МУЗЕЇ: Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові
Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009
Лідія Борщенко. Народне мистецтво Луганщини у фондах Державного музею народної архітектури та побуту України. – Київ: Поліпринт, 2009. – 82 с., іл.
Це видання є каталогом предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини, які є у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України. Окрім самого переліку експонатів Музею та коротких відомостей про них, у книзі опубліковано вступну статтю директора Миколи Ходаківського та матеріал з історії дослідження народного мистецтва Луганщини директора Луганського обласного художнього музею Лідії Борщенко.
Continue reading “Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009″
Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Експозиція відтворює особливості народної культури і побуту Полтавської, Луганської, частково Сумської та Донецької областей. Невеликою просторовою паузою розділяється на дві підзони. Тут встановлено понад 50 будівель, які відтворюють типовий для полтавсько-слобожанських поселень характер забудови. З них пам’ятками народної архітектури є 32 будівлі, 18 – реконструкції. Через погану збереженість підземної частини дерев’яних конструкцій, з метою повноцінно представити все розмаїття народної архітектури регіону, частина пам’яток реконструйована за обмірами старих зразків, що були виявлені під час наукових експедицій.
Continue reading “Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО”
Експозиція “ПОЛТАВЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК, Світлана ЩЕРБАНЬ
Полтавщина і Слобожанщина були заселені здавен-давна і входили до складу Київської Русі. Упродовж століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним (особливо землі на схід від Полтави). На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину.
Експозиції “Полтавщина” і “Слобожанщина” розгорнуто на площі 10 га. Вони починаються з восьмикрилого вітряка з хутора Кудрявий (с.Високе) Охтирського р-ну Сумської обл., що стоїть при широкій степовій дорозі, яка веде відвідувачів до полтавського села.
Continue reading “Експозиція “ПОЛТАВЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК, Світлана ЩЕРБАНЬ”
Флеш-галерея: ПОЛТАВЩИНА у НМНАПУ
|
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК
До Слобожанщини належать сучасні Харківська, Луганська, частина Сумської та Донецької обл. Протягом століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним. На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину, а також далі на схід, на незаселені простори (“дикі поля”), аж до московських рубежів. Тут переселенці осідали на “слободах” (“слобідних” землях), звідси й назва краю − Слобожанщина або Слобідська Україна.
Continue reading “Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК”
Флеш-галерея: СЛОБОЖАНЩИНА у НМНАПУ
|
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
На польовій ділянці південної частини Музею встановлено пам’ятки народного будівництва із Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. Комплекс перебуває на стадії формування. Тут передбачено розташувати ще близько 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об’єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші заплановано зведення комплексу оборонних споруд 18 ст.
Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних реґіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій місцевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам. Поєднання двох типів планування – вільного та регулярного – надає специфічного колориту реґіонові, й це складає основу забудови експозиції.
Continue reading “Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ”
Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА
Люди заселяли цю територію здавна, про що свідчать численні археологічні пам’ятки. Внаслідок монголо-татарської навали в XIII ст. більшість поселень було знищено, край обезлюднів, його стали називати “Диким полем”. Знову освоювати Південь почали запорозькі козаки. За свідченням сучасників, ще в 40-х роках XVIII ст. на більшій частині Південної України були безмежні степи, вкриті густою травою, де вільно паслися табуни диких коней.
Continue reading “Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА”
Флеш-галерея: ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ у НМНАПУ
|
|
|
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.
Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА”
