Про НМНАПУ (Київ, с.Пирогів) у виданні “Звід пам’яток історії та культури України” − Кн.1, ч.2, 2003

Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С / Редкол. тому: Відп. ред. П.Тронько та ін. Упоряд.: В.Горбик, М.Кіпоренко, Н.Коваленко, Л.Федорова. НАН України. Інститут історії України; Інститут археології України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Вже побачило світ три томи цього унікального видання, електронна версія якого знаходиться у вільному доступі на сайті history.org.ua. До частини другої, зокрема, увійшла докладна інформація про пам’ятки, перевезені до Національного музею народної архітектури та побуту України. Відомості про Музей та його експозицію в книзі подані станом на 2003 рік.

Наводимо за цим виданням текст вступної частини про Музей. Автор − Петро ТРОНЬКО.
[spoiler]

МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ, рік заснування 1969

Архітектурно-природний комплекс Музею розташований на південній околиці м.Києва між Голосіївським лісом і старовинним селищем Пирогів. Заснований з ініціативи громадськості та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, за постановою уряду УРСР, як національний музей-заповідник пам’яток народної культури. Велику науково-методичну допомогу у створенні Музею надавали провідні вчені та архітектори України: Володимир Горленко, Зоя Гудченко, Кость Гуслистий, Павло Жолтовський, Адам Жук, Богдан Колосок, Петро Костирко, Віктор Красенко, Володимир Ленченко, Григорій Логвин, Петро Макушенко, Леонід Прибєга, Микола Приходько, Віктор Самойлович, Микола Сиваченко, Олесь Силин, Михайло Сікорський, Ганна Скрипник, Юрій Хохол, Віктор Шмельов. Значну організаційну роботу у створенні Музею провів заступник голови УТОПІКу Яків Петрусенко.

Проектно-кошторисна документація на будівництво Музею розроблена Київським НДП Інститутом містобудування. Автори: В’ячеслав Баранько, Сергій Верговський, Тарас Довженко, Петро Лошак, Валерій Романов, Володимир Сікорський, Станіслав Смолінський, Володимир Стамов, Микола Ходаківський. Обміри пам’яток та виготовлення проектно-кошторисної документації на їх перевезення та встановлення в Музеї виконано Спеціальною науково-реставраційною виробничою майстернею УТОПІКа.

Музей відкритий для відвідувачів 17 липня 1976 р., разом з довкіллям органічно ввійшов до історико-природного комплексу м.Києва. Є одним з найбільших у світі музеїв просто неба. На площі 147 га, серед мальовничого краєвиду, розміщено понад 300 оригінальних пам’яток народної архітектури 16–20 ст., які репрезентують усі регіональні типи будівель та шляхи розвитку архітектурно-будівельних традицій у представлених в експозиції архітектурно-етнографічних комплексах: Карпати, Наддніпрянщина, Південь України, Поділля, Полісся, Полтавщина та Слобожанщина. Окремі будівлі згруповані у впорядковані садиби з характерними зеленими насадженнями, огорожами різних типів. Садиби складають ансамблі – фрагменти сіл з властивими для кожного регіону прийомами планування та забудови, що створюють архітектурно-художні абриси давнього українського села.

Серед архітектурних пам’яток є рідкісні зразки: курна хата 1587 р. з Волинського Полісся – зразок давнього однодільного житла; церква Архістратига Михаїла 1600 р. з Київщини, в якій простежуються традиції культового будівництва добарокової доби; церква Св.Параскеви 18 ст. з Черкащини – один з небагатьох збережених зразків розвиненого типу наддніпрянського храму; каплиця 17–18 ст. із Рівненщини – архаїчний тип культової будівлі; хати 17–18 ст.; хата родини Шевченків 19 ст. із Звенигородщини; унікальна колекція вітряків з різних регіонів України тощо. Комплекс “Вітряки” виділено в окрему групу. 1979 р. в Музеї відкрито експозицію “Народна творчість в архітектурі українського села 1960–70-х рр.”, в якій відтворено зразки індивідуального сільського будівництва.

Музей відомий у всьому світі як один з найкращих скансенів з погляду архітектурно-просторової композиції, багатства і значущості пам’яток. У численних польових науково-дослідних експедиціях працівники Музею зібрали унікальну фондову колекцію, яка складає понад 70 тис. творів декоративно-вжиткового мистецтва, ікон, народних малюнків, музичних інструментів, побутових речей, знарядь праці. Упродовж десятків років діяльності в Музеї сформувався колектив кваліфікованих науковців, які зробили вагомий внесок у створення цього комплексу, серед них: Тамара Василенко, Сергій Верговський, Петро Вовченко, Євгенія Гайова, Ніна Зозуля, Надія Зяблюк, Романа Кобальчинська, Петро Лошак, Ірина Мусатова, Людмила Назаренко, Лідія Орел, Раїса Свирида, Станіслав Смолінський, Микола Ходаківський, Світлана Щербань та інші. На основі концепції створення і діяльності Музею (духовності пам’яток, єдності матеріальної та духовної культури) влаштовуються експозиції в інтер’єрах будівель, проводяться народні календарні свята: Різдво, Водохреще, Великдень, Зелена неділя, Купала, Михайла, Андрія, Миколи та ін.

Музей відіграє велику роль у відродженні, розвитку і популяризації народного мистецтва та ремесел. Тут двічі на рік проходять етнографічні ярмарки, організовуються дні-семінари ремесел – ковальства, ткацтва, різьбярства, гончарства тощо, демонструються традиційні сільськогосподарські роботи – оранка, сівба, жнива. Відроджено духовні осередки – храми Архістратига Михаїла, Св.Параскеви, Св.Миколи, Св.Покрови Богоматері, де відбуваються літургії, вінчання, хрестини та інші релігійні обрядові свята. В Музеї відзначаються пам’ятні дати та державні свята: дні Незалежності України, пам’яті Т.Шевченка, чорнобильської катастрофи, жертв Голодомору. Музей народної архітектури та побуту України – відомий в країні науково-методичний центр.

Щороку Музей відвідують близько 200 тисяч киян та гостей столиці з різних країн світу.
[/spoiler]

РОЗДІЛИ ЕКСПОЗИЦІЇ:

Середня Наддніпрянщина, Полтавщина і Слобожанщина, Південь України, Полісся, Поділля, Карпати, Вітряки, Українське село 1960-70-х років.