Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР − Ігор ШРАМКО, 1970-і рр.

Обкладинка

Ігор Шрамко. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1970-і. − 54 с.

Українська народна інструментальна музика − самобутнє і яскраве явище, що на царині світового музичного мистецтва вражає своєю образністю, емоційністю, характерною оригінальною мелодикою, яскравими барвами тембрів, розмаїттям форм. Інструментальне мистецтво українського народу − це не тільки своєрідний соціально-естетичний вияв духовного життя, але й активний чинник його розвитку. Тому, говорячи про комплексне вивчення фольклору − а його справжнє вивчення можливе саме таке − мусимо зазначити необхідність пізнання ергології музичних інструментів, питань традиційного й сучасного у виконавстві, форм музикування, інтонаційних процесів та взаємовпливів і взаємозбагачення у часі контактування з музичною культурою інших народів.

Музичний інструмент − це, звичайно, предмет прикладного мистецтва, але як такий він, безумовно, різниться від усіх інших тим, що поєднує інженерний розрахунок і вміння обробки деревини й металу, знання акустичних властивостей форм і матеріалів, чуття маляра і хист архітектора у найвищому розумінні цього слова і, що найістотніше, дів виключно у сфері духовного життя народу, у нерозривній єдності з яким і мусимо розглядати конкретні умови побутування того чи іншого музичного інструмента.

Читати далі »

День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

Весняний ярмарок, НМНАПУ За Біблійними переказами, Бог створив людину з глини. Поєднання в гончарстві чотирьох стихій – вогню, води, повітря і землі – завжди збуджувало людську уяву. Тому в народі довкола гончарів створювалося багато міфів і легенд.

У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Читати далі »

День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

День коваля, НМНАПУ Народна уява завжди наділяла ковалів надлюдською, надприродною творчою силою. Казка “Про Кузьму-Дем’яна” оповідає, як коваль викував величезного плуга, запріг у нього змія і оборав ним великий рів біля Києва, де зараз Змієві вали. У казці про Івасика-Телесика коваль навіть може викувати голос телесикової мами… Людина, яка працює з вогнем і з металом, є незвичайною, і тому народ завжди дуже шанував це ремесло.

Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Читати далі »

День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

День різьбяра та майстра плетіння, НМНАПУ Традицію прикрашати побутові речі різьбленням українці мають з давніх-давен. У кожній українській хаті можна було бачити різьблені меблі – мисники, столи, стільці, скрині, колиски; різьблений посуд і знаряддя праці – ложки, сільнички, рублі, пряничні дошки.

Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , ,       Традиційний побут: ,       Про музеї: , ,   Теґи:    

КОВАЛЬСТВО – тематична виставка в експозиції НМНАПУ

Виставка ковальських виробів та знаряддя Без ковальських виробів неможливо собі уявити традиційний побут селянина: у господарстві завжди мав бути ніж, плуг із лемешем, коса і серп, кінські підкови, молоток і гвіздки, тесла, струги, сокири, кайла… Завжди був великий попит на гарне масивне окуття до скринь, вигадливі замки, клямки й завіси. І навіть дім Божий – традиційну дерев’яну церкву – часто завершував мережаний хрест ковальської роботи…

Тут можна побачити невеличку галерею з постійної виставки, яка була розміщена в клуні сер. ХІХ ст. з села Видраниця Ратнівського р-ну Волинської обл., що в експозиції “Полісся”. Світлини Михайла Матійчука, вересень 2011 року.

Читати далі »

Традиційний ландшафт в експозиції НМНАПУ − Ірина ДЕНИСЮК

Жито біля музейної Наддінпрянщини Традиційний ландшафт − невід’ємна частина загального образу музейної експозиції. Його збереженню сприяють різноманітні природні ландшафтні умови відведеної для музею території, яка переходить у мальовничі краєвиди села Пирогів.

При створенні архітектурно-етнографічного комплексу кожного регіону важливим, зокрема, є формування традиційних видів зелених насаджень. Музей прагне повноцінно відтворити образ українського села з його характерними садами, деревами, кущами, квітами, бур’янами і городніми культурами.

Читати далі »

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція, розміщена у західній частині Музею, включає 52 пам’ятки, з них 32 оригінальні поч.17 – поч.20 ст., перевезені з лісостепової Київщини, західної Полтавщини й Черкащини. Відповідно до історико-етнографічного районування в експозиції виділено Правобережну і Лівобережну Наддніпрянщину, які розмежовані байраком. Пам’ятки об’єднано в садиби, що утворюють сільську вулицю, майдан і окремі кутки традиційного села.

Розвиток будівельної культури регіону ґрунтувався на успадкуванні давніх традицій широкого застосування місцевих матеріалів: деревини листяних та хвойних порід, лози, очерету, глини. Здавна тут існували дві конструктивні системи – каркасна (сошна) та зрубна. У каркасних будівлях стіни виводились по дубових сохах (шулах, стовпах, слупах), закопаних у землю; із заповненням “у заміт” дилями (плахами) суцільно або через глиняні вальки, викладалися з одних лише вальків чи заповнювалися прив’язаними до жердок-глиць сніпками очерету і мастилися глиною.
Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 26.07.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , ,    

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ За історико-етнографічним районуванням “Середня Наддніпрянщина” обіймає лісостепову Київщину, правобережну Черкащину, північні райони Кіровоградщини та західні Полтавщини.

У народному будівництві тут віддавна розвиваються традиції зведення будівель із застосуванням сошних (стовпових) та зрубних конструкцій стін. Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. По низу стін, з чола і причілка, набивали з глини призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.
Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , ,   Теґи: , ,    

Флеш-галерея: СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА у НМНАПУ

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” від центрального входу до Музею. Весна 2010 р. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму >>

Хата кін. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина”. Видно хату кін. ХІХ ст. з с.Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” − центр села: церква з с.Зарубинці Черкаської обл. і сільська управа (праворуч). 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Краєвид експозиції “Середня Наддніпрянщина” зі східного боку. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” − західна частина. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У хаті кін. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ У хаті кін. ХІХ ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ В експозиції “Середня Наддніпрянщина”. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У хаті кін. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ У хаті поч. ХХ ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У коморі хати ІІ пол. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ У коморі хати ІІ пол. ХІХ ст. з с.Хрещатик Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Краєвид експозиції “Середня Наддніпрянщина” зі східного боку. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” взимку. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту   >>


Про експозицію:  {1}  {2}


Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009

Обкладинка

Лідія Борщенко. Народне мистецтво Луганщини у фондах Державного музею народної архітектури та побуту України. – Київ: Поліпринт, 2009. – 82 с., іл.

Це видання є каталогом предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини, які є у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України. Окрім самого переліку експонатів Музею та коротких відомостей про них, у книзі опубліковано вступну статтю директора Миколи Ходаківського та матеріал з історії дослідження народного мистецтва Луганщини директора Луганського обласного художнього музею Лідії Борщенко.

Читати далі »