Мамаївська кобза
Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963
Кобза і бандура / Павло Конопленко-Запорожець. – Канада, Вінніпеґ, 1963. – 168 с., іл.
Автор книги − музикант, який грав на кобзі старовинного зразка. Його інструмент мав 8 бу́нтів і 2 або 4 приструнки. Стрій такої кобзи був споріднений зі строєм бандурки.
Книга містить – цитуємо за анотацією: “Нариси про кобзарське мистецтво. Про кобзарів і лірників. Про невольників і боротьбу з наїзниками. Про думи і пісні. Про народні музичні інструменти, з 36-ма ілюстраціями та з бібліографічним описом важнішої літератури і спеціяльним додатком: як зберігати від пошкодження музичні інструменти”.
Не всі поділяють погляди автора на походження традиційних українських музичних інструментів; але його книга однак цінна як явище і як пам’ятка свого часу.
Continue reading “Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963″
КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913
За публікацією: Козак Мамай (народна картинка) / Данило Щербаківський // Сяйво: Літературно-мистецький журнал. – Київ, 1913. – №10-12. – С.251-258. – pdf.
Було передруковано зі скороченнями та з доданням інших ілюстрацій тут: Козак Мамай (народна картинка) / Данило Щербаківський // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22. – pdf, djvu.
В Лівобережній, а иноді і в Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.
Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатої одежі, що на йому, комір розхрістаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а иноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. На картині внизу довгі вірші. Єсть багато картин, на яких, окрім цього козака, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуби… і т.ін.
Continue reading “КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913”
Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР − Ігор ШРАМКО, 1970-і рр.
Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР / Ігор Шрамко. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1970-і. − 54 с.
Українська народна інструментальна музика − самобутнє і яскраве явище, що на царині світового музичного мистецтва вражає своєю образністю, емоційністю, характерною оригінальною мелодикою, яскравими барвами тембрів, розмаїттям форм. Інструментальне мистецтво українського народу − це не тільки своєрідний соціально-естетичний вияв духовного життя, але й активний чинник його розвитку. Тому, говорячи про комплексне вивчення фольклору − а його справжнє вивчення можливе саме таке − мусимо зазначити необхідність пізнання ергології музичних інструментів, питань традиційного й сучасного у виконавстві, форм музикування, інтонаційних процесів та взаємовпливів і взаємозбагачення у часі контактування з музичною культурою інших народів.
Музичний інструмент − це, звичайно, предмет прикладного мистецтва, але як такий він, безумовно, різниться від усіх інших тим, що поєднує інженерний розрахунок і вміння обробки деревини й металу, знання акустичних властивостей форм і матеріалів, чуття маляра і хист архітектора у найвищому розумінні цього слова і, що найістотніше, діє виключно у сфері духовного життя народу, у нерозривній єдності з яким і мусимо розглядати конкретні умови побутування того чи іншого музичного інструмента.
Continue reading “Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР − Ігор ШРАМКО, 1970-і рр.”
