Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ

Музейне Поділля, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.

В експозиції “Поділля” Національного музею народної архітектури та побуту України встановлено 30 пам’яток народного будівництва з Вінницької, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей. Однак загальний образ комплексу відповідає колоритові найвиразніших, найспецифічніших південних сіл регіону. Їм притаманна безсистемна та вулична забудова, розташування садиб і окремих будівель на різних рівнях залежно від рельєфу місцевості, велике розмаїття будівельних матеріалів і конструкцій.

Основні будівельні конструкції – зруб і каркас. Велику роль в архітектурному обличчі південних сіл Поділля відіграє місцевий камінь-вапняк і пісковик, які використовують для спорудження будівель і для огорож, мурів, вимощування дворів, підходів до хат та господарських будівель, загород при хлівах, терас коло хат, майданчиків біля криниць тощо. Крім утилітарних вигод, застосування каменю надає певних естетичних якостей цим селам.

Розпис на стіні подільської хати, НМНАПУ Ще одна особливість подільських будівель – їхня декоративність завдяки поширенню настінного малювання (в інтер’єрах та екстер’єрах) і пофарбування кольоровими глинами стінових площин та окремих деталей. Орнаменти у вигляді фризів, гірлянд над вікнами та дверима, вазонів у міжвіконнях і на кутових пілястрах, пізніше – рельєфне декорування фасадів. Такі засоби прикрашання житла зафіксовані у 1-й чв. 20 ст.

Визначені риси архітектури сіл Подільського регіону були по можливості втілені в музейній експозиції. Переважна більшість пам’яток датується 19 ст., в обробці фасадів деяких будівель застосовані прийоми і мотиви поч.20 ст.

Огорожа з кам'яними стовпами з Хмельниччини, НМНАПУ Комплекс створює цільне враження реального маленького села, чому сприяє стильова спільність об’єктів і вдале планування експозиції, де кожна із садиб має індивідуальне обличчя. В експозиції представлені характерні для Поділля відкритий тип двору з вільною забудовою, коли хата стоїть близько до вулиці, та “глибокий” двір, в якому хата розташована в глибині садиби, а господарські будівлі наближені до вулиці. Велике значення для відтворення правдивого архітектурного середовища мають й інші архітектурні елементи: тини, ворота, хвіртки, підмурки.

В інтер’єрах хат представлені зразки народного декоративно-ужиткового мистецтва: кераміка, вишивка, ткацтво, малювання, витинанки, вироби з дерева та металу.

У комплексі експонуються також пам’ятки із населених пунктів Хмельницької обл., що були після обстеження затоплені водосховищем ГЕС, зокрема, села Гарячинці Новоушицького р-ну, Студениця Кам’янець-Подільського р-ну.

Генеральний план експозиції розробив архітектор В’ячеслав Баранько. Автори інтер’єрів – Ніна Зозуля і Катерина Шамека.

 


 

На в’їзді до “подільського села” в експозиції встановлено кам’яний хрест 18 ст.

 


 

Народна кераміка Поділля, НМНАПУ Хата-шкальня (шинок) сер.19 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Хата-шкальня (шинок) сер.19 ст. з с.Теремці, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Відтворена за зразком, дослідженим у цьому селі. Тридільна (хата + сіни + мала хата). Стіни муровані з каменю-плитняка на глиняному розчині. Дах чотирисхилий, критий солом’яними парками. Вікна, двері, призьба, долівка підкреслені червоними підводками (смугами), стіни побілені.

Тут влаштовано виставку “Подільське гончарство”, де експонуються вироби з гончарних осередків: м.Бар Вінницької обл., смт Смотрич Дунаєвецького р-ну і с.Зіньків Віньковецького р-ну Хмельницької обл., сіл Бубнівка, Жерденівка, Кіблич Гайсинського р-ну Вінницької обл. та ін.

 


 

Садиба 19 – поч.20 ст. з Придністров’я

 
Садиба складається з хати, комори, двох куч, стодоли, шопи, льоху. Забудова дворядна. Будівлі розміщені на схилі, з використанням кам’яних підпірних стінок, підмурків. В огорожі садиби застосовані оригінальні кам’яні стовпи, перевезені з с.Куражин Новоушицького р-ну Хмельницької обл. Експозиція передає колорит придністрянських сіл, нині переважно затоплених.

Хата кін.19 ст. з Хмельницької обл., НМНАПУ Хата кін.19 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Хата кін.19 ст. з с.Гарячинці, Новоушицький р-н, Хмельницька обл.

Тридільна (хата + сіни + хата), на фундаменті з каменю-плитняку. В сінях відгороджено комору. Стіни каркасної конструкції – закидані коленими дубовими дилями, обмотаними солом’яними перевеслами. Тиньковані й побілені. На чоловій та причілковій стінах великі виноси даху, підтримані стовпчиками, утворюють галерейку. Дах чотирисхилий, критий соломою уступами – т.зв. карбами чи стріпаками. У правій половині хати – піч, ліва – “чиста”.

У хаті відтворено настінне малювання кольоровими глинами, соком рослин. На призьбі, долівці, печі – кольорові підводки; долівка мальована. В інтер’єрі хати традиційне обладнання: піл, лави, стіл, мисник, на покуті ікони, лампадка.

Тут експонуються килими із сіл Бакота, Калачківці Кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької обл.

Комора 19 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Комора 19 ст. з с.Студениця, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Однодільна, з піддашком на стовпчиках проти входу. Стіни рублені з дубових тонких колод, тиньковані й побілені, випуски вінців “чисті”. Підлога й стеля викладені товстими дубовими дошками. Дах чотирисхилий, критий соломою.

Стодола кін.19 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Стодола кін.19 ст. з с.Врублівці, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Однодільна, прямокутна в плані, каркасна. Стіни закидані дубовими пиляними дошками між стовпами, закріпленими з верхньою обв’язкою розкосами. Стеля відсутня. Дах чотирисхилий, критий соломою, з китицями на рогах. Стіни “чисті”. Посередині стодоли влаштовано тік (утрамбована та змащена земля), по боках – “засторонки” (відокремлена частина приміщення для снопів).

Кучі кін.19 ст. та поч.20 ст. з Вінниччини, НМНАПУ Куча кін.19 ст. з с.Лядова, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл.

Однодільна,прямокутна в плані, каркасна. Стіни закидані товстими дубовими дошками між стовпами каркаса. Дах чотирисхилий, критий соломою. Стіни “чисті”, підлога дубова.

Куча поч.20 ст. з с.Гарячинці, Новоушицький р-н, Хмельницька обл.

Однодільна, прямокутна в плані. Карка с утворюють дубові стовпи, скріплені знизу й вгорі обв’язками та підкосами. Стіни між стовпами закидані дошками. Дах трисхилий, на кроквах, критий соломою. Стіни “чисті”.

Льох з с.Студениця, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл. Стіни складені з каменю-пісковика.

Шопа кін.19 ст. з с.Іванківці, Дунаєвецький р-н, Хмельницька обл.

Чотиридільна, прямокутна в плані, каркасна. Стіни закидані товстими дубовими дилями між стовпами, закріпленими з верхньою обв’язкою підкосами. Дах чотирисхилий, критий солом’яними парками. Стіни “чисті”, стеля з колотої дошки.

 


 

Садиба кін.19 ст. з Кам’янеччини

 
Складається з хати, курника, шопи. У відкритому дворі стоїть близько до вулиці хата, навпроти неї – шопа. Садиба огороджена частоколом із загострених дубових плах, закопаних у землю одна біля одної та з’єднаних тиблями в два ряди.

Хата 1892 р. з Хмельниччини, НМНАПУ Хата 1892 р. з Хмельниччини, НМНАПУ Хата 1892 р. з с.Кадиївці, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Відтворена за зразком хати, збудованої 1892. Тридільна (хата+сіни+хата), каркасна. Між стовпами (“слупами”) закладено колені дубові дилі (“заміть”). Дах чотирисхилий, високий, критий соломою уступами (“стріхачами”). Стіни тиньковані й побілені, зовні офактурені дерев’яним штампом із зубцями та пофарбовані в інтенсивний синій колір. Двері, вікна, фриз під стріхою підкреслені білою глиною. На пілястрах біля дверей ліплені та розмальовані вазони. Сволоки “миті”, печі оздоблені підводками, малюванням, витинанками. В хаті відтворено традиційний інтер’єр; у правій хаті меблі початку XX ст. Експонуються гончарні вироби з смт Смотрич Дунаєвецького р-ну, меблі з сіл Кадиївці, Оринин, килими з сіл Кадиївці, Теремці Кам’янець-Подільського р-ну.

Курник поч.20 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Шопа 1900 р. з Хмельниччини, НМНАПУ Шопа 1900 р. з с.Борсуки, Новоушицький р-н, Хмельницька обл.

Чотиридільна (комора + возівня + хліви для корови й коней), каркасна. Стіни закидані товстими дубовими дошками між стовпами. Дах чотирисхилий, критий соломою “плескачами” (сніпками колоссям донизу), на рогах – “стріхачами” (солома покладена уступами). Зовні стіни тиньковані жовтою глиною, каркас підкреслено білою глиною.

Курник поч.20 ст. з с.Цибулівка, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Округлої форми, каркасний із заплетеними лозою стінами, які розширяються догори і завершуються шпилястим дашком, створюючи пружний пластичний силует будівлі. Дах конусоподібний, критий соломою. Стіни тиньковані глиною, пофарбовані синім кольором, фриз під стріхою та облямування дверей білі, з традиційним настінним розписом.

 


 

Хата 1842 р. з Вінниччини, НМНАПУ Хата кін.18 ст. з Вінниччини, НМНАПУ Хата кін.18 ст. з с.Луги, Чечельницький р-н, Вінницька обл.

Тридільна (хата + сіни + хата). Підвалини лежать на дубових стоянах (пнях), закопаних у землю. Стіни рублені з дубових колод. Дах чотирисхилий, з високим гребенем, критий соломою. Зруб тинькований глиною, побілений. На поч. 20 ст. під час ремонту комору переобладнано під житло. В правій половині хати – піч, ліва – “чиста”.

Призьба, вікна, піч підкреслені підводками – смугами червоною глиною. На стінах зовні та всередині відтворено за місцевими зразками декоративні розписи.

В інтер’єрі експонуються меблі, тканини, одяг із с.Луги Чечельницького р-ну Вінницької обл., кераміка з гончарних центрів – сіл Бубнівка, Жерденівка, Кіблич Гайсинського р-ну Вінницької обл. У коморі стоїть старовинний токарний верстат з лучком, на якому точили веретена та макогони.

 


 

Садиба кін.18 – поч.20 ст. з Вінниччини

 
Вироби подільських каменярів, НМНАПУ Хата кін.18 ст. з Вінниччини, НМНАПУ У глибині відкритого двору стоїть хата, навпроти неї – комора, ближче до вулиці – саж та шопа. Садиба огороджена великими кам’яними плитами неправильної форми. Вдале відтворення місцевого рельєфу підкреслює мальовничу композицію об’ємів будівель. На дворі експонуються вироби подільських майстрів-каменярів – поширеного в цих краях промислу: жорнові камені, точильні бруски, ступи, корита різних розмірів.

Хата кін.18 ст. з Вінниччини, НМНАПУ Хата кін.18 ст. з с.Яришів, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл.

Тридільна (хата + сіни + хата) з відгородженою у сінях коморою. Під правою половиною хати підвал. Каркасна, на фундаменті з каменю-плитняку, який утворює широку призьбу. Між дубовими стовпами каркасу закидані дошки, між ними – глино-солом’яні вальки. Дах чотирисхилий з великим виносом, що підтримується “п’ятнарями” (кронштейнами), критий соломою. Стіни тиньковані глиною, побілені. В правій половині хати піч, ліва – “чиста”. Стіни, сволоки, піч, вікна прикрашено декоративними розписами, які виконала 1976 р. місцева майстриня Анастасія Кондратюк. Призьба, долівка, вікна, деякі зовнішні архітектурні деталі підкреслено кольоровими підводками.

У хаті відтворено традиційний інтер’єр, експонуються місцевий одяг, тканина, гончарні вироби.

Шопа поч.20 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Шопа поч.20 ст. з с.Теремці, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Тридільна (хлів + возівня + хлів). Давній тип господарської будівлі для утримування худоби. Стовпи закопані в землю, між ними закидано дубові дошки. З верхньою обв’язкою стовпи з’єднані підкосами. Дах чотирисхилий, критий соломою. Стіни тиньковані жовтою глиною, конструктивні елементи підкреслено білою глиною.

Комора 1915 р. з Хмельниччини, НМНАПУ Саж (куча) поч.20 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ Комора 1915 р. з с.Баговиця, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Чотиридільна, з окремими входами. Каркасні стіни вертикально заплетені ліщиною, тиньковані й пофарбовані жовтою глиною. Елементи каркасу та дверей підкреслені білими смугами. Стовпи з “п’ятнарями”, витесаними з вигнутих гілок дерева, для підтримки розвиненого піддашшя в середній частині будівлі, створюють своєрідний малюнок і надають споруді особливої вишуканості. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий соломою.

Саж (куча) поч.20 ст. з с.Грушка, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Однодільна, каркасна, стіни обмащені глиною. Над входом – невеликий піддашок, що підтримується вигнутими підкосами (п’ятнарами). Зв’язані дубовими тиблями та підкосами елементи каркасу створюють цілісну будівлю, яка є характерним зразком використання можливостей каркасної конструкції. Дах трисхилий, на кроквах, критий соломою.

Кам’яна огорожа 18 ст. з с.Буша, Ямпільський р-н, Вінницька обл. Великі кам’яні плити вертикально вкопані в землю.

 


 

Церковна садиба поч.19 ст. з Тернопільської обл.

 
Хрест на церковному подвір'ї, НМНАПУ Дзвіниця і церква поч.19ст. з Тернопільщини, НМНАПУ Складається з церкви Св.Миколая, дзвіниці, кам’яних хрестів, брами, огорожі.

Церква Св.Миколая 1817 р. з с.Зелене, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.

Зрубна, тридільна, одноверха, з ризницею при вівтарі. Стіни складені з чотиригранних брусів, з’єднаних замком із “зубом”. Центральна баня − простий восьмигранний намет без залому − увінчана маківкою. Вівтар та бабинець мають двосхилий дах. Нижня частина зрубу захищена широким опасанням на випусках вінців, верхня – обшита гонтом.

Церква Св.Миколая 1817 р. з Тернопільщини, НМНАПУ Дзвіниця поч.19 ст. з Тернопільщини, НМНАПУ Центральна частина відгороджена од вівтаря п’ятиярусним іконостасом кін. 18 ст. з с. Волиця Гусятинського р-ну. Царські врата оздоблені витонченим різьбленням з мотивами виноградної лози, золотих квітів соняшника, листя аканта. Долівка в церкві викладена з червоного пісковику. Церква за своїми конструктивно-архітектурними особливостями типова для Західного Поділля.

Дзвіниця поч.19 ст. з с.Товсте, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.

Двоярусна, у плані наближена до квадрата. Конструктивне вирішення – дубовий каркас, встановлений на кам’яному підмурку. Стовпи, врубані в підвалини, скріплюються верхньою обв’язкою. Вся конструкція міцно закріплюється системою розкосів. Другий ярус менший за нижній, що утворює залом. Дах чотирисхилий, вкритий ґонтом.

Будівля належить до найпоширенішого типу двоярусних дзвіниць на Поділлі.

 


 

Садиба сер.19 – поч.20 ст. з півдня Поділля

 
Складається з хати, комори, клуні. Огороджена тином. У відкритому дворі причілком до вулиці стоїть хата, навпроти неї – комора. Віддалік від хати – клуня. У садибі розміщено пасіку з зимівником. Біля вулиці – криниця з журавлем. Будівлі об’єднані стильовими ознаками, властивими південному регіону Поділля.

Хата сер.19 ст. з Одещини, НМНАПУ Хата сер.19 ст. з с.Пужайкове, Балтський р-н, Одеська обл.

Тридільна (хата + сіни + хата), каркасна. У сінях відгороджено комірку, є маленька піч. Між дубовими стовпами закидано дилі з шарами глиносолом’яних вальків. Дах чотирисхилий з великим виносом стріхи, критий очеретом. Стіни тиньковані глиною і побілені, напільна стіна пофарбована червоною глиною. У лівій половині хати велика піч.

Призьба, вікна, піч підкреслені кольоровими підводками (смугами). На стінах зовні та всередині, на печі відтворено за місцевими зразками настінне малювання (вазони, букети). В хаті влаштовано виставку “Ткацтво Поділля”. Тут експонуються знаряддя обробки конопель, льону, вовни та прядіння ниток, ткацький верстат, ткані рушники, рядна, скатерті, налавники, килими. Роботи самобутнього художника Івана Коваля з смт Кирнасівка Тульчинського р-ну Вінницької обл. ілюструють усі процеси ткацького виробництва.

Комора поч.20 ст. з Одещини, НМНАПУ Комора поч.20 ст. з с.Пужайкове, Балтський р-н, Одеська обл.

Однодільна, з ганочком на стовпчиках, які підтримують піддашок. Каркасна – в землю закопані дубові стовпи, скріплені верхньою обв’язкою. Стіни вертикально заплетені лозою, обмазані глиною, пофарбовані знизу до половини червоною, вище – білою глиною. Дах чотирисхилий, на кроквах, критий очеретом.

Шопа поч. ХХ ст. з с.Пужайкове, Балтський р-н, Одеська обл.

Стіни будівлі каркасні, помащені глиною. Дах чотирисхилий, вкритий очеретом. Має клуню, возовню, два приміщення для худоби.

Клуня поч.20 ст. з Одещини, НМНАПУ Клуня поч.20 ст. з с.Мирони, Балтський р-н, Одеська обл.

Однодільна, каркасна, стіни заплетені лозою, зовні та всередині тиньковані червоною глиною. Дах чотирисхилий, критий соломою, на рогах – “китиці” з очерету. Над ворітьми стріха фігурно вирізана для вільного проїзду воза зі снопами. У клуні експонуються вози, віялки, знаряддя для обробітку грунту та молотіння.

Криниця з журавлем поч.20 ст. з с.Лісничівка, Балтський р-н, Одеська обл.

Підземна частина викладена з каменю-плитняка. Зверху шестигранний дубовий зруб.

 


 

Садиба кін.19 ст. з Брацлавщини

 
Хата кін.19 ст. з Вінниччини, НМНАПУ Складається з хати та сажа (кучі). Відкритий глибокий двір з віддаленою від вулиці хатою огороджений плетеним тином.

Хата гончаря кін.19 ст. з с.Крищинці, Тульчинський р-н, Вінницька обл.

У хаті кін.19 ст. з Вінниччини, НМНАПУ Тридільна (хата + сіни + хата). Стіни каркасні – між дубовими стовпами закидані дошки. Зовні та всередині стіни мащені глиною та побілені. Дах чотирисхилий з високим гребенем, критий соломою. Призьба, вікна та інші архітектурні деталі підкреслені червоними та синіми підводками (смугами). Всередині хати настінний розпис, піч у правій половині хати прикрашена кольоровими витинанками.

Саж кін.19 ст. з Хмельниччини, НМНАПУ У хаті експонується гончарний круг, знаряддя гончаря, вишукані вироби: миски, “баньки”, макітри, глечики, горщики-“близнята” та ін.

Саж (куча) кін.19 ст. з с.Збруч, Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.

Будівля для відгодовування свиней. Каркасна, дубова; між чотирма стовпами, скріпленими підкосами (“п’ятнарами”), закидані дошки. Дах на кроквах, двосхилий, критий соломою.

 


 

Водяний млин 19 ст. з Чернівецької обл., НМНАПУ Водяний млин 19 ст. з Чернівецької обл., НМНАПУ Водяний млин 19 ст. з с.Ломачинці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.

Однодільний, складений з місцевого сірого пісковика на розчині глини, стіни завтовшки 40-45 см. Стеля відсутня. Дах чотирисхилий, критий соломою. Всередині встановлено механізми млина та сукновальні. Млин з великим наливним (верхньобійним) колесом (вода поступає зверху) є типовим для Південного Поділля.

 


 

Млин-хата поч.20 ст. з Чернівецької обл., НМНАПУ Млин-хата поч.20 ст. з с.Ломачинці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.

Тридільний (хата + сіни + комора для зберігання зерна). Дерев’яний, стіни каркасні – між стовпами закидані дубові дошки. Призьба складена з пісковика. Дах чотирисхилий, критий соломою. Стіни хати тиньковані глиною та побілені. В сінях встановлено механізми млина та сукновальні. На велике верхньобійне колесо вода поступає системою лотків.

 


 
 

Ніна ЗОЗУЛЯ
Звід пам’яток історії та культури України – Кн.1. – Ч.2. – 2003

 

 


ФЛЕШ-ГАЛЕРЕЯ ЕКСПОЗИЦІЇ “ПОДІЛЛЯ”


 

8 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: ГАЛЕРЕЇ, Новини, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , ,    
Навігація

Попередня публікація: ←

Наступна публікація: