Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА

Воскресенська церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.

Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.

Комплекс створювався протягом 1970-х рр. Паралельно проводилися польові дослідження регіону. Архітектурні експозиції формували науковці музею Сергій Верговський, Петро Вовченко (з 1975), Раїса Свирида. Етнографічні дослідження і формування побутово-етнографічних експозицій здійснювалися під керівництвом Лідія Орел, за участю Валентини Бойченко, Ігоря Мойсеева, Людмили Пономар.

 

ВОЛИНСЬКЕ ПОЛІССЯ, 16 – поч.20 ст.

 

Займає північну частину комплексу. Налічує вісім пам’яток, об’єднаних у три садибні експозиції. Передбачається доповнити комплекс культовою будівлею і гончарним горном. Традиційна культура краю має спільні риси з культурою населення Побужжя, містить архаїчні форми, характерні для всіх історико-етнографічних регіонів України. Поряд з традиційним групуванням споруд садиби в блоки будівель навколо внутрішніх дворів (підварки окружні, погонні двори) тут поширені також садиби, де будівлі стоять окремо навколо двору.

Житло і господарські споруди тут зі зрубними немащеними стінами, дахи на кроквах, криті соломою. Переважають видовжені клуні на двох сохах. До наших днів дійшов і прадавній тип квадратної клуні з рубленими стінами та шатровим дахом на кроквах. Розповсюджені вітряки “козлового” типу з підпертим “козлами” стовпом (“королем”) і водяні млини з широким колесом, що повільно оберталося течією, без греблі.

Традиції храмобудування мають дві тенденції. Переважають церкви, подібні до житла зі зрубними стінами й з дахами на кроквах, критими гонтом чи соломою, інші зі зрубними банями, що мають присадкуваті пропорції та пластичну наповненість широких барокових верхів. Зрідка трапляються храми з “королівськими” (сошними) банями. Будівельні традиції регіону не відзначаються таким розмаїттям будівельних типів і прийомів, як Правобережне Полісся.

 


 

Окружний двір 1857 р. з с.Солов’ї, Старовижівський р-н, Волинська обл.

Окружний двір 1857 р. з Волинської обл., НМНАПУ Окружний двір 1857 р. з Волинської обл., НМНАПУ Двір-садиба, розрахований на одне господарство, з вітряком з с.Кримне (див. експозицію “Вітряки”). Будівлі згруповано навколо внутрішнього двору в суцільний блок (“окружник”). До його складу входять багатокамерне житло, рублене з колених і тесаних плах та господарські приміщення, рублені з соснових різаних плах: колешня, сутки, шопа, шопа з ворітьми, круглі хліви, сілник і прибудований до нього керат (кінний привід січкарні), шопа з ворітьми та олійницею. Над усіма будівлями спільний дах на кроквах, критий соломою парками. Житло (хата + сіни + комора + покліт) зведено з рублених вільхових тесаних плах.

Власне хата курна. Зрубні стіни “миті” зсередини. Стеля з плах, укладених поздовж на зруб і поперечний сволок; у кутку біля печі лучник для освітлення хати лучиною з кайдуба. Вікна без луток, рами вставлені у віконні прорізи, розтесані у сусідніх вінцях. Сіни прохідні. Двері у сінях на “вирії”, полотно з колених дощок, в’язаних на рамі.

У хаті курна піч на дерев’яній основі – “на кругах”. Обладнання традиційне: лави, мисник, стіл на покуті, піл, жердки. У сінях лава і піл для спання влітку, а також полиці для посуду.

У садибі експонуються традиційні предмети побуту та знаряддя праці: у хаті – полотняний одяг, колиска; унікальні колекції “сивого” гончарного посуду з с.Рокита Старовижівського р-ну, у господарських приміщеннях – дерев’яні плетені борони, сохи, велетенські кайдуби та лотки для зерна; у колешні – сукновальне знаряддя.

 


 

Садиба сер.19 – поч.20 ст., Волинське Полісся

 
Складається з хати, клуні, кузні, шпихліра. Передбачається також будівництво хліва. Всі будівлі згруповані навколо спільного двору.

Хата 19 ст. з с.Полиці, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл.

Хата 19 ст. з Волинської обл., НМНАПУ Хата 19 ст. з Волинської обл., НМНАПУ Багатодільне житло, давню основу якого становить рублене з вільхових плах тридільне ядро (хата+ сіни+комора). До нього згодом прибудовано з соснових плах кілька приміщень: з причілка – ще одна холодна комора, з напільного боку теплий підкліт для городини і свининець, які сполучаються між собою та з хатніми сіньми малими господарськими сіньми – “двірцем”. Пізніше із зачілка прибудовано сілник (не відтворено). Зруби всіх приміщень зведені на соснових підвалинах, із плах, в’язаних у замки, небілені. Стелі з плах без додаткового утеплення. Дахи чотирисхилі, на кроквах, криті житніми парками. Вітрові дошки вивершені рогами.

Всередині хати “миті” стіни, на кожній – різьблені посвяти, одна з них датована 1871. Вікна без луток, з рамами, вставленими зсередини у розтесані в сусідніх вінцях віконні отвори. Вікон троє: два з чола, одне напільне, причілкове вікно відсутнє (це пов’язано зі звичаєм прибудовувати з причілка комору). Піч курна, глинобитна на дерев’яній основі. Вздовж чільної та причілкової стін – лави. Піл настелено на привалок печі і причілкову ( “мерцову”) лаву. Біля чолової стіни – посвіт з кайдуба, виведеного крізь стелю й горище за дах. Вздовж полу жердка для одягу. В хаті на стіні мисник з дверцятами та полиця для посуду, які належали власникам цієї хати. Обладнання доповнене традиційною тканиною, одягом, предметами побуту, посудом тощо.

Клуня сер.19 ст. з Волинської обл., НМНАПУ Клуня сер.19 ст. з с.Видраниця, Ратнівський р-н, Волинська обл.

За переказами, клуню у садибі ставила родина, куплена видраницьким паном і поселена на ділянці лісу, де вона мала вирубати дерева і звести будівлі садиби. Це підтверджує і характер будівельного матеріалу клуні – сосна різного діаметру від 8 до 35 см з суцільної вирубки.

Старовинний тип “круглої” (квадратної) клуні, зруб якої в’язано простими врубками, з тесаної “на костку” сосни. Стіни посередині зв’язані глицями. Перед однопільними на “вирії” воротами – піддашок на стовпах. Дах чотирисхилий, на кроквах без наріжників, критий соломою парками.

Кузня поч.20 ст. з с.Залюття, Старовижівський р-н, Волинська обл.

Шпихлір поч.20 ст. з Волинської обл., НМНАПУ Кузня поч.20 ст. з Волинської обл., НМНАПУ Квадратна клітка зведена у зруб з тесаного “на костку” соснового брусся, в’язаного залисами. Чотирисхилий дах на кроквах утворює піддашок перед дверима. Болокове вікно освітлює міх та горн у глибині приміщення. Ковадло стоїть біля дверей (працювали при відчинених дверях). Стеля відсутня, дим з горна виходить у незашиті частини дощаної покрівлі.

Шпихлір (шпихір) поч.20 ст. з с.Заброди, Ратнівський р-н, Волинська обл.

Холодна надвірна комора для зберігання продуктів харчування. Квадратна клітка рублена з соснових плах, встановлена на високих стоянах. Підлога і стеля дощані. По периметру стін, на випусках верхніх вінців укладено платви, які утворюють піддашок перед дверима і в які врубуються крокви чотирисхилого даху, критого соломою парками.

 


 

Садиба 16–17 ст., Ратнівщина

 
Складається з хати й шпихліра, огороджених жердками на розсипках. Господарські будівлі відсутні (можуть стояти у підварку, окремо від садиби).

Хата 1587 р. з с.Самари (хутір Верестя), Ратнівський р-н, Волинська обл.

Хата 1587 р. з Волинської обл., НМНАПУ Хата 1587 р. з Волинської обл., НМНАПУ За переказами, стояла в селі, на поч. 20 ст. перенесена на хутір Верестя цього ж села. За колишнім адміністративним поділом с.Самари належало Ратнівському староству.

Однодільна без сіней, виведена на соснових підвалинах у зруб. Стіни рублені з різаних соснових плах, в’язаних “замками”. Посеред “мерцової” (причілкової) стіни – дата арабськими цифрами без посвяти, з латинською літерою “г”. Стеля (повал) з різаних плах, без додаткового утеплення, укладена поздовж на зруб і поперечний сволок, позначений чотирикінцевим хрестом. Дах двосхилий, на кроквах, з піддашшями і “дармовисами” на причілках. Критий соломою (первісно – колотими дошками). Дощані “щити” на причілках з вітровими дошками вивершені кониками та рогами. Бікна без луток, волокові, з дерев’яними засувками; передпічне вікно з рамою на 12 малих шибок. Двері на “вирії”, з дощок, в’язаних шпугами.

Шпихлір 17 ст. з Волинської обл., НМНАПУ Обладнання архаїчне: курна піч з глинобитним подом і склепінням ( “бочкою”) на дерев’яній зрубній основі. Лучник з кайдуба виведений крізь стелю й горище за дах. Над припічком, біля дверей, стіновий димоволок з дошкою-засувкою. Бздовж “мерцової” стіни кілька жердок-гряд для сушіння дров. Попід чільною та причілковою стінами – лави. Стіл вузький, з однієї дошки, розрахований на вузький настільник. На жердці полотняний одяг, перетканий червоними смужками, вовняний смугастий ліжник. Перед полом бодня для одягу. На покуті хлібна діжа, стіл, накритий настільником, тканим у поперечні червоні смужки. Експонується “сивий” гончарний посуд із с.Рокита Старовижівського р-ну.

Шпихлір (шпихір) 17 ст. з с.Самари (хутір Козувате), Ратнівський р-н, Волинська обл.

Квадратна клітка на соснових підвалинах, спертих на масивні дубові окоренки (лежні). Стіни з соснових плах, в’язаних “замками”. Підлога дощана. Стеля з дощок, настелених повздовж, по зрубу і поперечному сволоку. Дах двосхилий, на кроквах, критий соломою парками, утворює перед дверима піддашок, вітрові дошки мають орнітоморфне завершення, “щити” зашиті дошками, лаз на горище крізь дверцята у “щиті”. З причілка дармовис прикрашено косим хрестом у квадраті і зубцями. Двері на “вирії”.

 

ПРАВОБЕРЕЖНЕ ПОЛІССЯ, 17–20 ст.

 

Займає центральну частину експозиції. Налічує 28 споруд, згрупованих за будівельними типами. Незважаючи на спільність будівельних традицій і матеріалів (зокрема, немащених рублених стін та дощаних покрівель), кожна споруда вирізняється своєрідністю. Складність будівельних традицій полягає у співіснуванні найархаїчніших рис народного будівництва з традиціями пізніших часів. Дерев’яні стіни, поширені у всіх спорудах, зведені по сохах взаміт і зрубом. Останній існує в численних різновидах: без врубок – в’язаний на кілках, в’язаний круглими врубками, врубками “зі щоками”, “в кань”, “у замок”.

Зруб застосовується в конструкції стін й дахів. Зрубний дах зустрічається у двох варіантах – двосхилим накотом і шатром. Сошні дахи побутують у всіх функціональних типах будівель, включаючи житло, тут вони співіснують з традицією дахів на кроквах, яка є панівною в інших регіонах. Етапи розвитку народного житла простежуються від первісного куреня з центральним вогнищем до однокамерних хат з курними печами. Зберігаються різні варіанти прибудови до хати комор і сіней. Хати, стебки, токи й хліви з дахами на підсішках-“дідках” споріднені за архітектурою з маловивченими храмами, в яких основою шатрових верхів є центральний масивний підсішок-“король”.

 


 

Комплекс культових будівель, 17–19 ст.

 
Культові будівлі 17–19 ст. з Правобережного Полісся, НМНАПУ Дзвіниця 1777 р. з Рівненщини, НМНАПУ Розміщений серед традиційних будівель, має з ними багато спільного щодо застосування будівельних матеріалів і техніки будівництва, зокрема, зрубів із кругляка, зрубних дахів, критих деревом. Складається з церкви, дзвіниці, каплиці, придорожнього хреста-каплиці й току, розташованих на вигоні, у місці повороту експозиційної дороги.

Воскресенська церква 1789 р. з с.Кисоричі, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Тридільна, зведена з соснового кругляка за поширеною у давньоруську добу технікою в’язання вінців верхніми драчками та круглими врубками. Бані чотирикутні, вивершені чотирикутними зрубними шатрами й ліхтарями. Центральна баня має архаїчний перехід від стін до підбанника через поздовжні балки. Оригінальні верхи втрачено 1877 р. – є припущення, що вони були на “королях”. Під час перебудови церкви при підготовці святкування 900-річчя утвердження християнства на Русі верхи відтворено за аналогами церкви в с.Синкевичі (тепер Республіка Білорусь).

Дзвіниця 1777 р. з с.Великий Жолудськ, Володимирецький р-н, Рівненська обл.

Каплиця 17–18 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Каплиця 17–18 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Двоярусна, з зовнішніми сходами на другий ярус – власне дзвіницю. Перший ярус – комора, рублена з соснового кругляка, в’язаного верхніми драчками і круглими врубками. Дзвіницю зведено у стовпи на стелі комори. Дах шатровий, виведений по хрестовині і центральному стовпу ( “королю”) ключами, критий ґонтом.

Каплиця 17–18 ст. з с.Клесів, Сарненський р-н, Рівненська обл.

За переказами, зведена пастухами на пагорбі над річкою біля старої “священної” берези, з-під якої било джерело.

Одноверха, зрубна. Стіни з соснового кругляка, в’язаного верхніми круглими врубками і драчками. Верх шатровий, сошний з центральним стовпом “королем”, врізаним у хрестовину, укладену по дощаній стелі. Дах критий драницею по ключах і латах, верх “короля” виходить за дах і має антропоморфну форму. Вікна без луток, розтесані у сусідніх вінцях. Рами розраховані на круглі гутні шибки.

У 18 ст. до каплиці прибудовано з соснового брусся бабинець з невеликою вежею, встановленою на перекритті, та подібним шатром з антропоморфним завершенням.

Рідкісний зразок давньої храмової споруди.

 


 

Ток (клуня) 19 ст. з Житомирщини, НМНАПУ Ток (клуня) Корнійчука 19 ст. з с.Кишин, Олевський р-н, Житомирська обл.

Місцевий тип клуні для зберігання й обмолоту збіжжя. Квадратна клітка, рублена з соснових плах, в’язаних простими врубками з випусками. Дах шатровий, зрубний, з неущільненими між собою вінцями, перекладеними один на другий, критий драницею. На менший вінець вгорі накладено дощану стелю (“подок”), яку вкрито болотною травою ( “вишій”).

Унікальна господарська споруда.

Ток (клуня) Михайленка поч.20 ст. з с.Кишин, Олевський р-н, Житомирська обл.

Квадратний, зведений у зруб з соснових брусів, в’язаних простими врубами з випусками. Дах чотирисхилий, критий по кроквах короткою драницею, тибльованою до лат. Однопільні ворота на бігуні.

 


 

Дворище 17–20 ст., Прип’ятське Полісся

 
Складається з двох хат, двох токів, хліва, стебки і кліті. Хати стоять на одному подвір’ї, до них наближені кліть і стебка. Окремо – ток і хлів, один ток розміщено через дорогу – на вигоні. Експонується як зразок ведення спільного господарства великою патріархальною родиною-дворищем.

Хата 1697 р. з с.Біловіж, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Однодільна, без сіней. Зведена у зруб з соснового кругляка, в’язаного верхніми драчками і врубками. Стеля з поздовжніх дощок, укладених на зруб і поперечні сволоки, утеплена піском. Дах двосхилий на двох сохах, встановлених перед причілком і біля дверей, критий драницею, укладеною на “запі-сочник” й коньковий прогін і спертий у закрилини. Бікна волокові без луток. Стіновий димоволок розміщено над припічком курної печі. Обладнання традиційне, з ознаками архаїчності. Під “запісочниками” у стіни врубані жердки-гряди. Піч без комина, курна, бита з глини на дощаному поду, укладеному на сохах і підвалинах. На розі печі – стовпчик-“дідок”,на який спирається поздовжня жердка перед полом. Дощаний піл і масивні плахи-лави укладені на сохи. Перед піччю плетений з лози, мащений глиною кіш для виведення диму з лучини, яку палять для освітлення хати. На покуті діжа, накрита надіжницею, біля покуті у стіну забитий “свічарник” з рушником.

Перед полом – бодня для одягу, стіл під тканим вузьким настільником, перетканим червоними смугами. На сінешній стіні на двох кілках висять ночви, що використовувалися як полиця. На “мерцовій” стіні різьблена посвята з датою. Давній тип однодільного житла 17 ст.

Хата 18 ст. з с.Гажин, Наровлянський р-н, Гомельська обл. (тепер Республіка Білорусь)

Первісно складалася з клітки хати й тристінка сіней, згодом у сінях вигороджено вузьку комору. Рублена з соснового кругляка, в’язаного верхніми драчками і врубками, з шестигранними затесами вінців на кінцях для спрощення форми врубок. Стеля дощана поздовжня, укладена на поперечних сволоках, що спираються на поздовжній сволок. Дахи двосхилі (окремі над хатою й сіньми), рублені накотом, криті драницею, спертою у закрилини. Бікна волокові без луток з дерев’яними засувками.

Піч курна, глинобитна, на дерев’яному помості, укладеному на масивний брус, врубаний у стіни. Посеред хати лучник – плетений та обмащений глиною кіш, з підвішеним до нього “залізом” для спалювання лучини. Перед полом дерев’яна колиска. На жердці традиційний одяг. У сінях дерев’яний та плетений посуд, “жень” – п’ятнадцятиметровий плаский ремінь, плетений косицею з лосиної шкіри (щоб лазити на дерево до вулика), пішня для довбання борті та ін.

Ток (клуня) 19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Ток (клуня) і хлів 19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Ток (клуня) 19 ст. з с.Більськ, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Видовжений, багатокутний зі стінами, рубленими з соснових плах. Утворений двома тристінками, з’єднаними шулою й воротами. Для стійкості зруб поверху обв’язаний гнутими брусами-глицями. Дах двосхилий, на двох сохах з перекладом, на який навішено ключі, критий короткою драницею, тибльованою до лат. Тік для обмолоту займає середину, проти воріт, ліворуч – засторонок з дощаним подом для снопів, праворуч – стеля – “вишки” для сіна. Ток використовувався як клуня, і як сілник – клуня для зберігання корму худобі.

Ток (клуня) 19 ст. з с.Біловіж, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Видовжена клітка з тесаних соснових плах. Дах двосхилий, на двох підсішках (“дідках”), врубаних у поперечні стіни, з перекладом, на який навішено ключі, критий короткою драницею, прикріпленою тиблями до лат.

Щити зашиті коленими дошками взакидку у пази “дідків”. Однопільні ворота навішені на вушак бігуном із сучком.

Хлів 19 ст. з с.Біловіж, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Видовжений, з рубленими стінами з тесаних соснових плах, в’язаних простими врубками з випусками. Дах двосхилий, на трьох підсішках ( “дідках”), врубаних у поперечні стіни та поперечну балку. Поверху “дідки” обв’язані прогоном, на який навішено ключі з латами. Критий короткою драницею, тибльованою до лат. Однопільні ворота на бігунах розміщені на поздовжній стіні.

Стебка 19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Стебка 19 ст. з с.Познань, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Зрубна, з соснового тесаного брусся. Стеля з дощок, укладених поздовж на зруб і на поперечний сволок, утеплена піском. Дах двосхилий, на двох, зв’язаних перекладом підсішках ( “дідках”), врубаних у верхні вінці стін, критий драницею, укладеною на прогон і зруб та спертою в закрилини.

Кліть 19 ст. з с.Березове (хутір Зайці), Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Холодна комора для зберігання збіжжя та побутових речей. Клітка зрубу на стоянах зведена з соснового кругляка з нижніми драчками і врубками. Підлога дощана. Дах двосхилий, рублений накотом, критий драницею, спертою у закрилини, утворює піддашок перед дверима.

 


 

Садиба 19 ст., Володимиреччина

 
Експозиційно не завершена. Має складатися з невідтвореного підварка (господарського подвір’я) і довгої хати, що експонується. Традиція зведення підварків збереглася як релікт з системою дворів та подвір’їв великої неподільної патріархальної родини-дворища за часів Литовської держави.

Хата поч.19 ст. з с.Мульчиці, Володимирецький р-н, Рівненська обл.

Хата поч.19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Хата поч.19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Складається з хати, сіней, покліту, кліті і невідтвореного свининця. Хата й покліт рублені з соснового кругляка, в’язаного пласкими драчками й круглими верхніми врубками. Стіни сіней і кліті з соснового брусся та плах, взакидку по шулах. Стелі хати й покліту дощані, утеплені піском. Дах суцільний, на кроквах, критий соломою парками. Щит критий окремо від схилів даху, по невеликих кроквах і латах парками. Вікна різні: над полом – подвійне, волокове; передпічне – без волока і зі скляними шибками; покутнє – волокове, застільне – з оригінальними лутками й рамою на чотири шибки. Двері з колотих дощок на шпугах і кованих завісах. Піч курна, глинобитна на дерев’яних полозах з дощаним подом. Стіни нема-щені й небілені. Біля печі піл, перед ним, на жердці, колиска з рамою, зашитою у мішок. Вздовж чолової та причілкової стін лави. На стінах – кілки для снування основи, у стелі – лучник з мішковини, натягнутої на обруч і обмащеної глиною. Для спалювання лучини до нього підвішують “залізо” – ковані ґратки. На покуті замість стола встановлено навиті кросна на дві підніжки, для виготовлення простого полотна.

Експонуються традиційні тканини і полотняний одяг, характерний для реґіону.

 


 

Садиба кін.18–19 ст., Коростенщина

 
Експозиційно не завершена. Складається з хати, стебки, пасіки, огорожі з частоколу з хвіртками та воротами, верх яких різьблено спіралями (ворота 1924, привезені з с.Межирічка, Коростенський р-н Житомирська обл.). Біля садиби при дорозі – хрест-каплиця. У садибі передбачається встановити ток із с.Михай-лівка Коростенського р-ну, на вигоні – ток із с.Мацьки Овруцького р-ну.

Хата кін.18 – 19 ст. з с.Бехи, Коростенський р-н, Житомирська обл.

Хата кін.18 – 19 ст. з Житомирщини, НМНАПУ Тридільна (хата + комора + сіни). Хата і комора зведені окремими зрубами. Стіни сіней зведені з плах, взакидку по шулах, з напільного боку сіней і комори. На поч. 19 ст. власне хату замінили новою: на рівні вікон – зруб з масивних дубових тесаних плах, вище – з соснових плах, в’язаних “у замки”. Стеля з дощок, настелених поздовж по зрубу і трьох поперечних сволоках, спертих на масивний поздовжній сволок ( “дід”), який має фігурно затесаний зооморфний випуск на причілок. Сіни та комора рублені з масивних дубових плах, в’язаних архаїчними врубками. Стеля комори з дубових плах настелена в поперечному напрямку. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий драницею, закладеною у пази брусів-вільчиків, укладених по гребеню і рогах даху й прибитих до лат. Вікна великі, у дубових лутках з рамами на 20 малих шибок, навколо вікон шпаровано й помальовано сажею і білою глиною (за матеріалами мистецтвознавця П.Жолтовського). Двері на завісах.

Піч напівкурна, на дубових масивних підвалинах, встановлених на каменях, з глинобитним подом. Цегляний комин оздоблено глибоким рельєфним “дзеркалом”. Є запічок, який освітлюється запічним віконцем на дві шибки, без луток. Перед піччю – “світач” з плетеним мащеним кошем і кованим “залізом” для спалювання лучини. Попід чоловою й причілковою стінами широкі лави, укладені на врубані у стіни підкоси і зв’язані між собою на покуті зубцями. Попід напільною стіною над полом і за піччю – жердки, на яких висить одяг, килими і подушки. Над дверима від сволока до пільної стіни – мисник, оздоблений фігурним “коником”. На покуті образи на полиці-божнику під довгою завіскою від середини чолової стіни до середини поздовжнього сволока. Експонується стіл 18 ст. з стільницею криволінійної форми; представлені вироби килимарства, традиційно розвинені на Коростенщині.

Стебка кін.18–19 ст. з с.Мединівка, Коростенський р-н, Житомирська обл.

Тепла наземна комора (для зберігання овочів), перед дверима – піддашок на двох стовпцях. Рублена з вільхових плах, в’язаних архаїчними врубками “у вугло”. Вінці стін покладено на мох, стеля утеплена піском. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий соломою парками.

Ток (клуня) 18 ст. з с.Мацьки, Овруцький р-н, Житомирська обл.

Рублений з соснового брусся, в’язаного простими врубками з випусками. Дах чотирисхилий на дві сохи, критий соломою парками по латах, битих до ключів тиблями. Ключі причілків навішені віялом, тибльовані на короткий переклад між наріжниками під гребенем даху. Ворота у довгій стіні на бігуні з сучком.

Ток (клуня) 19 ст. з с.Михайлівка, Коростенський р-н, Житомирська обл.

Рублений з тесаних плах: дубових – у нижній частині зрубу і соснових – у верхній. Дах чотирисхилий, на дві сохи, з ключами, критий соломою парками по латах, в’язаних до ключів лозою. Ворота на бігуні з сучком. Ток для обмолоту посередині – між сохами; навпроти воріт праворуч і ліворуч – засторонки для снопів.

 


 

Садиба 18–20 ст., Прип’ятське Полісся

 
Складається з хати і кліті, об’єднаних дахом, льоху, кліті, току. Передбачено відновити хлів ( “хльов”) для поросят.

Хата 1821 р. з Рівненщини, НМНАПУ Хата 1821 р. з с.Серники, Зарічненський р-н, з кліттю 18 ст. з с.Дроздинь, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Експонується як зразок одного з ранніх етапів формування тридільного планування житла з окремо поставлених будівель (хати й кліті), об’єднаних одним дахом. За легендою, хата зведена з верхів сосни, заготовленої для церкви. Рублена з соснового кругляка, в’язаного верхніми драчками і врубками. Стеля горбата, суміщена з конструкцією накотного двосхилого даху, утепленого піском і вкритого драницею по закрилинах і вільчику, закінченому спіральною волютою.

Кліть рублена з соснового кругляка. Підлога із колотих дощок. Крита разом з сіньми драницею, спертою в закрилини і закладеною у пази вільчика. Піч курна, глинобитна, зведена на дощаному поду, настеленому по двох парах підвалин, зв’язаних фігурно затесаними копилами. Піл дощаний. Лави стоять попід чоловою й причілковою стінами. Понад стінами врубано масивні плахи-гряди, перед полом – жердка, укладена на стовпець печі (“дід”).

Кліть 18 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Перед піччю, ближче до чолової лави – “світач” – з кайдуба для виведення диму від лучини, яку спалюють на мащеному глиною окоренку-“дідку”, що встановлений під комином. Мисник з простих полиць. На покуті стоять діжа, стіл, ослін, поруч – бодня для одягу.

Кліть 18 ст. з с.Березове, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Холодна комора з піддашком перед дверима для зберігання збіжжя, одягу тощо. Стоїть на високих стоянах, рублена з нетовстого соснового кругляка (“лутичини”), в’язаного верхніми драчками і круглими верхніми врубками. Підлога дощана. Дах двосхилий, рублений накотом, з випусками на піддашок, критий драницею, укладеною на накот і спертою у закрилини, випущені на крючинах.

Льох сер.20 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Ток (клуня) 19 ст. Житомирщини, НМНАПУ Льох сер.20 ст. з с.Нетреба, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Стебка, опущена в землю на глибину, розраховану на рівень грунтових вод. Стіни рублені з дубових, ледь протесаних кругляків, в’язаних простими врубками з випусками. Дах двосхилий, накотний, з соснових кругляків, критий дерном (раж), укладеним по шару лляної костриці.

Ток (клуня) 19 ст. з с.Озеряни, Олевський р-н, Житомирська обл.

Видовжена зрубна клітка з соснових плах, в’язаних простими врубками з випусками. Дах рублений двосхилим накотом, з соснових кругляків, критий драницею. На поздовжній стіні ворота на бігуні з сучком.

 


 

Садиба пасічника 19–20 ст., Прип’ятське Полісся

 
На галявині у лісі. Складається з хати, стебки, хлівчука та пасіки з бортних вуликів-колод, встановлених на стоянах та розміщених на деревах. В садибі представлено архаїчний тип будівлі з порівняно пласкими дахами на поздовжніх прогонах. Експонуються знаряддя специфічного поліського бортного пасічництва. Поруч у лісі розміщено курінь, в долині – баню.

Хата 19 ст. з с.Блажове, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Хата 19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Хата 19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ Дводільне житло зі зрубною кліткою хати і сошним тристінком сіней. Хатній зруб в’язано з тесаного “на костку” соснового брусся простими врубками з випусками і покладено на мох. Стеля з коротих дощок, укладених вздовж на зруб і поперечний сволок, утеплена піском. Дах двосхилий, критий драницею, укладеною на зруб і два поздовжні прогони, встановлені на підкладках. Бікна без луток, з рамами, закладеними в четверті зрубу. Сіни рублені взакидку по масивних шулах з одним широким пазом (гарою), на кутах по дві шули. Дах на двох сохах, критий драницею, укладеною на зруб і переклад сох.

У хаті 19 ст. з Рівненщини, НМНАПУ У хаті збереглись окремі елементи оригінального традиційного обладнання. Піч-кам’янка з плетеним комином, стіл з одної колотої дошки, укладеної на закопані в землю сішки. Жорна перед дощаним полом, полиці для мисок, поздовжня колота і тесана соснова лава. Через малі розміри хати поперечна причілкова лава відсутня. У стелі, ближче до лави, “світач” – невеликий комин з кайдуба для виведення диму від лучини, яку спалюють на змащеному глиною окоренку, що встановлений під комином.

У сінях експонується обладнання бортного пасічництва: ласьбини – коробки для стільників, жень – ремінь, щоб вилазити на дерева, маточники та снозки, кліщі для видушування меду з стільників, пішня для довбання борті та ін.

Баня сер.20 ст. з с.Михайлівка, Олевський р-н, Житомирська обл.

Дводільна, складається з вузького тристінка сіней і власне бані – рубленої з соснового брусся клітки зі стелею, укладеною дошками вздовж, і дощаною підлогою. Дах двосхилий, критий дрібною драницею, щити не зашиті. Обладнана полицями, посудом для води. У кутку – піч-кам’янка. Традиційно містилася на краю садиби, на леваді біля водойми, копанки.

Вулики-борті 20 ст. з Прип'ятського Полісся, НМНАПУ Курінь 1974 р. з Житомирщини, НМНАПУ Курінь 1974 р. з с.Корощине, Олевський р-н, Житомирська обл.

Реконструкція (зведена майстрами з цього села за місцевими традиціями). Тимчасове житло, яке зводили під час робіт далеко від дому (заготівля лісу, рибальство, дальні сінокоси тощо). Стіни невисокі у три вінці, в’язані без врубок, на кілках. Дах сошний шатровий, критий драницею, що спирається на стіну й ощіп, яким обв’язано чотири сохи всередині куреня. Гребінь даху відкритий, а під ним у курені обкладено деревинами відкрите вогнище ( “горен”). Попід стінами на хвої стелили постіль. На зиму курінь обкладали дерном (раж). Дві дошки даху правили за вхід.

Стебка сер.20 ст. з с.Юрове, Олевський р-н, Житомирська обл.

Тепла наземна комора для зберігання городини. Зведена з соснового, кладеного на мох брусся, в’язаного простими врубками з випусками. Стеля дощана, утеплена піском. Дах критий драницею, укладеною на запісочники зрубу і поздовжні прогони, виставлені на підкладках.

Хлівчук поч.20 ст. з с.Грабунь, Рокитнівський р-н, Рівненська обл.

Місцева назва хліва для поросят. Зрубна видовжена клітка, зведена з соснових брусів, в’язаних простими врубками з випусками. Дах односхилий, критий драницею.

 

ЛІВОБЕРЕЖНЕ ПОЛІССЯ, 18 – поч.20 ст.

 

Займає східну частину комплексу. Налічує одинадцять пам’яток: садибу та окремі господарські будівлі. Експозиція не завершена, передбачається добудувати ще дві садиби та храм з дзвіницею. В усіх типах будівель найхарактернішим для цього регіону є зрубні стіни хати, мащені рудою глиною, вітряки, згруповані на пагорбах навколо села, та високі зрубні храми, що домінують над усіма будівлями. Сопші хліви й клуні зберігають архаїчні прийоми каркасного будівництва з сохами й присохами без підкосів, закопаними у землю.

Всі будівлі мають чотирисхилі дахи, криті соломою, з м’якими гребенями. Лісяні стіни хлівів, клунь і тини типові для Подесення.

У зрубах простежуються всі відомі техніки в’язання вінців. Давня розвинена культура зрубу позначилася на вітряках-кругляках, виведених восьмериками, на храмах чи оборонних вежах. Для традиційних храмів регіону характерні дуже високі стіни та могутні зрубні бані, що є вершиною розвитку традиційного храмобудування в Україні.

 


 

Садиба кін.19 – сер.20 ст., Лівобережне Полісся

 
Складається з хати, клуні, хліва та амбара, традиційно розміщеного через дорогу – на вигоні. Огороджена лісою.

Хата кін.19 – поч.20 ст. з с.Мамекине, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.

Хата кін.19 – поч.20 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Хата кін.19 – поч.20 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Дводільна (хата + сіни). Власне хата зрубна, зведена з масивного соснового кругляка. Сіни з каркасними плетеними з лози стінами прибудовані на поч. 20 ст. після втрати правої частини хати. Зруб в’язано круглими врубками з внутрішніми шипами ( “п’явками”), вінці між собою підігнані драчками і укладені на мох. Дах чотирисхилий, критий соломою, в’язаною до лат тичками колосом донизу. Зовні шпарована й мащена червоною глиною, всередині – шпарована й побілена. У сінях, на висоту зросту, лісяні стіни шпаровано зсередини. Стеля дощана. Вікна з лутками. Зовні довкола вікон побілено традиційно хвилями по вінцях. Піч глинобитна на зрубі, напівкурна. Комин стіновий, викладений з сирцю, дим виводиться каглою в сіни і розходиться по горищу, бовдур відсутній. Біля печі дощаний піл, попід чоловою й причілковою стінами лави, врубані у зруби стін.
На покуті довгий стіл. Настільник затканий у перебір вибіленим “валом” геометричними орнаментами. На стіні образи, рушники, ткані червоними смугами, ромбами, хрестами, картами. Експонується традиційний одяг: жіночі сорочки, шиті “біллю”, й плахти; на жердці – дерев’яна колиска, на стінах – мисник, старовинний музичний інструмент – ліра.

Амбар поч.20 ст. з Курської обл., НМНАПУ Амбар поч.20 ст. з с.Бегоща, Рильський р-н, Курська обл. (тепер Російська Федерація)

Неутеплена наземна комора для зберігання збіжжя, морозостійких продуктів та побутових речей. Матеріал майже всіх конструкцій – дуб. Стіни взакидку по шулах, обв’язаних ощіпом, шпаровані глиною. Дах двосхилий, порівняно плаский, з кругляків, укладених на ощіп і поздовжній прогон, які спираються випусками у закрилину з кругляка, укладеного по випущених з даху крючинах. Покрівля з дерну, по краях утримується закрилинами.

Клуня поч.20 ст. з с.Карацюбине, Коропський р-н, Чернігівська обл.

Видовжена будівля з дахом, на дві сохи, з лісяними стінами, з дубовими присохами, обв’язаними ощіпом. Ліса плетена комлями до середини, прив’язана до ощіпу гужвою. Дах чотирисхилий на ключах, критий соломою, в’язаною до лат тичками колосом донизу. На довгій стіні двопільні ворота на “куницях”.
Тут експонується стаціонарна олійниця з с. Лукнове Коропського р-ну та кіль ка переносних олійниць рамного і клинового типів.

Хлів сер.20 ст. з с.Рижки, Коропський р-н, Чернігівська обл.

На дві сохи. Лісяні стіни з дубовими присохами, обв’язаними ощіпом, з підкосами на кутах. Ліса плетена комлями зовні, щоб не поранити худобу; зверху прив’язана до ощіпу гужвою. Дах чотирисхилий, критий по ключах і латах соломою “під щітку”, в’язаною до лат перевеслами. На довгій стіні однопільні ворота, кріплені до вушака дубовою “куницею”.

 


 

Гумно поч.20 ст. з с.Ларинівка з овином 18 ст. з с.Араповичі, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.

Гумно з овином 18 – поч.20 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Гумно – клуня для зберігання всього запасу збіжжя та його поступового обмолоту після додаткового підсушування снопів в овині. Стіни зрубні. “Ключі” спираються на стіни, ощіп, яким обв’язано три пари сох і верхній прогін, спертий на врубані в ощіп короткі підсішки ( “чепілки”). Дах критий соломою, в’язаною до лат тичками колосом донизу.

У глибині гумна, над обкладеним деревом підвалом (“пїходом”) з курною купольною піччю, встановлено рублену з соснового кругляка клітку овина без стелі, з підлогою (щоб не висипалося зерно) і продухами попід стінами для проходу гарячого повітря з “пїходу” і колосниками для снопів.

Клуня поч.20 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Снопи завантажувалися крізь отвір, обернений до току. Над отвором на зрубі – гніздо для ікони, яка освячувала процес сушіння й обмолоту хліба. Будівля характерна для північних районів Чернігівщини.

Клуня поч.20 ст. з с.Сахутівка, Корюківський р-н, Чернігівська обл.

Стіни зведені багатокутним видовженим зрубом. Дах чотирисхилий на двох сохах, з перекладом і ключами, критий соломою, в’язаною до лат тичками колосом донизу. Ворота на поздовжній стіні, кріпляться до ву-шаків кованими “куницями”. Простір між сохами (проти воріт) займає тік. По боках – засторонки для збіжжя.

 


 

Крупорушка-тупчак кін.19 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Крупорушка-тупчак кін.19 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Крупорушка-тупчак кін.19 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Крупорушка-тупчак кін.19 ст. з с.Архипівка, Семенівський р-н, Чернігівська обл.

Складається з двох приміщень, об’єднаних складним дахом на кроквах, критим соломою “під щітку”. До зрубної клітки, власне крупорушки, прилягає тупчак (назва походить від кінного привода) – окреме кругле шестикутне приміщення з лісяними стінами. Власне тупчак, нахилений круг діаметром 8 м, обертається на валу під вагою виведених на круг коней, що переступають (тупають) по рухомому кругу. Передачі, подібно до вітряка чи водяного млина, зв’язують круг з усіма механізмами крупорушки, що колись була обладнана жорнами, які згодом замінені на вальці.

 


 

Водяний млин 18 ст. з Чернігівщини, НМНАПУ Водяний млин 18 ст. з с.Об’єднане, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.

Стоїть під греблею. Двоповерховий, зведений у зруб з масивних соснових брусів. Другий поверх утворює піддашок над дверима першого поверху. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий різаною дошкою. Входи на різних рівнях: з нижньої ділянки – на перший поверх, де розміщено скрині з борошном, з греблі – на другий, всередині поверхи сполучаються широкими й похилими сходами (щоб носити нагору мішки з зерном). Млин має дві пари жорен з двома водяними колесами середнього бою (первісно колеса були верхнього бою). Обладнання збереглося фрагментарно. Будівля не завершена.

 


 

Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА
Звід пам’яток історії та культури України – Кн.1. – Ч.2. – 2003

 

 
 

ТЕМАТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ:

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

 


ФЛЕШ-ГАЛЕРЕЯ ЕКСПОЗИЦІЇ “ПОЛІССЯ”


 

8 квітня 2012   (оновлено 26.07.2013)   //   Категорії: ГАЛЕРЕЇ, Новини, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , , ,