Новини

Весняний ярмарок − 2007, НМНАПУ. Фото Володимира Савича За Біблійними переказами, Бог створив людину з глини. Поєднання в гончарстві чотирьох стихій – вогню, води, повітря і землі – завжди збуджувало людську уяву. Тому в народі довкола гончарів створювалося багато міфів і легенд.

У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Continue reading “День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ” →

День коваля у НМНАПУ, 13 липня 2006 р. Фото Володимира Савича Народна уява завжди наділяла ковалів надлюдською, надприродною творчою силою. Казка “Про Кузьму-Дем’яна” оповідає, як коваль викував величезного плуга, запріг у нього змія і оборав ним великий рів біля Києва, де зараз Змієві вали. У казці про Івасика-Телесика коваль навіть може викувати голос телесикової мами… Людина, яка працює з вогнем і з металом, є незвичайною, і тому народ завжди дуже шанував це ремесло.

Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Continue reading “День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ” →

День різьбяра та майстра плетіння. НМНАПУ, 1-2 серпня 2009 р. Фото Володимира Савича Традицію прикрашати побутові речі різьбленням українці мають з давніх-давен. У кожній українській хаті можна було бачити різьблені меблі – мисники, столи, стільці, скрині, колиски; різьблений посуд і знаряддя праці – ложки, сільнички, рублі, пряничні дошки.

Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Continue reading “День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ” →

Постійна тематична виставка "Ковальство" в експозиції НМНАПУ. Вересень 2011 р. Фото Михайла Матійчука Без ковальських виробів неможливо собі уявити традиційний побут селянина: у господарстві завжди мав бути ніж, плуг із лемешем, коса і серп, кінські підкови, молоток і гвіздки, тесла, струги, сокири, кайла… Завжди був великий попит на гарне масивне окуття до скринь, вигадливі замки, клямки й завіси. І навіть дім Божий – традиційну дерев’яну церкву – часто завершував мережаний хрест ковальської роботи…

Тут можна побачити невеличку галерею з постійної виставки, яка була розміщена в клуні сер. ХІХ ст. з села Видраниця Ратнівського р-ну Волинської обл., що в експозиції “Полісся”. Світлини Михайла Матійчука, вересень 2011 року.

Continue reading “КОВАЛЬСТВО – тематична виставка в експозиції НМНАПУ” →

Жито біля "Наддніпрянщини". НМНАПУ, 2010 р. Традиційний ландшафт − невід’ємна частина загального образу музейної експозиції. Його збереженню сприяють різноманітні природні ландшафтні умови відведеної для музею території, яка переходить у мальовничі краєвиди села Пирогів.

При створенні архітектурно-етнографічного комплексу кожного регіону важливим, зокрема, є формування традиційних видів зелених насаджень. Музей прагне повноцінно відтворити образ українського села з його характерними садами, деревами, кущами, квітами, бур’янами і городніми культурами.

Continue reading “Традиційний ландшафт в експозиції НМНАПУ − Ірина ДЕНИСЮК” →

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція, розміщена у західній частині Музею, включає 52 пам’ятки, з них 32 оригінальні поч.17 – поч.20 ст., перевезені з лісостепової Київщини, західної Полтавщини й Черкащини. Відповідно до історико-етнографічного районування в експозиції виділено Правобережну і Лівобережну Наддніпрянщину, які розмежовані байраком. Пам’ятки об’єднано в садиби, що утворюють сільську вулицю, майдан і окремі кутки традиційного села.

Розвиток будівельної культури регіону ґрунтувався на успадкуванні давніх традицій широкого застосування місцевих матеріалів: деревини листяних та хвойних порід, лози, очерету, глини. Здавна тут існували дві конструктивні системи – каркасна (сошна) та зрубна. У каркасних будівлях стіни виводились по дубових сохах (шулах, стовпах, слупах), закопаних у землю; із заповненням “у заміт” дилями (плахами) суцільно або через глиняні вальки, викладалися з одних лише вальків чи заповнювалися прив’язаними до жердок-глиць сніпками очерету і мастилися глиною.
Continue reading “Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА” →

Експозиція "Середня Наддніпрянщина". Правобережжя. НМНАПУ, 2009 р. Фото Володимира Савича За історико-етнографічним районуванням “Середня Наддніпрянщина” обіймає лісостепову Київщину, правобережну Черкащину, північні райони Кіровоградщини та західні Полтавщини.

У народному будівництві тут віддавна розвиваються традиції зведення будівель із застосуванням сошних (стовпових) та зрубних конструкцій стін. Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. По низу стін, з чола і причілка, набивали з глини призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.
Continue reading “Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА” →

Експозиція "Середня Наддніпрянщина", НМНАПУ, від центрального входу до Музею. Весна 2010 р. Фото Марії Верговської Експозиція “Середня Наддніпрянщина” від центрального входу до Музею. Весна 2010 р. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму »

Експозиція “Середня Наддніпрянщина”, НМНАПУ. Видно хату кін. ХІХ ст. з с.Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука Експозиція “Середня Наддніпрянщина”. Видно хату кін. ХІХ ст. з с.Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

Експозиція “Наддніпрянщина”, НМНАПУ, – центр села: церква з с.Зарубинці Черкаської обл. і сільська управа (праворуч). НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука Експозиція “Середня Наддніпрянщина” − центр села: церква з с.Зарубинці Черкаської обл. і сільська управа (праворуч). 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

Краєвид експозиції “Наддніпрянщина”, НМНАПУ, зі східного боку. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука Краєвид експозиції “Середня Наддніпрянщина” зі східного боку. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

Експозиція “Наддніпрянщина” – західна частина. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука Експозиція “Середня Наддніпрянщина” − західна частина. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

У хаті кін. ХІХ ст. з села Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука У хаті кін. ХІХ ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

У експозиції “Наддніпрянщина”. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука В експозиції “Середня Наддніпрянщина”. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

У хаті поч. ХХ ст. з села Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука У хаті поч. ХХ ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

У коморі хати ІІ пол. ХІХ ст. з с. Хрещатик Черкаської обл. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука У коморі хати ІІ пол. ХІХ ст. з с.Хрещатик Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

Краєвид експозиції “Наддніпрянщина”, НМНАПУ, зі східного боку. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука Краєвид експозиції “Середня Наддніпрянщина” зі східного боку. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму »

Експозиція "Середня Наддніпрянщина" взимку. НМНАПУ, 2010 рік. Фото Марії Верговської Експозиція “Середня Наддніпрянщина” взимку. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму »

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту »

Про експозицію:  {1}  {2}

Лідія Борщенко. Народне мистецтво Луганщини у фондах Державного музею народної архітектури та побуту України. – Київ: Поліпринт, 2009. – 82 с., іл.

Це видання є каталогом предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини, які є у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України. Окрім самого переліку експонатів Музею та коротких відомостей про них, у книзі опубліковано вступну статтю директора Миколи Ходаківського та матеріал з історії дослідження народного мистецтва Луганщини директора Луганського обласного художнього музею Лідії Борщенко.

Continue reading “Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009″ →

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція відтворює особливості народної культури і побуту Полтавської, Луганської, частково Сумської та Донецької областей. Невеликою просторовою паузою розділяється на дві підзони. Тут встановлено понад 50 будівель, які відтворюють типовий для полтавсько-слобожанських поселень характер забудови. З них пам’ятками народної архітектури є 32 будівлі, 18 – реконструкції. Через погану збереженість підземної частини дерев’яних конструкцій, з метою повноцінно представити все розмаїття народної архітектури регіону, частина пам’яток реконструйована за обмірами старих зразків, що були виявлені під час наукових експедицій.

Continue reading “Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО” →