Етнографічний реґіон: Полісся

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.

Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.

Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА” →

Експозиція “Полісся” висвітлює комплекс пам’яток народної культури 16-го − 20-го століть з північних заліснених районів Лівобережжя і Правобережжя. Це старожитні терени проживання людини, починаючи з палеоліту, з успадкуванням і розвитком найдавніших культурних традицій наступними епохами.

За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ” →

Експозиція Прип’ятського Полісся, XVII − поч. ХХ ст. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

У хаті XVIII-XIX ст. з с.Бехи Коростенського р-ну Житомирської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

У хаті ХІХ ст. з с.Мульчиці Володимирецького р-ну Рівненської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

Вітряки та експозиція “Полісся”. НМНАПУ, 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму »

Експозиція “Полісся” взимку: сутінки. 2009 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму »

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту »

Про експозицію:  {1}  {2}

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Вітряки – традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, – є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.

У Національному музеї народної архітектури та побуту експонується 18 вітряків з різних регіонів України, розміщених кількома групами: два відкривають експозицію Музею, вісім займають його центральну висоту, один починає експозицію “Полтавщини”, один розміщений в експозиції “Південь України” і шість – в експозиції “Полісся”, де передбачається також відтворити вітряк із с.Синявки Менського р-ну Чернігівської обл. за матеріалами мистецтвознавця С.Таранушенка.

Continue reading “Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК” →

Вітряки та експозиція “Полісся”. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму »

Вітряк поч. ХХ ст. з с.Вільшана Дворічанського р-ну Харківської обл.; здалеку видно експозиції “Вітряки”, “Поділля” та “Полісся”. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму »

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту »

Про експозицію:  {1}

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Національний музей народної архітектури та побуту України має у своєму складі експозицію “Народна творчість в архітектурі українського села 1960-70-х років”. Тут встановлено копії 33 будівель найхарактерніших типів індивідуального сільського житла 1960–70-х рр. з шести регіонів України – Карпат, Наддніпрянщини, Півдня України, Поділля, Полісся, Полтавщини і Слобожанщини.

Кожен регіон представлений окремою групою будівель, до складу якої входять одна-дві характерні садиби з повним набором господарських приміщень. Таким чином представлено безперервність давніх народних традицій, шляхи формування садиб у повоєнні роки – зокрема, розміщення житла, його архітектурно-планувальну структуру. Для їх спорудження застосовані місцеві будівельні матеріали (дерево, камінь, базальт, пісковик, черепашник, вапняк та ін.).

Continue reading “Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ” →

Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС / Упор. Б.С.Бутник-Сіверський (керівник), В.Г.Нагай, В.П.Самойлович. Авт.тексту Б.С.Бутник-Сіверський. − К.: Мистецтво, 1967. − 220 с., іл.

Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва − декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність.

Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
Continue reading “Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)” →

Весілля: у 2-х кн./ Упор. Шубравська М.М. (тексти, примітки), Правдюк О.А. (нотний матеріал). – К., 1970. – 454 с. і 480 с., нот.

Перша спроба наукового видання кращих описів українського весілля з усієї території України за час від XVII до середини ХХ ст. У двох книгах подано 22 описи весіль, переважно з нотами.

Цей двотомник має сьогодні не лише наукову, але й практичну цінність – зокрема, для тих, хто хоче організувати власне весілля за народним традиційним обрядом…

Continue reading “Двотомник “ВЕСІЛЛЯ” (1970) – фольклорні записи” →

УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут / Упорядник Лідія ОРЕЛ. – К., 2000. – 424 с., іл., нотний додаток – пісні з репертуару хору “Гомін”, впорядковані Леопольдом Ященком.

Видання рекомендоване Міністерством освіти України як навчально-методичний посібник для вчителів та викладачів народознавства.

Ця книга є спробою побіжного огляду цілого людського життя у світлі української традиції. Народження, виховання дитини, побут неодруженої молоді, весілля, взаємини в родині і в громаді, окремі традиційні заняття… Хата і Божий дім – церква… Характерні обряди, пісні, побутові речі, дитячі ігри й іграшки…

Continue reading “Книга “УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут” – Лідія ОРЕЛ” →

Музей народної архітектури та побуту України (путівник) / Автори текстів: Сергій Верговський, Євгенія Гайова, Ніна Зозуля, Надія Зяблюк, Романа Кобальчинська, Ірина Мусатова, Раїса Свирида, Микола Ходаківський, Світлана Щербань. − К., 2007. − 56 с., іл. (Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського НАН України).

Найновіше видання, що висвітлює сьогоденну експозицію Музею.

Continue reading “Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) − 2007” →