Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК

Вітряки в експозиції НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Вітряки – традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, – є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.

У Національному музеї народної архітектури та побуту експонується 18 вітряків з різних регіонів України, розміщених кількома групами: два відкривають експозицію Музею, вісім займають його центральну висоту, один починає експозицію “Полтавщини”, один розміщений в експозиції “Південь України” і шість – в експозиції “Полісся”, де передбачається також відтворити вітряк із с.Синявки Менського р-ну Чернігівської обл. за матеріалами мистецтвознавця С.Таранушенка.

Вітряки в експозиції НМНАПУ Пам’ятки відбивають типологію і регіональні особливості традиційних механізованих вітряних млинарських споруд України. Поширені майже по всій Україні стовпові вітряки, у яких на вітер навертається весь вітряк, що спирається підвалинами (“братами”) на зрубний стілець і центрований закопаним у землю і закріпленим у стільці стовпом (“дідом”) і зв’язаною з ним поперечною балкою (“бабою”). Балку розміщено на рівні широко поставлених для стійкості “братів” або вище, на рівні підлоги другого поверху, або ж на рівні високо піднятої підлоги одноповерхових вітряків. Це забезпечує стійкість вітряка, а “брати” ставляться вужче, при “дідові”, завдяки чому можна легко навертати вітряк на вітер. Цей тип вітряка має багато регіональних варіантів: одно- і двоповерхові, каркасні й зрубні, з галереями і без них, криті соломою, очеретом, драницею, гонтом, дошками, бляхою; чотири-, шести- і восьмикрилі; промислові й господарські; з жорнами й ступами, і навіть тартаки.

Вітряки в експозиції НМНАПУ Специфічним регіональним полісько-волинським варіантом стовпових вітряків є козловий вітряк зі стовпом – “дідом” чи “королем”, не закопаним у землю, а врубаним у масивну хрестовину і зміцненим підкосами – “козлами”. Круг для спирання підвалин корпусу “братів” врубано у верхню частину підкосів, а “баба” зв’язана зі стовпом значно вище – на рівні підлоги другого поверху. Це забезпечує стійкість вітряка проти вітру і водночас легкість навертання на вітер. Давнім типом є шатровий вітряк, відомий в Україні у кількох варіантах: з мурованим корпусом або дерев’яним каркасом, що поширені у Центральній Європі, і зі зрубним двоповерховим корпусом – “кругляком”, що має багато спільного з місцевими традиціями оборонного і храмового будівництва. Маловідомим і, певно, втраченим типом в Україні є вітряк без крил, з ротором у круглому приміщенні.

 

СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА

 

Вітряк 20 ст. з Черкащини, НМНАПУ Вітряк 20 ст. з с.Боровиця, Чигиринський р-н, Черкаська обл.

Стовповий, двоповерховий, каркасний, шестикрилий, з двоповерховим піддашком на спільних з вітряком підвалинах, але з окремим дашком. Зведений на низькому зрубному стільці. Корпус шальований разом з піддашком. Дах вітряка кілеподібний, на кривих кроквах (“журавці”), критий дошками; дах піддашка – односхилий. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна і механізм підйому верхнього каменя з підверетеном, на другому – жорна.

 

ПОЛТАВЩИНА І СЛОБОЖАНЩИНА

 

Вітряк поч.20 ст. з Полтавщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Кононівка, Лубенський р-н, Полтавська обл.

Стовповий, одноповерховий, каркасний, чотирикрилий. Зведений на високому стільці, рубленому з дубового бруса. Корпус спирається на стілець широко поставленими підвалинами (“братами”), з укороченим стовпом (“дідом”) з’єднується врубаною у “брати” балкою (“бабою”), по якій настелено підлогу. Корпус з піддашком утворюють спільне шальоване приміщення. Дах трисхилий, на кроквах, критий дошками. На високому помості встановлено жорна, на підлозі – ступу на два товкачі.
 

Вітряк поч.20 ст. з Полтавщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Лютенські Будища, Зіньківський р-н, Полтавська обл.

Стовповий, двоповерховий, каркасний, шестикрилий, з двоповерховим піддашком. Зведений на низькому зрубному стільці. Корпус шальований. Карниз піддашка прикрашено фігурними вирізами в шальовці. Дах двосхилий, кілеподібний, критий бляхою. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна.
 

Вітряк поч.20 ст. з Полтавщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з Полтавщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Сасинівка, Пирятинський р-н, Полтавська обл.

Стовповий, двоповерховий, каркасний, чотирикрилий, з двоповерховим піддашком. Високий стілець рублений з дубового бруса. Корпус шальований, на стілець спирається широко поставленими підвалинами (“братами”), зв’язаний зі стовпом (“дідом”) поперечними балками підлоги першого поверху і масивною балкою (“бабою”) під підлогою другого поверху. Над піддашком шальовкою виведено фартух з криволінійним краєм, що перегукується з силуетом даху. Дах кілеподібний, на кривих кроквах (“журавцях”), критий бляхою. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, веретено і кіш.
 

Вітряк поч.20 ст. з Сумщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Кудряве, Охтирський р-н, Сумська обл.

Стовповий, двоповерховий, зрубний, восьмикрилий (трапляється порівняно рідко), з двоповерховим піддашком перед дверима. Корпус рублений з дубового протесаного кругляка, зі стовпом зв’язаний підвалинами (“братами”) та балками другого поверху. Невисокий стілець рублений з дубового бруса кліткою, що переходить з четверика на восьмерик. Крила зв’язані між собою латами. Дах двосхилий, критий соломою. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна й ступа на три товкачі. Поверхи зв’язані внутрішніми сходами. Зерно подають на піддашок другого поверху воротом.
 

Вітряк поч.20 ст. з Слобожанщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Вільшана, Дворічанський р-н, Харківська обл.

Стовповий, одноповерховий, зрубний, шестикрилий. Зведений на високому рубленому з дубового бруса стільці. Корпус рублений з осикового кругляка. Повертається довкола центрального стовпа. Перед дверима, по випусках вінців – піддашок, зв’язаний з корпусом спільним ощіпом, по якому влаштовано двосхилий дах на кроквах, критий очеретом. Вітряк обладнано жорнами, розміщеними на високому помості, і ступою на три товкачі, встановленою на підлозі.
 

Вітряк 1907 р. з Слобожанщини, НМНАПУ Вітряк 1907 р. з смт Нурове, Балаклійський р-н, Харківська обл.

Первісно стояв у с.Сухий Яр Ізюмського р-ну (зведений майстрами з м.Ізюма – К. і Т.Улезьками). 1931 перевезений до с.Нурове (згодом селище), де працював до 1950-х рр. Стовповий, двоповерховий, каркасний, шестикрилий. Зведений на високому рубленому четвериком стільці. Корпус шальований. Перед дверима першого поверху – піддашок з окремим односхилим дахом, на другому – вікно для подачі мішків воротом. Корпус навертається на вітер “правилом”, складеним з трьох колод. Колесо гальмується гнутою дерев’яною шиною. Дах трисхилий, кілеподібний, критий бляхою. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – встановлено жорна.
 

Вітряк поч.20 ст. з Слобожанщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Скаргівка, Кремінський р-н, Луганська обл.

Стовповий, двоповерховий, чоирикрилий, з двоповерховим піддашком на випусках вінців. Зведений на високому, рубленому з дубового бруса стільці. Корпус рублений з дубових плах. Дах кілеподібний, на кривих кроквах, критий дошками. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна. Мішки з зерном подаються воротом, влаштованим на піддашку.

 

ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ

 

Вітряк 1861 р. з Півдня України, НМНАПУ Вітряк 1861 р. з с.Благовіщенка, Куйбишевський р-н, Запорізька обл.

Стовповий, двоповерховий, каркасний, чотирикрилий. Зведений на високому мурованому стільці, звуженому догори. По стільцю укладено в’язане з соснових брусів кільце, на яке спираються підвалини корпусу – “брати”, що стоять щільно при стовпі й фіксують вітряк при навертанні його на вітер. Для стійкості проти вітру корпус зв’язаний зі стовпом на рівні другого поверху масивною балкою (“бабою”), яка надіта на шип стовпа і врубана в каркас корпусу, шальованого дошками. Дах кілеподібний, критий дошками. Збереглося первісне, датоване гальмо (колеса) із зображенням пащі змії, нижня щелепа якої стерлася від багаторічної роботи. На ганок першого поверху, де міститься комора, ведуть сходи, влаштовані на “правилі”, яким навертають вітряк на вітер. На другий поверх мішки з зерном піднімають воротом, над яким влаштовано кілеподібний дашок. Споруда характерна для Півдня України.
 

Вітряк 19 ст., Херсонщина Вітряк 19 ст. з с.Олександрівка, Білозерський р-н, Херсонська обл.

Шатровий, двоповерховий, чотирикрилий. Корпус круглий, звужений доверху, зведений з місцевого черепашника на вапні. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, які веретеном і “баклушею” зв’язані з колесом на валу, розміщеному в просторі даху, який навертається на вітер по дерев’яному кільцю, встановленому у верхній частині корпусу. Дах двосхилий, на кроквах, складної форми – подібної до перевернутого човна, критий дошками. Крила обтягнуті парусиною (в неробочому стані згорнута).

 

ПОЛІССЯ

 

Вітряк 1948 р. з Західного Полісся, НМНАПУ Вітряк 1948 р. з с.Морочне, Зарічненський р-н, Рівненська обл.

Зведений жителями села з зібраного ними дерева. Подібний до місцевого вітряка, що згорів у роки війни. Роботами керував сільський майстер П.Репецький. Шатровий, двоповерховий, зрубний, чотирикрилий. Звужений доверху корпус зведено на дубових стоянах (стовпцях) з вільхи, у зруб восьмериком. Каркасний поворотний верх має шальований фартух, двосхилий дах на кроквах, критий драницею. Жорна на другому поверсі, зв’язані з колесом вала кованим веретеном з “баклушею”.
 

Вітряк 1920-х рр. з Волинського Полісся, НМНАПУ Вітряк 1920-х рр. з с.Кримне, Старовижівський р-н, Волинська обл.

Стоїть у садибі поліського окружного двору (див. експозицію “Полісся”). Стовповий, одноповерховий, каркасний, чотирикрилий. Подібний до поширеного в регіоні традиційного “козлового” стовпового промислового вітряка, але розрахований на потреби одного господарства і має невеликі розміри. Стовп (“король”) не закопаний у землю, а врубаний у хрестовину і зміцнений підкосами (“козлами”). У верхню частину “козлів” врубано круг, який є опорою для “братів” – поворотного каркасного шальованого корпусу зі спрощеним, але традиційним обладнанням. Дах трисхилий, на кроквах, критий гонтом. Навертається на вітер колодою (“правИлом”), закладеною між “братами”.
 

Вітряк кін.19 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Вітряк кін.19 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Вітряк кін.19 ст. з с.Лісове, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.

Стовповий, одноповерховий, зрубний, шестикрилий. Високий стілець рублений з масивних дубових брусів. Корпус зведений на масивних підвалинах (“братах”) у зруб з соснових та вільхових плах, зі стовпом зв’язаний “братами” і масивною балкою (“бабою”), врубаною в корпус на рівні високо розміщеної підлоги. Перед дверима – піддашок на стовпцях. Дах трисхилий, на кроквах, критий соломою. Споруда подібна до поширеної на Чернігівщині традиційної комори, в якій розміщено обладнання з валом, крилами та колесом, “баклушею” з веретеном, кошем, жорнами на помості, скринею для борошна. Мішки з зерном подавали на піддашок воротом. Місцева назва – “млинок”.
 

Вітряк поч.20 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Смолин, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.

Шатровий (з поворотним верхом), двоповерховий, чотирикрилий. Зведений на дубових масивних стоянах (стовпцях). Корпус – зрубний восьмигранний “кругляк” з дубових плах, в’язаних у замки, на довгих тиблях – “лопатнях”, що наскрізь пронизують кілька вінців. Поворотний верх в’язаний з брусів кліткою. Дах на кроквах, критий дошками. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна.
 

Вітряк 1911 р. з Сумщини, НМНАПУ Вітряк 1911 р. з Сумщини, НМНАПУ Вітряк 1911 р. з с.Ширяєве, Путивльський р-н, Сумська обл.

Шатровий, двоповерховий, чотирикрилий. Зведений на кам’яних стінах підвалу. Звужений догори корпус рублений восьмериком, з дубових брусів, в’язаних у замки. Поворотний каркасний верх з невисокими шальованими стінами. Дах на кроквах, критий дошками. Великий сосновий торчовий (вертикальний) вал, що проходить крізь увесь вітряк до підвалу, обертає дві пари жорен, встановлені на першому поверсі. На другому – комора для зберігання зерна та борошна.
 

Вітряк поч.20 ст. з Сумщини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Юнаківка, Сумський р-н, Сумська обл.

Шатровий, двоповерховий, шестикрилий. Зведений на дубових стоянах (стовпцях). Корпус зрубний, присадкуватий, виведений восьмериком з дубових брусів, в’язаних у замки. Дах двосхилий, на кроквах, критий соломою. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – жорна, кіш і коване веретено з баклушею.

 

ПОДІЛЛЯ

 

Вітряк 1880 р. з Поділля, НМНАПУ Вітряк 1880 р. з Поділля, НМНАПУ Вітряк 1880 р. з с.Городище, Піщанський р-н, Вінницька обл.

Стовповий, двоповерховий, каркасний, чотирикрилий. Зведений на дуже низькому і широкому стільці. Корпус каркасний, в’язаний з дубових брусів, шальований сосновими дошками. Дах двосхилий, на кроквах, критий соломою парками. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, що має окремий вхід і з приміщенням вітряка не сполучається. Дві пари жорен встановлені на другому поверсі, куди ведуть зовнішні сходи на лівій бічній стіні. Зерно подають нагору воротом, влаштованим перед дверима на піддашку, підпертому кривим підкосом (п’ятнарем), характерним для Поділля.

 

КАРПАТИ

 

Вітряк поч.20 ст. з Буковини, НМНАПУ Вітряк поч.20 ст. з с.Лівинці, Кельменецький р-н, Чернівецька обл.

Стовповий, двоповерховий, каркасний, шестикрилий. Зведений на дуже низькому й широкому зрубному стільці. Корпус каркасний, шальований. Другий поверх розширений, на нього ведуть зовнішні сходи. Дах двосхилий, на кроквах, критий драницею. На першому поверсі – комора для зберігання зерна та борошна, на другому – дві пари жорен, зв’язаних веретенами з колесами на валу, тому вітряк називається двосадним. Споруда типова для Буковини.

Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК
Звід пам’яток історії та культури України – Кн.1. – Ч.2. – 2003

 

 


ФЛЕШ-ГАЛЕРЕЯ ЕКСПОЗИЦІЇ “ВІТРЯКИ”