Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ За історико-етнографічним районуванням “Середня Наддніпрянщина” обіймає лісостепову Київщину, правобережну Черкащину, північні райони Кіровоградщини та західні Полтавщини.

У народному будівництві тут віддавна розвиваються традиції зведення будівель із застосуванням сошних (стовпових) та зрубних конструкцій стін. Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. По низу стін, з чола і причілка, набивали з глини призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.

Чотирисхилі дахи на кроквах з розвиненими на причілках піддашками (“дармовисами”) крили сніпками-парками з житньої соломи. На Правобережжі дахи вивершували високим накладним гребенем “дідухом”, а на рогах вшивали китицями. На Лівобережжі дахи покривали соломою або очеретом з невисоким гребенем, без китиць.

Народне житло мало універсальне традиційне обладнання: попід стінами – лави, на покуті перед ними – стіл, накритий настольником (скатертиною), з хлібом-сіллю під рушником, біля стола стояла скриня, у бідніших могла стояти лише одна скриня на місці стола. На стінах і на покуті – образи у рушниках і квітах. Прикрашали стіни народні картини, кілкові рушники, сухі квіти. В кутку при сінешній стіні стояла велика піч. Печі набивали з глини і викладали з цегли-сирцю. На Правобережжі пічний комин виплітали з лози та соломи, підвісним кошем з шиєю, що виводить дим до кагли у сінешній стіні. На Лівобережжі пічний комин викладали з цегли-сирцю прямою стінкою з карнизами і “дзеркалом”. Для спання й відпочинку служили черінь печі, лежанка, за піччю влаштовували піл з дошок, пізніше замість нього з’явилося дерев’яне ліжко Підлоги у хатах були глиняні і щосуботи, як і припічок печі, їх мастили рудою або червоною глиною з підводками. Влітку на долівку стелили траву, а взимку – солому.

Господарські будівлі: хліви, повітки, клуні будували сошні, стіни заплітали лісою і мастили глиною або робили солом’яну загату між двома заплетеними стінами, чи закладали між сохами дилі, дошки, вальки. Комори надвірні ставили зрубні і стовпові (в закидку дилями), в них зберігали харчові продукти, знаряддя праці, родинне майно. У коморах, і хатніх, і надвірних, настеляли дерев’яні підлоги.

У храмобудівництві Наддніпрянщини у північних районах зберігся архаїчний тип рублених з соснових брусів багатоверхих храмів без заломів, з рубленими шатровими дахами і великими освітленими ліхтарями, вивершеними маківками з кованими хрестами. У південній частині розвинулись традиції дубових зрубних багатоверхих церков з високими багатозаломними банями і рубленими шатровими дахами. Ковані хрести наддніпрянських церков зберігають знаки-символи прадавнього народного світогляду: рогатий півмісяць, квітку, сонця-промені. Дзвіниці були зрубні з шатровим верхом. Дахи культових будівель покривали гонтом, зрідка соломою, пізніше – листовим залізом.

Експозиція “Середня Наддніпрянщина” розміщена на 10 гектарах у типовому наддніпрянському ландшафті з пагорбами й долиною. Невеликий байрак розділяє її на Лівобережну і Правобережну частини.

 


СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА ПРАВОБЕРЕЖНА


 
Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ Експозиція відтворює старовинне наддніпрянське село Правобережжя 18 – поч. 20-го ст.: житнє поле з вітряками на пагорбі, вулиця з дворядною забудовою, з традиційними садибами й подвір’ями, садками й городами та сільський майдан з церквою і громадськими будівлями.

*       *       *

Відкривають експозицію два стовпові вітряки поч. 20 ст.

{1}, {2}. Чотирикрилий вітряк с. Сасинівка Пирятинського р-ну Полтавської обл. та шестикрилий вітряк с. Боровиця Чигиринського р-ну Черкаської обл. Двоповерхові шальовані корпуси з піддашком встановлені на рубленому стільці і повертаються “на вітер” навколо масивного дубового стовпа, глибоко закопаного в землю. Жорна на другому поверсі, скриня для борошна – на першому.

*       *       *

{3}. Хата 19 ст. с. Неморож Звенигородського р-ну Черкаської обл. (Реконструкція). Дводільна: хата, сіни. Стіни сошні: зашиті сніпками очерету, ув’язаними перевеслами до поперечних жердок, обмащені рудою глиною й побілені. Призьба, віконні шибки підведені червоною глиною.

Відкрите горище використовується як господарське приміщення для зберігання різного начиння.

*       *       *

Садиба з Правобережної Київщини −
{4} хата, {5} комора.

{4}. Хата 19 ст., с. Таборів Сквирського р-ну, Київської обл. Тридільна: хата, сіни, комора. На одвірку комори вирізані дати: 1833 і 1861. Двері на воротні. На поздовжньому митому сволоку вирізьблений великий хрест. На стінах образи під рушниками, великі хрести з васильків, крокусу, ласкавців. Піч, вікна (зовні) і призьби прикрашені мальованими зубцями. Замість стола стоїть мальована скриня.

*       *       *

Садиба з Звенигородщини −
{6} хата, {7} комора, {8} льох,
{9} господарський двір з хлівами й повітками.

{6}. Хата 19 ст. з с.Шевченкове (кол. Керелівка). Належала родині Шевченків, в ній прожив свій вік онук Тарасового брата Микити – Тиміш Петрович Шевченко з кінця 1890-х рр. до 1954 року.

За планом тридільна: хата, сіни, комора. Стіни дубові, „в заміт”, мащені й білені. Обладнання традиційне. На стіні над скринею висить старовинний музичний інструмент – ліра. У миснику виставлені мальовані миски із давніх гончарних осередків – с. Гнилець і с. Дибинці.

*       *       *

Садиба з Правобережної Черкащини кін. 19 ст. −
{10} хата, {11} погріб-омшаник, {12} саж, {13} повітка, {14} хлів.

{10}. Хата кін. 19 ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну, на дві половини через сіни, ліва частина переділена на комірчину і хатину, обладнану на майстерню. Середину власне хати займає ткацький верстат, на якому ткали взимку полотно, рядна, скатерті з конопляного та лляного прядива.

*       *       *

Садиба з Правобережної Черкащини поч. 20 ст. −
{15} хата, {16} комора, {17} криниця, {18} повітка-воловня,
{19} хліви з повітками, {20} погрібник з погребом, {21} клуня.

{15} Хата 1907 р. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну рублена із соснових пиляних брусів, з короткими випусками вінців. За планом тридільна: хата – сіни – світлиця. У лівій меншій хаті – традиційний щоденний побут селянської родини, світлиця, прибрана по-святковому.

*       *       *

Садиба з Правобережної Черкащини кін. 18 – поч. 20 ст. –
{22} хата, {23} комора, {24} хлів-повітка.

{22}. Хата кін. 18 ст. з с.Хрещатик Черкаського р-ну рублена з масивних соснових плах та брусів, з довгими випусками вінців. Тридільна: хата, сіни, комора. У хаті на покуті образи і рушники, шиті “біллю” вирізуванням і мережками. У сінях експонуються рибальські знаряддя і снасті: ятері, верші, сітка. У коморі настелена підлога, представлені великі й малі солом’яники, дерев’яні мірки, довбанки для сипучих продуктів. На жердці висить зимовий одяг.

*       *       *

Громадський центр села −
{25} управа, {26} колодязь-журавель, {27} школа, {28} церква.

{25}. Управа 19 ст. с. Мліїв Городищенського р-ну Черкаської обл. Має тридільне планування. Ліва половина – приміщення для старости й писаря, права – для сільського сходу. У сінях відгороджена “холодна” для попереднього утримання порушників порядку.

{27}. Церковно-парафіяльна школа 1880-х рр. з с.Лоташеве Тальнівського р-ну Черкаської обл.

Однокласна з трирічним навчанням. В одній половині – сіни, класна кімната й учительська, в другій – помешкання вчителя з окремим виходом назовні: кухня-їдальня і спальня-кабінет.

{28}. Церква Святої Параскеви 1742 р.
з с.Зарубинці Монастирищенського р-ну Черкаської обл.

Тризрубна, з тесаних дубових брусів, тридільна: вівтар, церква (нава), бабинець. Рублені багатозаломні восьмерикові бані завершені ліхтарями без вікон і маківками з кованими хрестами. Карнизи, одвірки, вікна, скоби прикрашені традиційним різьбленням.

Іконостас 18 ст. шестиярусний, вивершений мальованим розп’яттям. Оздоблений пишним різьбленням з барочним іконописом і позолотою. Зберігся фрагментами, перебуває у стані реставрації.

*       *       *

Садиба священика −
{29} хата, {30} комора, {31} саж, {32} хлів.

{29}. Хата поч. 20 ст. з с.Мизинівка Звенигородського р-ну Черкаської обл. Будівля на дві половини через сіни, з ганком на стовпцях. Стіни сошні, “в заміт” дилями через вальки, мащені й білені. Дах на кроквах, укритий пофарбованим листовим залізом. Великі вікна з віконницями. Відтворений інтер’єр спальні й вітальні старосвітського священика.

*       *       *

{33}. Шинок кін. 19 ст. з с.Бабанка Уманського р-ну Черкаської обл.

У правій половині – хата шинкаря, у лівій – власне шинок, у сінях відгороджена комірка з погребом, з відкритим вікном до зали шинку.

*       *       *

Садиба з південної Уманщини −
{34} хата, {35} погріб – реконструкція наземної частини.

{34}. Хата 18 ст. з с.Рижавка Уманського р-ну Черкаської обл. Старовинний тип житла на дві хати через сіни. Будівля рублена із дубових кругляків з довгими випусками вінців. Зруби шпаровані й білені, з традиційними підводками та настінним малюванням червоною глиною і сажею – хмелики, квіти, пташки, вінки.

*       *       *

Садиба з північної Уманщини −
{36} хата, {37} комора.

{36}. Хата кін. 19 ст. з с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. Стіни сошні „в заміт” з різаних дилів, через вальки. Планування: дві половини через сіни, у правій відділена хатина – ванькір. Відтворене настінне малювання зовні і всередині хати: червоні й чорні підводки з клинцями на челюстях печі та напільній стіні (зовні), хмелики на слижах, пташки, вазони на стінах, вінок на стелі.

У хаті традиційні меблі, домоткані рушники. На столі – весільна атрибутика: заквітчане гільце, коровай „вбраний”, шишки, голуби, борона, одяг молодих.

*       *       *

{38}. Хрест “рясний” придорожній, кін. 19 − поч. 20 ст. Реконструкція.

 


СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА ЛІВОБЕРЕЖНА


 

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ {39}. Церква Св. Архистратига Михаїла 1600 р. з с. Дорогинка Фастівського р-ну Київської обл. Рублена з соснових брусів, трибанна, триверха. Бані рублені шатрові з ліхтарями, вивершеними маківками з кованими хрестами. Дахи вкриті гонтом.. Іконостас 17 – ст. багатоярусний. Царські врата, рами, колони різьблені акантами й квітами, вкриті позолотою й сріблом.

З 1990 року у церкві відбуваються богослужіння українського православного обряду.

*       *       *

Садиба з Переяславщини −
{40} хата, {41} комора, {42} саж, {43} хлів.

{40}. Хата кін 19 ст. з с.Мала Каратуль. Планування на дві хати через сіни. Стіни рублені із тесаних соснових плах, шпаровані, мащені й білені. У свята в хаті було багато рушників, густо затканих червоними орнаментами, над іконами, над вікнами, дзеркалом, на кілочках по стінах, на столах застеляли килими.

*       *       *

{44}. Гамазей кін. 19 ст. з с.Рудницьке Баришівського р-ну Київської обл. Громадська комора для запасів зерна. Стіни рублені із тесаних плах, на високих дубових стоянах, з дверима на обох причілках.

*       *       *

Садиба з Баришівського р-ну −
{45} хата, {46} саж, {47} хлів-повітка.

{45}. Хата кін. 19 ст. з с.Бзів Баришівського р-ну, з тридільним плануванням: хата, сіни, комора. Стіни рублені з тесаних соснових плах, з короткими випусками вінців, шпаровані й білені, зруб сіней і комори відкритий. Освітлюється великими вікнами на шість шибок.

*       *       *

{48}. Хата 1883 року з с.Дударків Бориспільського р-ну Київської обл. Дата вирізана на сволоку. Планування дводільне: хата, сіни. Рублена з соснових плах. На призьбі і на долівці (в хаті) відтворено підводку з зубцями. У хаті – два покутя. На свято вішали червоні домоткані і куповані “кролевецькі” рушники на іконах, на кілочках по стінах, над вікнами і на сволоку.

*       *       *

Садиба з західної Полтавщини −
{49} хата, {50} комора.

{49}. Хата кін.19 ст. з с.Солониця Лубенського р-ну Полтавської обл. Тридільна: хата, сіни, комора. Стіни хати на дубових сохах викладені глиняними вальками. Навколо вікон відтворене настінне малювання хмеликів і чорних крапок. Хатня комора і сіни рублені з соснових брусів.

*       *       *

{51}. Вітряк поч. 20 ст. з с.Кононівка Лубенського р-ну Полтавської обл. Чотирикрилий, одноповерховий, стовповий. Каркасний шальований корпус з піддашком установлений на зрубному стільці, всередині якого закопаний стовп. Дах трисхилий, критий дошками. Жорна розміщені на помості, на підлозі – скриня для борошна і ступа на два товкачі.
 

Раїса СВИРИДА
http://nmnapu.org.ua

 
 

ТЕМАТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ:

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА:
за “Зводом пам’яток історії та культури України”.

 


ФЛЕШ-ГАЛЕРЕЯ ЕКСПОЗИЦІЇ “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА”


 

8 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , ,   Теґи: , ,