутові танці у супроводі власного духового оркестру, як то велося в багатьох селах України протягом останніх кількох десятиліть − це краще бачити і чути, аніж про це читати!.. :) запрошуємо до перегляду!
Докладніше див. ТУТ »
Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК”
Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра ДАНЧЕНКО, 1969
Народна кераміка Наддніпрянщини / Олександра Данченко. − Київ: Мистецтво, 1969. − 143 с., іл.
Чудова книжка про етнографічні експедиції Правобережною Наддніпрянщиною − і про їх наслідки та висновки. Містить багатий ілюстративний матеріал.
Continue reading “Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра ДАНЧЕНКО, 1969″
Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО
Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.
Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.
Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
Continue reading “Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО”
Книга про Дмитра ЯВОРНИЦЬКОГО “В пошуках скарбів” − Іван ШАПОВАЛ, 1963
В пошуках скарбів [Про Дмитра Яворницького] / Іван Шаповал. − Київ: Радянський письменник, 1963. − 302 с., іл.
Книга цікавих оповідань про життя та музейну працю відомого історика Запорозької Січі Дмитра Івановича ЯВОРНИЦЬКОГО, чия біографія невіддільна від створення Дніпропетровського історичного музею.
Continue reading “Книга про Дмитра ЯВОРНИЦЬКОГО “В пошуках скарбів” − Іван ШАПОВАЛ, 1963″
Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.
НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.
Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.
Continue reading “Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.”
