Народне мистецтво
Posted in ОГЛЯДИ
Давні зразки народного мистецтва, які походять з традиційних українських осередків
Поштовхом до створення цієї публікації стала конференція “Ґрунт”. Вона засвідчила, що на сьогодні цілком сформовано запит на стартову сторінку візуальних архетипів українського народного мистецтва. Ми спробуємо знайти такі матеріали і подати їх разом – для подальшого розгляду, наслідування й використання у найрізноманітніших завданнях сьогодення.
Такими зразками, на нашу думку, сьогодні можуть бути насамперед вироби найвідоміших давніх традиційних осередків народного мистецтва, збережені по музейних збірках в Україні й за кордоном. І перша проблема, з якою ми зіткнулися – це небажання музеїв давати первинну публікацію предметів з своїх збірок на сторонньому ресурсі. Тому залучаємо сюди виключно друковані матеріали та світлини з офіційних сайтів музеїв – з максимально повною їх паспортизацією.
Про кожен експонат цієї збірної віртуальної “виставки” ми подаємо назву, датування, походження, належність до музейної збірки, облікові позначки (якщо є), адресу Інтернет-ресурсу або бібліографічну довідку про видання, з якого узято світлину. Всі джерела матеріалів будуть також зібрані окремо в кінці публікації.
Якщо Ви представник адміністрації музею – власника світлин, і Ви не бажаєте, щоб інформація про експонати з Вашої фондової збірки була представлена на цій сторінці, просимо повідомити нам про це.
МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003
За виданням: Лідія Орел. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.
Мальоване дерево – поширене і надзвичайно цікаве явище в історії селянської культури. Мальована рублена хата, скриня, колиска були звичними предметами селянського побуту ще на початку ХХ століття. Ікони та картини, мальовані на дереві, побутували й довше, подекуди до нашого часу.
Ця стаття – етнографічний нарис, у якому подано відомості про регіональні стилі мальованих речей, їхніх авторів та побутове життя.
Зміст статті:
• Вступ • Хати • Скрині • Ікони та картини. Сюжет “Козак Мамай” • Миски, мисники, віконниці, вози, вулики… • Малювання на дереві в українських народних піснях • Окремі ілюстрації • Використана література • Умовні скорочення • Примітки
Continue reading “МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003”
Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005
Віктор Давидюк. Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.
Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.
За надання інформації дякуємо п.Людмилі ОГНЄВІЙ.
Continue reading “Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005″
КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913
Данило Щербаківський. Козак Мамай (народна картинка) // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22.
Передрук зі скороченнями за публікацією в літературно-мистецькому журналі “Сяйво”. – Київ, 1913. – №10-12.
У Лівобережній, а іноді й у Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.
Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатому одязі, що на ньому, комір розхристаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а іноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. Па картині внизу довгі вірші. Є багато картин, на яких, окрім цього казана, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуба… і т. ін…
Continue reading “КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913”
Альбом “Украинское народное искусство” – 1938
Украинское народное искусство; Українське народне мистецтво. Ред.Полуянов П.А. – Москва, Ленинград: Искусство, 1938. – 62 с., ил.
Альбом укладений переважно на матеріалах українських виставок 1936 року в Москві й Ленінграді та збірки Державного музею українського мистецтва в Києві. Проілюстроване килимарство, ткання, вишиття, розпис, витинанка та гончарні вироби – посуд, кахлі, іграшки.
Continue reading “Альбом “Украинское народное искусство” – 1938″
Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981
Зоя Гудченко. Музеї народної архітектури України. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″
Книга “ОРНАМЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ” – Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1980
Вадим Щербаківський. Українське народне мистецтво. – Кн.3. – Орнаментація української хати. – Рим, 1980. – 104 с., іл.
З передмови автора:
“Матеріял, представлений у цій книжці, показує незначну частину того багатого етнографічного матеріялу, який перед великою російською революцією був зібраний по різних українських музеях і приватних збірках…
Представлені тут малюнки належать здебільшого до колишніх збірок мого брата, трагічно загинулого 6 червня 1927 року в Києві – Данила Щербаківського, а почасти до збірки інж.арх.К.Мощенка, колишнього директора Етнографічного Відділу Полтавського Земського Музею. Декілька малюнків із збірки проф.В.Г.Кричевського, відомого нашого архітекта і маляра, і врешті мої власні фотографії, зроблені з натури ще між 1900 і 1911 роками на Київщині.
Я вважаю необхідним опублікувати цей матеріял… тим більше, що він має велику етнографічну цінність і насвітлює деякі особливі сторінки української народної мистецької творчости, невідомі навіть багатьом спеціалістам”.
Continue reading “Книга “ОРНАМЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ” – Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1980″
Рекомендація ООН про збереження традиційної культури та фольклору
(Recommendation on the Safeguarding of Traditional Culture and Folklore)
Прийнята генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки та культури на її двадцять п’ятій сесії − Париж, 15 листопада 1989 р.
Цей документ був надрукований українською мовою в бюлетені Європейського Центру Традиційної Культури:
European Centre for Traditional Culture (ECTC)/ Bulletin. – № 3. – Budapest, 1997. – P.51-54.
Подаємо далі текст із цього видання − і поруч посилання на оригінальні документи іншими мовами, запозичені з офіційного сайту ЮНЕСКО.
Continue reading “Рекомендація ООН про збереження традиційної культури та фольклору”
Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра ДАНЧЕНКО, 1969
Олександра Данченко. Народна кераміка Наддніпрянщини. − Київ: Мистецтво, 1969. − 143 с., іл.
Чудова книжка про етнографічні експедиції Правобережною Наддніпрянщиною − і про їх наслідки та висновки. Містить багатий ілюстративний матеріал.
Continue reading “Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра ДАНЧЕНКО, 1969″
Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО
Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.
Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.
Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
Continue reading “Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО”
