Просте, красиве і доцільне – вчора, сьогодні, завтра…
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Музичні інструменти України в Музеї народної архітектури та побуту УРСР: Комплект листівок / [Ігор Шрамко]. − К., 1981. − 15 листівок, текст укр. і рос. мовами.
Добірку музичних інструментів з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України підготував Ігор ШРАМКО; вона вийшла друком в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури.
Поруч із давніми інструментами традиційних конструкцій показані також вироби майстрів радянського часу. У виданні представлені бандури, цимбали, ліри, дуди, вівчарські роги, скрипка, сопілка й окарина.
Тим-то одяг карпатських гуцулів цілковито відрізняється від одягу наддніпрянців, а разом з тим має чимало спільного з традиційним одягом румунів, угорців та словаків. А одяг волинян має спільні риси з одягом їхніх сусідів – поляків та білорусів. І все це разом утворює розмаїтий цвіт народної культури.
Continue reading “Стаття “КРАСА НАРОДНОГО ВБРАННЯ” – Лідія ОРЕЛ”
| Ходить-походить місяць по небу, Кличе-покличе зорю до себе: Ходімо, зоре, з нами гуляти, З нами гуляти − колядувати! |
Ой дай же, Боже, у полі роду, У полі роду, у хаті згоду! Віншуємо вас щастям-здоров’ям, Щасливії свята, многії літа! |
Continue reading “Різдвяна відеолистівка”
Каталог виставки українських народних музичних інструментів та матеріалів з музичного побуту Української РСР [Фондова збірка Музею народної архітектури та побуту України] / Упорядкування та вступна стаття: Ігор Шрамко. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1980. − 41 с.
Музей народної архітектури та побуту УРСР Українського товариства охорони пам’яток історії та культури почав роботу по збиранню й вивченню українських народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту нашої республіки, пропаганді знань про них з 1972 року. За цей час зібрана одна з найбільш повних і значних колекцій СРСР, відкрита в 1976 році перша в республіці експозиція народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту, що одержала високу оцінку спеціалістів та широкої громадськості.
Нині [станом на 1980 рік] в фондах Музею знаходиться понад 500 різних музичних інструментів, що дають можливість ілюструвати шлях, який пройшло музичне мистецтво нашого народу за роки Радянської влади, простежити історію розвитку музичного інструментарію України з найдавніших часів до наших днів.
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
23 вересня 2011 року в Музеї Івана Гончара Народний аматорський обрядово-фольклорний ансамбль “ДНІСТРЯНИ” (керівник О.Кривецька) та дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль “ДЗУМБАЛИК” (керівник Л.Синовіцька) з с.Дністрове Борщівського р-ну Тернопільської обл. разом з ансамблем “ТРОЇСТІ МУЗИКИ” (керівник В.Дудка) з м.Мельниця-Подільська показували головні обрядові моменти традиційного весілля свого краю.
Докладніше див. ТУТ »
Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть. Офіційного сайту Музею наразі немає. |
||
Continue reading “Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО”
Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…
Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.
Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
Continue reading “Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010”
Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР / Ігор Шрамко. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1970-і. − 54 с.
Українська народна інструментальна музика − самобутнє і яскраве явище, що на царині світового музичного мистецтва вражає своєю образністю, емоційністю, характерною оригінальною мелодикою, яскравими барвами тембрів, розмаїттям форм. Інструментальне мистецтво українського народу − це не тільки своєрідний соціально-естетичний вияв духовного життя, але й активний чинник його розвитку. Тому, говорячи про комплексне вивчення фольклору − а його справжнє вивчення можливе саме таке − мусимо зазначити необхідність пізнання ергології музичних інструментів, питань традиційного й сучасного у виконавстві, форм музикування, інтонаційних процесів та взаємовпливів і взаємозбагачення у часі контактування з музичною культурою інших народів.
Музичний інструмент − це, звичайно, предмет прикладного мистецтва, але як такий він, безумовно, різниться від усіх інших тим, що поєднує інженерний розрахунок і вміння обробки деревини й металу, знання акустичних властивостей форм і матеріалів, чуття маляра і хист архітектора у найвищому розумінні цього слова і, що найістотніше, діє виключно у сфері духовного життя народу, у нерозривній єдності з яким і мусимо розглядати конкретні умови побутування того чи іншого музичного інструмента.
Continue reading “Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР − Ігор ШРАМКО, 1970-і рр.”
У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Continue reading “День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
