За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
ЛІВОБЕРЕЖНЕ ПОЛІССЯ
Ознаки давньої культури, успадковані з палеоліту і вироблені упродовж тисячоліть, містить етнокультурна спадщина “гречкосіїв” – мешканців Лівобережного Полісся. Будівельні традиції тут представлені хатою, амбаром (коморою), хлівом, клунями, тупчаком (крупорушкою), вітряками. Згодом буде реконструйовано вітряк з села Синявка, давні дерев’яні храми з сіл Городище, Пакуль, міста Березни.
Попри панування зрубів, характерних для лісових районів, тут збереглись і прадавні традиції дахів на кроквах.
{1}. Вітряк кінця 19 ст. з хутора Лісовий Чернігівської області. Одноповерховий стовповий вітряк – “млинок” з масивним центральним стовпом – “дідом”, зрубним стільцем, на якому повертається його зрубний корпус, подібний до селянської комори з піддашком.
{2}. Тупчак початку 20 ст. (крупорушка на гречку) з села Архипівка Семенівського р-ну Чернігівської області. Назва походить від кінного приводу – рухомого нахиленого круга діаметром 8 метрів, на який виводять пару коней, під їхньою вагою круг починає обертатись, а коні залишаються на місці, лише переступають – тупають.
{3}. Хата 19 ст. з села Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської обл. Дводільне житло із зрубною хатою і сошними плетеними сіньми, напівкурним опаленням.
{4}, {5}. Гумно початку 20 ст. з села Ларинівка з овином 18 ст. з села Араповичі Новгород-Сіверського р-ну та клуня початку 20 ст. з села Сахутівка Корюківського району Чернігівської обл. Для клунь північних районів характерні зрубні стіни і облаштування всередині зрубної клітки овина з курною купольною піччю у «поході» (підвалі) для підсушування снопів перед обмолотом.
{6}, {7}. Клуня початку 20 ст. з села Карацюбин та хлів середини 20 ст. з села Рижки Коропського району Чернігівської обл. Традиція сошних дахів у господарських приміщеннях поширена по всьому регіону, але у середніх і південних теренах вона поєднується з такими ж архаїчними традиціями сошних стін на присохах з лісяним заповненням. У клуні експонується олійниця-воскобійня з села Лукнів Коропського р-ну, з велетенською 11-метровою “стрілою”, що піднімається потужним дерев’яним гвинтом. Для цих теренів характерні і лісяні огорожі.
{8}. Амбар (комора), з села Бегоща Рильського р-ну Курської області. Це традиційна надвірна комора з сошними стінами, закладеними деревом і двосхилим дахом, укладеним по коньковому прогону, з облаштуванням “закрилин”. Покрівля з дерну.
ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОЛІССЯ
Правобережне Полісся зберегло численні явища будівельної культури, що ілюструють тривалі і складні процеси генези, починаючи з доби кроков у первісному житлі, і сошні традиції, і традиції, що виросли з цього досвіду, розвинувши вінець ощепин по присохах у самодостатню вінечну конструкцію зрубу.
Садиба з дахами на кроквах з Коростенщини огороджена частоколом, з бортями на подвір’ї, до неї входять хата, стебка, у майбутньому буде встановлено клуню – тік. Поряд з cадибою придорожна капличка-хрест.
{9}. Хата 18-19 століття з села Бехи Коростенського району Житомирської області. Основу будівлі складає давне житло 18 ст. з хатою, сіньми й коморою, що виходить на напільний піддашок проти сіней і комори.
{10}. Стебка з села Мединівка Коростенського району – наземна комора на городину.
Унікальними пам’ятками регіону є будівлі зі зрубними верхами: храм, житла, кліті, токи, стебки, хліви.
{11}. Ток 19 ст. (клуня), с.Кишин Олевського р-ну Житомирської обл. є унікальним нині зразком будівлі зі зрубним шатровим дахом.
{12}. Церква 1789 р. з села Кисоричі Рокитнівського району Рівненської області. Тридільний храм, зведений з соснового кругляка, в’язаного врубками у “чашку” і драчками, вибраними у вінцях зверху, як у давніх житлах. Верхи зруйновані в роки підготовки до святкування 900-ліття прийняття християнства, відтворені зрубні верхи за аналогами. Каплиця і дзвіниця, що входять до сакрального комплексу, мають сошні верхи.
Будівлі зі зрубними дахами утворюють в експозиції майже цілу садибу, що дозволяє порівнювати їх, визначаючи особливості.
{13}, {14}. Кліть 18 ст. з села Березове і кліть 19 ст. з хутора Зайці цього ж села Рокитнівського району Рівненської обл. Традиційні надвірні комори з соснового кругляка, з якого зрубом зведено і стіни і двосхилий “накотний” дах.
{15}. Льох середини 20 ст. (стебка) з села Нетреба Рокитнівського району Рівненської області. Дубовий зруб, опущений на півметра у землю, стіни з брусів, укладених на мох, дах накотний опуклий.
{16}. Ток 19 ст. з села Озеряни Олевського р-ну Житомирської обл. Дещо видовжений зруб з воротами на довгій стіні, зведений з соснових плах. Дах двосхилий, зрубний “накотом”.
{17}, {18}. Хата 18 ст. з села Гажин Наровлянського району Гомельської області (колишній Овруцький повіт) і хата 1821 р. з села Серники Зарічненського району Рівненської області з кліттю 18 ст. з села Дроздин Рокитнівського р-ну Рівненської обл. Хати з українсько-білоруського пограниччя є представником цілісного в етнокультурному відношенні Полісся, що обіймає басейн Прип’яті. Дводільне житло з Овруччини і тридільне з Зарічненщини (власне Пінщини) зведені з соснового кругляка, в’язаного круглими врубками і драчками, вибраними у вінцях зверху. Дахи зведені двосхилими накотами, криті коленими дошками.
Будівлі з дахами на сохах і дідках
Ціла група будівель від куренів і до храмів успадкувала з доби сошного будівництва традиції зведення стін, а також влаштування даху на сохах, присохах, підсішках.
{19}. Курінь з села Корошине Олевського р-ну Житомирської обл. Відтворений майстрами з цього села, за ще не втраченими традиціями, просто в експозиції Музею у 1973 році. Стіни – у три вінці з соснового кругляка, в’язані без врубок, перекладом деревин на трьох колках. Дах на чотирьох сохах з ощепом, на який спираються дошки покрівлі, тибльовані до зрубу стін.
{20}, {21}, {22}. Стебка 19 ст. з села Познань, хлів 19 ст. з села Біловіж, ток 19 ст. з села Біловіж Рокитнівського району Рівненської області. Група будівель різного призначення зі зрубними стінами і специфічними дахами на “дідках” – підсішках, врубаних у верхню частину зрубних стін.
{23}, {24}. Хата 17 ст. з села Біловіж, ток 19 ст. з села Більськ Рокитнівського р-ну Рівненської обл. Будівлі зі зрубними стінами і двосхилими дахами на двох сохах, криті дранню.
{25}. Каплиця 17-18 ст. з села Клесів Сарнинського району Рівненської області. Дводільна будівля складається з клітки давньої каплиці 17 ст. і добудованого у 18 ст. тристінка бабинця. Давня частина складена з соснового кругляка, в’язаного круглими врубками з драчками, вибраними у вінцях зверху. Стеля на поперечних сволоках, дах на стовпі, що має антропоморфний випуск.
{26}. Дзвіниця 1777 р. з села Великий Жолудськ Володимирецького району Рівненської області. Подібна за структурою до бабинця каплиці.
Будівлі з “пласкими” дахами
Цілу садибу пасічника утворюють будівлі, що мають порівняно пласкі дахи. Покрівлі з колених дощок, укладених на зруб і прогони по гребеню.
{27}, {28}, {29}. Хата 19 ст. з села Блажове, хлівчук 19 ст. з села Грабунь Рокитнянського району Рівненської області та стебка середини 20 ст. з села Юрове Олевського району Житомирської області.
Будівлі з дахами на кроквах
Дахи на сохах, підсішках і накотом зберігаються переважно у, так би мовити, другорядних господарських будівлях і дуже рідко в житлах, де донині масово утримується прадавня традиція дахів на кроквах, ці ж тенденції бачимо і у клунях, хлівах тощо, зокрема в районах на захід від Горині.
{30}, {31}. Хата початку 19 ст. з села Мульчиці Володимирецького району Рівненської обл., ток 19 ст. з села Кишин Олевського району Житомирської області.
ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ
З усього Полісся Волинське вирізняється відсутністю сошних конструкцій і зрубних дахів, давніх традицій зведення будівель з кругляка, в’язаного круглими врубками. Стіни тут з колених плах чи брусів. У зрубах часто застосовували колену вільху чи тесану осику. Дахи тут на кроквах, криті соломою, щоправда у минулому широко застосовувалось колене дерево.
{32}, {33}, {34}, {35}. Хата 19 ст. з села Полиці Камінь-Каширського району; шпихір початку 20 ст. з села Заброди Ратнівського району; клуня середини 19 ст. з села Видраниця Ратнівського району; кузня початку 20 ст. з села Залюття Старовижівського району. Ціла садиба споруд зі зрубними стінами і дахами на кроквах розкриває шляхи розвитку цього будівельного типу.
{36}, {37}. Шпихір з хутора Козуватого села Самари і хата з хутора Верестя цього ж села Ратнівського р-ну. Будівлі дуже давні. Хата датована на традиційному місці посвяти – середині причілкової стіни – 1587 роком. Шпихір недатований, але будівельні ознаки тотожні, за винятком дещо меншого розміру і дощатої підлоги. Це будівлі, зведені з соснових різаних (пиляних ручними поздовжніми пилами) плах, врубки у замки виконані без застосування пилки. Хата на стоянах, а зруб шпихіра зведений на масивних дубових лежнях-окоренках, просто укладених на грунт. Повал (стеля) хати не має додаткового утеплення.
{38}. Окружний двір 19 ст. з села Солов’ї Старовижівського району. Представляє збережений на Волинському Поліссі давній тип замкнутого двору. Це квадратний двір, забудований навколо хати з сіньми і коморою приміщеннями, серед яких: покліт на городину, шопа з воротами і олійницею, сілник на корм худобі з січкарнею, сутки, “круглі” хліви, шопа з воротами, шопа на реманент (сохи, плетені борони, рала тощо), “сутки” з “коворотом”, колешня.
{39}. Вітряк початку 20 ст. з села Кримне Старовижівського району. До двору належить невеликий вітрячок, розрахований на потреби одного господарства. Це відомий на всьому Правобережному і Волинському Поліссі “козловий” тип вітряка.
ПОЛІСЬКІ ВІТРЯКИ-“КРУГЛЯКИ”
У експозиції розміщено кілька вітряків-кругляків з різних районів північної України – від Рівненщини до Сумщини. Це вітряки з рубленим багатогранним нерухомим корпусом і поворотним верхом.
{40}. Вітряк-кругляк з села Мала Морочна Зарічненського р-ну Рівненської області. Побудований громадою у 1948 р. замість вітряка, що згорів у війну. Зведений з вільхи, порізаної по межах.
{41}. Вітряк-кругляк 19 ст. з села Смолин Чернігівського району. Двоповерховий кругляк зведений з масивних дубових брусів, чотирикрилий, з шатровим поворотним дахом, критим драницями.
{42}. Вітряк-кругляк 19 ст. з села Юнаківка Сумського району. Шестикрилий, двоповерховий з дубових брусів, в’язаних замками у восьмерик, дах шатровий поворотний, критий очеретом.
{43}. Вітряк-кругляк 1911 р. з села Ширяєве Путивльського району. Дубовий, звужений доверху восьмерик встановлено над мурованим підвалом.
Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ
http://nmnapu.org.ua
ТЕМАТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ:
Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА
ФЛЕШ-ГАЛЕРЕЯ ЕКСПОЗИЦІЇ “ПОЛІССЯ”
