Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010

Веснянки у НМНАПУ У цій публікації побіжно оглянемо народні свята та дні ремесел, що проводилися у Національному музеї народної архітектури та побуту України протягом останнього тридцятиріччя. Всі ці заходи були орієнтовані на народну традицію, зафіксовану на час кінця ХІХ − початку ХХ століття, яка, проте, лишалася майже незмінною значно довше.

Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…

Майстрам і виконавцям фольклору Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.

Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
 


 

КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ

 
Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ Отож надходить довгождане Різдво, а з ним − колядницькі зорі, сріблястий сніг і подорож у казки дитинства. І де ж, як не у нашому Музеї, можна побачити найсправжнішу різдвяну казку!

Втоптані снігові стежки поміж хатами, колядницькі ватаги попід вікнами, а господарі сьогодні − то й ми з вами, бо кожного коляда віншує щастям-здоров’ям рік од року, вік од віку…

 


 

ВОДОХРЕЩЕ

 

Водохреща у НМНАПУ На Водохреща у Музеї багато років поспіль було традиційне водосвяття.

На ставку біля Співочого поля робили з льоду великого хреста, за народним звичаєм малювали його буряковим квасом. Тут відбувалася святкова відправа, після неї співали традиційних йорданських пісень-щедрівок…

 


 

МАСНИЦЯ

 
Масниця у НМНАПУ Наприкінці зими й перед початком Великого посту Музей запрошує відвідувачів на яскраве й видовищне народне гуляння − свято Масниці.

Тут спалюють опудало, що уособлює зиму і темні сили, катаються на санчатах, чіпляють “колодку”, грають у сніжки, міряються силою у традиційних народних забавах та випробуваннях.

Основні події відбуваються на тому-ж таки ярмарковому полі: тут є простір для змагань, а поруч ставок для ковзанки й санчат. А якщо поталанить з погодою − свято Масниці просто незабутнє!..

 


 

ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 
Вшанування пам'яті Тараса Шевченка, НМНАПУ 10 березня в Музеї вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка.

Цього дня після служби в церкві хресний хід іде до садиби, де встановлена хата родичів Шевченка, перевезена з с.Керелівки.

Священик благословляє поминальне частування, звучить слово про Кобзаря, про Шевченків край. Твори поета виконують запрошені бандуристи та учні київських шкіл…

 


 

ОБЛИВАНИЙ ПОНЕДІЛОК − ВЕЛИКОДНІ ВЕСНЯНКИ

 
Веснянки у НМНАПУ День після Великодня у багатьох районах України має назву “Обливаний понеділок”.

Цього дня дорослі, діти й молодь збираються біля церкви. Молодь бавиться у традиційні весняні ігри, водить хороводи; хлопці обливають дівчат водою – зичать їм здоров’я і вроди та означують таким чином свою симпатію…

Дітлашня має свої веснянки – “Подоляночку”, “Грушечку”, “Чижика”, “Соловейка”…

Усе це ви зможете побачити, почути або й побавитися самі у понеділок по Великодню в Музеї. Приходьте сюди по світлий великодній настрій і відчуття одвічної Весни! :)

 


 

ВЕСНЯНИЙ ЯРМАРОК

 

Весняний ярмарок, НМНАПУ Українці здавна люблять ярмаркувати. І ярмарки бувають різними. Ярмарок у Музеї − завжди барвисте й видовищне свято народного мистецтва.

Тут лунає музика, спів, танець. А озирнувшись довкола, бачимо ту музику, випалену в глині, виведену ниткою, виспівану кольорами…

Весняний ярмарок у Музеї триває два дні − зазвичай, це перші субота й неділя травня. На ньому можна ознайомитися з багатьма маловідомими жанрами й зразками українського традиційного ремесла, поспілкуватися з майстрами, і, зрештою, віднайти для себе чи для близької людини саме ту омріяну річ, яка ще довго милуватиме око і даруватиме добрий настрій.

Тож − ласкаво просимо! :)

 


 

СВЯТО ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ

 

Свято дитячої творчості, НМНАПУ Вже багато років у Музеї проводиться День дитячої творчості – своєрідний огляд дитячих колективів та студій, що працюють на ґрунті народного мистецтва.

Свято зазвичай відбувається на ярмарковому полі, де є сцена і лави для глядачів, і де можна гарно розмістити до огляду вироби юних майстрів та їхніх наставників.

 


 

ТРІЙЦЯ − ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ

 

Свято Трійці, НМНАПУ Одне з найважливіших свят народного й церковного календаря в Україні – Трійця, або Зелена неділя. Це свято в народній традиції пов’язане насамперед із вшануванням пам’яті предків.

На Київському Поліссі, зокрема, після Трійці влаштовують “проводи русалок” – так називають усіх покійних, незалежно від віку й статі, і тому “проводять” їх з села на цвинтар. На Рівненщині відомий обряд водіння “Куста”, у якому молоду дівчину замаювали зеленим клечанням і водили з особливими піснями від хати до хати, бажаючи господарям усіляких гараздів. На Полтавщині збереглися перекази про подібний звичай водіння “Тополі”…

І по всій Україні цього дня прибирають помешкання клечанням, лепехою, різним зіллям. Тому в Музеї на Трійцю можна побачити прибрані зіллям хати, побувати на святковій літургії у давній козацькій церкві й послухати троєшних пісень у виконанні фольклорних гуртів з різних куточків України.

 


 

КОСОВИЦЯ

 

Косовиця, НМНАПУ Перший місяць літа завжди напружений для селян – починається сінокіс. У цей час заготовляли переважну більшість кормів для корів, волів, кіз та іншої худоби.

Після Трійці всім селом люди виходили косити траву на своїх ділянках. Тут кожному знаходилася робота.

Традиція відтворювати перший вихід на сінокіс у Національному музеї народної архітектури та побуту України склалася вже давно. Адже в минулі століття у кожному реґіоні склалися місцеві особливості й звичаї проведення цих робіт.

Відвідувачі мають змогу побачити клепання кіс, як вправні косарі кладуть покоси, як інші учасники ворушать, згрібають і складають сіно. Уся робота супроводжується давніми косарськими і побутовими піснями. Поки косарі і гребці сіна працюють на сінокосі, господиня біля куреня готує куліш і в обід пригощає учасників косовиці.

 


 

ДЕНЬ ВИШИВАЛЬНИЦІ І ТКАЛІ

 

День вишивальниці й ткалі, НМНАПУ Снується швидка нитка − у кроснах, у ткацькому верстаті, по готовій тканині − за голкою слідом. Збігають хвилини, роки й століття улюбленої праці, яка прикрашає світ і людське життя…

Цього дня у Музеї можна відчути лагідний і зосереджений плин часу у руках українських майстринь і майстрів. Їхні вироби − традиційне і сучасне вбрання, хатня тканина, килими, іграшки − приваблюють зір і дарують нам свято!

 


 

ДЕНЬ ГОНЧАРЯ

 

Весняний ярмарок, НМНАПУ Кажуть, що колись давно Творець зліпив людину з глини і вдихнув у неї душу. Мабуть, відтоді й повелося у світі гончарство − творення дзвінкої глиняної форми для найрозмаїтішого вмісту…

Чи не тому український глечик, як людина, має “тулово”, “плічка”, “шийку”, “вухо”… :) І традиційні форми гончарного посуду немов би самі лягають в руку − сьогодні, як і сто літ тому.

Пересвідчитися в цьому приходьте на музейний День гончаря − тут будуть і традиційні, і новітні витвори майстрів, які обов’язково попросяться й до вашої домівки. А якщо пощастить, то спробуєте й самі оживити пригорщу глини на гончарному крузі − це справді незабутнє відчуття!..

Про свято: День гончаря у НМНАПУ − Олексій ДОЛЯ

 


 

ДЕНЬ КОВАЛЯ

 

День коваля, НМНАПУ На День коваля до Музею приїздять майстри з усієї України. Ковалів не є багато – технологія складна, потребує значних фізичних зусиль і специфічного інструментарію. Тому кожен майстер-коваль – яскрава творча індивідуальність із власними зацікавленнями.

Серед ковалів, зокрема, є майстри, які виготовляють підкови, ножі, завіси та інші традиційні побутові предмети; є реконструктори, які цікавляться виготовленням давньої зброї та обладунків за музейними зразками; і є художники, які використовують метал для створення художніх образів.

На музейному ковальському святі можна зустріти майстрів і роботи усіх напрямків, побачити й почути, як співає і дзвенить метал, подивитися на змагання з залученням реконструйованої давньої зброї і послухати музику ударних інструментів.

Про свято: День коваля у НМНАПУ − Олексій ДОЛЯ

 


 

ДЕНЬ РІЗЬБЯРА ТА МАЙСТРА ПЛЕТІННЯ

 

День різьбяра та майстра плетіння, НМНАПУ Вже традиційне для Музею свято майстрів, що працюють із деревом, лозою та соломою.

Тут можна побачити й купити побутові речі, меблі, музичні інструменти, сувеніри, різьблені прикраси, брилі, плетене взуття, послухати музику і спів фольклорних гуртів.

А ще − надбати собі гарного настрою і того особливого тепла, яким світиться дерево, зігріте людськими руками…

Про свято: День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ − Олексій ДОЛЯ

 


 

СВЯТО КУПАЛА

 

Свято Купала, НМНАПУ Свято Купала відбувається в Музеї щороку за народним календарем – 6 липня увечері. Тут є і ставок, і дерева, і велика зелена галявина – саме таку місцину зазвичай обирала для свята сільська молодь.

Музейне свято відтворює основні моменти традиційного купальського обряду. Тут можна побачити плетення вінків і прикрашання верби-”Купайла”, встановлення опудал “Ляльки” та “Івана”, добування “живого” вогню і стрибки через багаття, пускання вінків на воду і вогняних коліс, що котяться з пагорба… І не лише побачити, але й узяти у цьому посильну участь.

Приходьте доторкнутися до живої природи, послухати купальських та ліричних пісень і відпочити від буденних клопотів!

 


 

МЕДОВИЙ СПАС − ДЕНЬ ПАСІЧНИКА

 

День пасічника, НМНАПУ На День пасічника до Музею щороку приїздять бджолярі з усієї України.

Свято зазвичай відбувається на ярмарковому полі. Тут можна придбати гарний мед і супутні речі, відпочити й послухати виступи фольклорних гуртів, потанцювати під троїсту музику.

 


 

ЖНИВА

 

Жнива, НМНАПУ З давніх-давен українці – хлібороби. Тож усе, що пов’язане з землею, рільництвом і хлібом, має в Україні глибокі традиції і наповнене особливим змістом.

У багатьох районах України врожай збирали толокою – жали й косили гуртом спершу в одного господаря, потім у другого, третього… Особливо урочистими в народі завжди були обжинки – завершення найважливішої річної праці селянина.

На Чернігівщині, наприклад, на вижненому полі залишали “бороду” – жмут незжатого колосся, перев’язаний угорі червоною стрічкою. У таку “бороду” клали хліб і сіль – дарунок полю за врожай…

Фольклорні гурти на музейних жнивах відтворюють обрядові дії зажинків та обжинків. Тут можна почути давні жниварські пісні, побачити, як жнуть, косять і в’яжуть снопи, а по завершенні роботи почастуватися смачним кулішем.

 


 

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

 

День Незалежності, НМНАПУ 24 серпня відзначаємо найголовніше державне свято – День Незалежності України.

З цієї нагоди до Музею приїздять художні колективи на урочистий концерт, який проходить просто неба. Церковна відправа за Українську Державу, її героїв і достойників відбувається у храмі й біля пам’ятного хреста в експозиції.

 


 

ОСІННІЙ ЯРМАРОК

 

Осінній ярмарок, НМНАПУ Кожен музейний ярмарок – це незабутня подорож у світ українського Майстра. Очі розбігаються від краси й розмаїття маленьких і великих рукотворних див!

Тому для всіх і для кожного тут є нагода придбати добрий подарунок собі, родині чи друзям, послухати виступи фольклорних гуртів і потанцювати під троїсті музики…

А досвідчене око побачить на ярмарковому полі і відтворення автентики, і наслідування традиції, і трансформування форм та технологій народних ремесел у сучасних виробах.

Окрім того, цей ярмарок при погожій днині – це ще й музейна експозиція під синім вересневим небом у барвах ранньої осені…

 


 

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ

 

Вшанування пам'яті загиблих під час Голодомору, НМНАПУ 11 вересня, за церковним календарем – у день Усікновення глави Іоана Предтечі, донедавна в Музеї вшановували пам’ять жертв Голодомору 1933 року.

На високому пагорбі біля освяченого хреста, прибраного терновим вінком і рушником, правилася служба за невинно убієнних, звучали історичні пісні та думи – зокрема у виконанні учнів кобзарської школи з с.Стрітівка Кагарлицького р-ну Київської обл.

Тут також можна було почути розповіді очевидців тієї страшної народної трагедії…

 


 

ОСІНЬ ВЕСІЛЬНА

 

Осінь весільна, НМНАПУ Народний весільний обряд поєднує у собі барвисте дійство і глибокий символічний зміст, народний театр, слово, пісню, музику й танець.

У Музеї щороку відбувається свято, на яке приїздять фольклорні гурти з різних куточків України. В експозиції й на ярмарковому полі вони показують весільні звичаї свого краю.

 


 

СВЯТО ПОКРОВИ

 

Свято Покрови, НМНАПУ Покрова Пресвятої Богородиці – дуже важливий день у народному календарі, пов’язаний, зокрема, з весільними звичаями. До Покрови хлопець міг засватати наречену, а після Покрови зазвичай уже справляли весілля.

Оскільки це свято має ще й давні козацькі військові традиції, цього дня Україна вшановує ветеранів Української Повстанської Армії.

А для нашого Музею Покрова – ще й храмове свято: цього дня правиться служба у музейній лемківській церкві з села Канора, що на Закарпатті. Тут відбувається святкова літургія, хресний хід, водосвяття…

 


 

Катерина МІЩЕНКО
Ірина ДЕНИСЮК
http://nmnapu.org.ua