Ігор Шрамко. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1970-і. − 54 с.
Українська народна інструментальна музика − самобутнє і яскраве явище, що на царині світового музичного мистецтва вражає своєю образністю, емоційністю, характерною оригінальною мелодикою, яскравими барвами тембрів, розмаїттям форм. Інструментальне мистецтво українського народу − це не тільки своєрідний соціально-естетичний вияв духовного життя, але й активний чинник його розвитку. Тому, говорячи про комплексне вивчення фольклору − а його справжнє вивчення можливе саме таке − мусимо зазначити необхідність пізнання ергології музичних інструментів, питань традиційного й сучасного у виконавстві, форм музикування, інтонаційних процесів та взаємовпливів і взаємозбагачення у часі контактування з музичною культурою інших народів.
Музичний інструмент − це, звичайно, предмет прикладного мистецтва, але як такий він, безумовно, різниться від усіх інших тим, що поєднує інженерний розрахунок і вміння обробки деревини й металу, знання акустичних властивостей форм і матеріалів, чуття маляра і хист архітектора у найвищому розумінні цього слова і, що найістотніше, дів виключно у сфері духовного життя народу, у нерозривній єдності з яким і мусимо розглядати конкретні умови побутування того чи іншого музичного інструмента.
Стаття “Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР” – 1970-і рр. − DJVU (RAR) − 2,4 Mb
Стаття “Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР” – 1970-і рр. PDF − 25,5 Mb
