Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

На польовій ділянці південної частини Музею встановлено пам’ятки народного будівництва із Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. Комплекс перебуває на стадії формування. Тут передбачено розташувати ще близько 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об’єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші заплановано зведення комплексу оборонних споруд 18 ст.

Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних реґіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій місцевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам. Поєднання двох типів планування – вільного та регулярного – надає специфічного колориту реґіонові, й це складає основу забудови експозиції.

Найдавніше одно- та дводільне житло 19 століття тут подібне до наддніпрянського: зрубні чи сошні стіни, глино-очеретяні стелі по поздовжньому сволоку і слижах, чотирисхилі дахи з випусками вінців під “дармовис”, солом’яна покрівля “внатрус”. У кін.19 – на поч.20 ст. на зміну цьому типу житла з’явилися будівлі з тридільним плануванням, саманними стінами, глино-очеретяними стелями, двосхилими дахами, очеретяною покрівлею, глинобитним чи дощаним фронтоном.

Господарські будівлі прибудовані до хати в один ряд. Набуло поширення й житло, подібне до слобідської “хати з хатиною”. Забудову селянського двору Півдня складають комори, погреби, літні кухні, хліви, половники; до виробничих будівель належать водяні млини та вітряки.

Для зведення житла, господарських та виробничих споруд використовувався місцевий будівельний матеріал – камінь-черепашник з традиційним застосуванням дерева в стелях, стінах, дахах.

Глинобитні печі в хатах і мальовані груби у світлицях, різьблені сволоки, одвірки та вікна, причілки, мальовані “кругами”, “хмеликами” та “вазонами”, є ознаками прадавніх сакральних й мистецьких традицій. Автор генерального плану – Петро Лошак.

 


 

У хаті поч.20 ст. з Одещини, НМНАПУ Хата поч.20 ст. з Одещини, НМНАПУ Хата поч.20 ст. з с.Старокозаче, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл.

Тридільна (хата+сіни+хатина). Стіни саманні (глина, солома), мазані з обох боків і побілені. Стеля з очерету по поздовжньому сволоку та слижах, мащена й побілена, підлога глиняна. Дах чотирисхилий, критий очеретом. У сінях двоє дверей: вхідні та на господарський двір. У хатині встановлено піч, мальовану поліхромним квітковим орнаментом, у хаті – грубу.

 


 

Садиба поч.20 ст. з с.Михайлівка, Новоодеський р-н, Миколаївська обл

 
Хата поч.20 ст. з Миколаївщини, НМНАПУ Складається з хати з прибудовами (конюшня, половник), комори, корівника, літньої кухні з погребом, вівчарні. Перед хатою “басина” – колодязь (басейн) для зберігання дощової води.

Хата поч.20 ст. з с.Михайлівка, Новоодеський р-н, Миколаївська обл.

Колодязь біля хати кін.19 ст. з Миколаївщини, НМНАПУ Реконструйована за збереженим зразком з даного села. Тридільна (хата + сіни + хата-світлиця). До лівої половини хати прибудовано в ряд господарські будівлі: конюшня і половник. Стіни саманні (солома, глина) завтовшки до 60 см, мащені й білені зовні та всередині. На причілковому фронтоні виведено дві рельєфні розетки-кола. Дах двосхилий, на кроквах, критий очеретом “під щітку”. Стеля в обох хатах укладена з очерету по поздовжньому сволоку та слижах, мащена глиною з горища та мащена й побілена знизу. У сінях поздовжньою стіною відгороджено чулан, з якого опалюється глинобитна піч у хаті й цегляна груба у світлиці. Піч і груба мащені, білені, мальовані традиційним рослинним орнаментом. Господарські будівлі зведено з місцевого каменю-черепашника на глині, стіни не мащені ні зовні, ні всередині; стелі відсутні.

 


 

Комора поч.20 ст. з Запорізької обл., НМНАПУ Комора поч.20 ст. з с.Радивонівка, Якимівський р-н, Запорізька обл.

Однодільна, рублена з соснових брусів, на цегляному фундаменті. Прямокутна в плані, з розвиненим перед входом навісом. Дах двосхилий, критий очеретом. Підлога дерев’яна. Біля стін обладнані засіки для зерна.

 


 

Завершує експозицію Півдня України курган з кам’яною бабою з м.Волноваха, Донецька обл.

 


 

Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ
Звід пам’яток історії та культури України – Кн.1. – Ч.2. – 2003

 

 
 

ТЕМАТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ:

Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА

 


ФЛЕШ-ГАЛЕРЕЯ ЕКСПОЗИЦІЇ “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ”