Методичні матеріали

Поштовхом до створення цієї публікації стала конференція “Ґрунт”. Вона засвідчила, що на сьогодні цілком сформовано запит на стартову сторінку візуальних архетипів українського народного мистецтва. Ми спробуємо знайти такі матеріали і подати їх разом – для подальшого розгляду, наслідування й використання у найрізноманітніших завданнях сьогодення.

Такими зразками, на нашу думку, сьогодні можуть бути насамперед вироби найвідоміших давніх традиційних осередків народного мистецтва, збережені по музейних збірках в Україні й за кордоном. І перша проблема, з якою ми зіткнулися – це небажання музеїв давати первинну публікацію предметів з своїх збірок на сторонньому ресурсі. Тому залучаємо сюди виключно друковані матеріали та світлини з офіційних сайтів музеїв – з максимально повною їх паспортизацією.

Про кожен експонат цієї збірної віртуальної “виставки” ми подаємо назву, датування, походження, належність до музейної збірки, облікові позначки (якщо є), адресу Інтернет-ресурсу або бібліографічну довідку про видання, з якого узято світлину. Всі джерела матеріалів будуть також зібрані окремо в кінці публікації.

Якщо Ви представник адміністрації музею – власника світлин, і Ви не бажаєте, щоб інформація про експонати з Вашої фондової збірки була представлена на цій сторінці, просимо повідомити нам про це.

Зміст сторінки:

•  ІКОНА
•  НАРОДНА КАРТИНА
•  РОЗПИС
•  ГОНЧАРСТВО: Васильків, Гавареччина, Громи, Дибинці, Косів, Опішня, Цвітна…
•  ГУТНИЦТВО
•  ТКАННЯ
•  ВИШИТТЯ
•  ВБРАННЯ
•  ДЕРЕВОРІЗЬБЛЕННЯ
•  КОВАЛЬСТВО
•  ОБРОБКА КАМЕНЮ
•  НАРОДНА АРХІТЕКТУРА
•  Окремі роботи професійних художників, у яких достовірно відображені етнографічні реалії
•  Джерела: Музеї, Видання, Інтернет-ресурси.

ГОНЧАРСТВО

Дибинці

^ вгору

Джерела

Музеї

• Національний музей народної архітектури та побуту України
• Національний музей українського народного декоративного мистецтва
• Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”

Видання

1. Давидюк Віктор. Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.
2. Державний музей українського народного декоративного мистецтва УРСР: Альбом / Авт.-упоряд. Н.Л.Россошинська. Є.Д.Антоненко, Л.М.Ульянова та інші. – Київ: Мистецтво, 1983. – 407 с., іл. – Текст укр., рос. та англ. мовами.
3. Колянківський М. Дерев’яні церкви в Україні. – Торонто: Ми і світ, 1954? – 48 с.
4. Данченко Олександра. Народна кераміка Наддніпрянщини. − Київ: Мистецтво, 1969. − 143 с., іл.
5. Музичні інструменти України в Музеї народної архітектури та побуту УРСР / Комплект листівок. − К., 1981. − 15 листівок, текст укр. і рос. мовами.
6. Народна культура зраненої землі / Каталог виставки до 10-річчя аварії на ЧАЕС. – К., 1997. – 92 с., іл.
7. Орел Лідія. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.
8. Парахін Василь. Народна школа українського живопису: Посібник. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”.
9. Самойлович Віктор. Народна архітектура України в ілюстраціях. − К.: Абрис, 1999. − 281 с., іл. − Бібліогр.: с.281.
10. Самойлович Віктор. Українське народне житло (кінець ХІХ − початок ХХ століть). − К.: Наукова думка, 1972.
11. Скарби нашої пам’яті: Фотоальбом / Фото: Станіслав Крячко; Упорядники Михайло Сікорський і Лариса Тинна. − Київ: Мистецтво, 1993. − 192 с.: іл. − Текст укр., англ.
12. Стельмащук Ганна. Традиційні головні убори українців. − Київ: Наукова думка, 1993. − 240 с., іл.
13. Суха Любов. Художні металеві вироби українців Східних Карпат ІІ половини ХІХ – ХХ століть. – Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1959. – 106 с., іл.
14. Таранушенко Степан. Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України. – К.: Будівельник, 1976. – 336 с., іл., бібліографія.
15. Українська родина: родинний і громадський побут / Упорядник Лідія Орел. – К., 2000. – 424 с., іл., нот
16. Українське народне мистецтво: Вбрання. − К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. − 327 с., іл.
17. Українське народне мистецтво: Живопис / Упор. Б.С.Бутник-Сіверський (керівник), В.Г.Нагай, В.П.Самойлович. Авт.тексту Б.С.Бутник-Сіверський. − К.: Мистецтво, 1967. − 220 с., іл.
18. Українське народне мистецтво. Кераміка і скло: Альбом. – Київ: Мистецтво, 1974. – 58 с. + 214 іл.
19. Украинское народное искусство; Українське народне мистецтво. Ред.Полуянов П.А. – Москва, Ленинград: Искусство, 1938. – 62 с., ил.
20. Щербаківський Вадим. Українське мистецтво. − Кн.1. − Деревляне будівництво і різьба на дереві. − Львів-Київ, 1913. − 86 с., іл.
21. Щербаківський Вадим. Українське народне мистецтво. – Кн.3. – Орнаментація української хати. – Рим, 1980. – 104 с., іл.

Інтернет-ресурси

• honchar.org.ua – офіційний сайт Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”
• hutsul.museum – офіційний сайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
• mundm.kiev.ua – офіційний сайт Національного музею українського народного декоративного мистецтва
• nmnapu.org.ua – офіційний сайт Національного музею народної архітектури та побуту України протягом 2011-2012 рр.

Підготовка публікації: Катерина МІЩЕНКО,
старший науковий співробітник НЦНК “Музей Івана Гончара”.

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

•  Загальна інформація   •  РІЗДВО   •  ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК   •  ВОДОХРЕЩА   •  МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ   •  ВЕЛИКДЕНЬ   •  ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ   •  КУПАЛА   •  ОБЖИНКИ   •  МАКОВІЯ   •  ПОКРОВА   •  АНДРІЯ, або КАЛИТА   •  МИКОЛАЯ   •  Джерела  

Лекція-коментар до теми »

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Читати далі »

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

•  Загальна інформація   •  РІЗДВО   •  ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК   •  ВОДОХРЕЩА   •  МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ   •  ВЕЛИКДЕНЬ   •  ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ   •  КУПАЛА   •  ОБЖИНКИ   •  МАКОВІЯ   •  ПОКРОВА   •  АНДРІЯ, або КАЛИТА   •  МИКОЛАЯ   •  Джерела  

Лекція-коментар до теми »

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Усі наведені свята мають значний потенціал для виходу в сучасний інформаційний простір. Багато з них, з певними уточненнями, надаються для проведення організованих масових заходів − і/або етнічно-орієнтованого святкування в колі друзів.

До цього переліку не увійшло багато важливих і шанованих у народі свят, що їх люди відзначають лише у храмі та у власному домі. Це Стрітення, Благовіщення, Вербна Неділя, Чистий Четвер, Петра й Павла, Спаса, Катерини та інші. Вони є не менш важливими для українського культурного простору, але в цій публікації ми розглядаємо лише ті свята, у яких може виявлятися світська громадська ініціатива.

Continue reading “Український рік: свята, що нас об’єднують” →

Ганна Стельмащук. Традиційні головні убори українців. − Київ: Наукова думка, 1993. − 240 с., іл.

У монографії вперше розглянуто процес розвитку головних уборів та зачісок, що побутували на території України з найдавніших часів до початку 20-го століття. Детально схарактеризовано всі види й форми головних уборів різних соціальних груп населення. Висвітлюються загальні риси та регіональні відмінності головних уборів. Показано роль атрибутів, символів, знаків у головних уборах, особливо обрядових.

Для істориків, етнографів, мистецтвознавців, художників, викладачів та студентів, усіх зацікавлених матеріальною і духовною культурою українського народу.

Continue reading “Книга “Традиційні головні убори українців” − Ганна СТЕЛЬМАЩУК, 1993″ →

Дивитися на YouTube »

Ірина НЕСЕН, Михайло МАТІЙЧУК. Архівний запис традиційної технології перекривання соломою хати з с.Медведівці Мукачівського р-ну Закарпатської обл. в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів). Майстри − брати Василь і Максим МАКАРОВИЧІ з с.Буківцьове Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. та бригада покрівельників з с.Красноілля Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Серпень 2005 р.

Михайло МАТІЙЧУК. Довідка про технологію перекриття даху хати “в жупи” на садибі з с.Медведівці Закарпатської обл., НМНАПУ. − 2005. − PDF.

Докладніше див. ТУТ »

Михайло Глушко. Методика польового етнографічного дослідження: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2008. – 288 с., іл.

Розглядаються об’єкти та предметна область, історія розвитку польового етнографічного дослідження в Україні, організація та підготовка етнографічних експедицій, методи праці етнолога, способи збору польових етнографічних матеріалів, методика й практика дослідження різних ділянок традиційно-побутової культури, вимоги і правила зберігання, опрацювання та передавання набутих польових джерел до архіву.

Для студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю і всіх, хто цікавиться етнографією свого народу.

Continue reading “Книга “Методика польового етнографічного дослідження” – Михайло ГЛУШКО, 2008″ →

Віктор Давидюк. Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.

Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.

За надання інформації дякуємо п.Людмилі ОГНЄВІЙ.

Continue reading “Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005″ →

Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. – Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. – 763 с.

Півторастолітня класика і настільна книга українського етнографа нарешті знайшлася у світовій мережі! Перед експедиціями варто читати давні джерела про досліджуваний край…

Також тут можна шукати відомості про історію своєї родини – хто має коріння у колишній Київській губернії.

Continue reading “Книга “Сказания о населенных местностях Киевской губернии” – Лаврентій ПОХИЛЕВИЧ, 1864″ →

Гнат Танцюра. Записки збирача фольклору. – Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. – 102 с., нот.

Чудовий методичний посібник для фольклориста. Автор на основі власного досвіду дає поради щодо збирання, вивчення та систематизації фольклорного матеріалу. Ця праця зроблена з великою любов’ю до людей і до своєї справи, написана докладною простою мовою. Відбиті у ній радянські політичні реалії не применшують її значення, але дають змогу уявити, як нелегко працювалося тогочасним збирачам народної творчості…

Continue reading “Книга “ЗАПИСКИ ЗБИРАЧА ФОЛЬКЛОРУ” – Гнат ТАНЦЮРА, 1958″ →

Українське народне житло. Програма-запитальник для збирання матеріалів до “Регіонального історико-етнографічного атласа України, Білорусії та Молдавії”. – Київ: Наукова думка, 1969. – 28 с., іл.

Методичний матеріал для записування відомостей про традиційну народну архітектуру. Містить малюнки і схеми. Робота над “Регіональним історико-етнографічним атласом”, для якого було створено цю програму, нині вже підходить до завершення…

Continue reading “Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969″ →