Етнографічний реґіон: Слобожанщина
День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ
Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Continue reading “День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ
Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Continue reading “День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009
Народне мистецтво Луганщини у фондах Державного музею народної архітектури та побуту України / Лідія Борщенко. – Київ: Поліпринт, 2009. – 82 с., іл.
Це видання є каталогом предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини, які є у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України. Окрім самого переліку експонатів Музею та коротких відомостей про них, у книзі опубліковано вступну статтю директора Миколи Ходаківського та матеріал з історії дослідження народного мистецтва Луганщини директора Луганського обласного художнього музею Лідії Борщенко.
Continue reading “Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009″
Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Експозиція відтворює особливості народної культури і побуту Полтавської, Луганської, частково Сумської та Донецької областей. Невеликою просторовою паузою розділяється на дві підзони. Тут встановлено понад 50 будівель, які відтворюють типовий для полтавсько-слобожанських поселень характер забудови. З них пам’ятками народної архітектури є 32 будівлі, 18 – реконструкції. Через погану збереженість підземної частини дерев’яних конструкцій, з метою повноцінно представити все розмаїття народної архітектури регіону, частина пам’яток реконструйована за обмірами старих зразків, що були виявлені під час наукових експедицій.
Continue reading “Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО”
Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК
До Слобожанщини належать сучасні Харківська, Луганська, частина Сумської та Донецької обл. Протягом століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним. На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину, а також далі на схід, на незаселені простори (“дикі поля”), аж до московських рубежів. Тут переселенці осідали на “слободах” (“слобідних” землях), звідси й назва краю − Слобожанщина або Слобідська Україна.
Continue reading “Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК”
Флеш-галерея: СЛОБОЖАНЩИНА у НМНАПУ
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Вітряки – традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, – є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.
У Національному музеї народної архітектури та побуту експонується 18 вітряків з різних регіонів України, розміщених кількома групами: два відкривають експозицію Музею, вісім займають його центральну висоту, один починає експозицію “Полтавщини”, один розміщений в експозиції “Південь України” і шість – в експозиції “Полісся”, де передбачається також відтворити вітряк із с.Синявки Менського р-ну Чернігівської обл. за матеріалами мистецтвознавця С.Таранушенка.
Continue reading “Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК”
Флеш-галерея: ВІТРЯКИ у НМНАПУ
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Про експозицію: {1}
Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Національний музей народної архітектури та побуту України має у своєму складі експозицію “Народна творчість в архітектурі українського села 1960-70-х років”. Тут встановлено копії 33 будівель найхарактерніших типів індивідуального сільського житла 1960–70-х рр. з шести регіонів України – Карпат, Наддніпрянщини, Півдня України, Поділля, Полісся, Полтавщини і Слобожанщини.
Кожен регіон представлений окремою групою будівель, до складу якої входять одна-дві характерні садиби з повним набором господарських приміщень. Таким чином представлено безперервність давніх народних традицій, шляхи формування садиб у повоєнні роки – зокрема, розміщення житла, його архітектурно-планувальну структуру. Для їх спорудження застосовані місцеві будівельні матеріали (дерево, камінь, базальт, пісковик, черепашник, вапняк та ін.).
Continue reading “Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ”
Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)
Українське народне мистецтво: Живопис / Упорядники: Б.С.Бутник-Сіверський (керівник), В.Г.Нагай, В.П.Самойлович. Авт.тексту Б.С.Бутник-Сіверський. − К.: Мистецтво, 1967. − 220 с., іл.
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва − декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність.
Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
Continue reading “Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)”
