АРХІТЕКТУРА: будівлі: Млин водяний
Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.
Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА” →

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ
Експозиція “Полісся” висвітлює комплекс пам’яток народної культури 16-го − 20-го століть з північних заліснених районів Лівобережжя і Правобережжя. Це старожитні терени проживання людини, починаючи з палеоліту, з успадкуванням і розвитком найдавніших культурних традицій наступними епохами.
За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ” →

Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.
В експозиції “Поділля” Національного музею народної архітектури та побуту України встановлено 30 пам’яток народного будівництва з Вінницької, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей. Однак загальний образ комплексу відповідає колоритові найвиразніших, найспецифічніших південних сіл регіону. Їм притаманна безсистемна та вулична забудова, розташування садиб і окремих будівель на різних рівнях залежно від рельєфу місцевості, велике розмаїття будівельних матеріалів і конструкцій.
Continue reading “Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ” →

Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Експозиція репрезентує 46 оригінальних пам’яток народного будівництва 17 – поч.20 ст. з гірських та рівнинних районів Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Комплекс складається з розділів, що представляють самобутні школи народної архітектури історико-етнографічного регіону “Карпати”: Бойківщину, Буковину і Покуття, Гуцульщину, Закарпаття і Лемківщину, Львівщину. В кожному з них у ландшафтних умовах, наближених до природних, показано особливості планування поселень, садиб, типи житлових, господарських і виробничих споруд, малих архітектурних форм. В інтер’єрах житлових та господарських будівель представлені народні художні промисли (різьблення по дереву, гончарство, ткацтво, вишивка), хатнє начиння та знаряддя праці.
Народна архітектура Карпат відображає не тільки місцеві, але й загальноукраїнські будівельні традиції, коріння яких сягає доби Київської Русі, та міжетнічні взаємовпливи сусідніх народів Карпатського регіону: поляків, словаків, румунів, угорців, молдаван.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ” →

Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК
Експозиція “Карпати” – саме так називається найбільший за площею і найбагатший за етнічним різнобарв’ям історико-етнографічний регіон України – розташована у північно-східній частині території Музею на трьох великих пагорбах і займає територію близько 30 га.
Експозиція висвітлює традиційне народне будівництво і побут трьох українських субетносів – гуцулів, бойків та лемків, які мешкають на схилах карпатського хребта в межах сучасного адміністративного поділу України, частково займаючи території сусідніх країн. Значне місце відведено висвітленню культури суміжних історико-етнографічних земель – Буковини та Покуття.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК” →

Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. – К., 2010. – С.90-100.
Кожен музей має свою історію, і Музей народної архітектури та побуту не виняток. Його історія розпочалася з прекрасної ідеї – висвітлення народної культури України через традиційне народне будівництво і селянський побут.
Continue reading “Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК” →

Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) − 2007
Музей народної архітектури та побуту України (путівник) / Автори текстів: Сергій Верговський, Євгенія Гайова, Ніна Зозуля, Надія Зяблюк, Романа Кобальчинська, Ірина Мусатова, Раїса Свирида, Микола Ходаківський, Світлана Щербань. − К., 2007. − 56 с., іл. (Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського НАН України).
Найновіше видання, що висвітлює сьогоденну експозицію Музею.

Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) – 1985 (російською мовою)
Музей народной архитектуры и быта Украинской ССР: Фотопутеводитель / Авт.-сост.: Анатолий Матвиенко, Сергей Верговский, Нина Зозуля, Станислав Смолинский, Николай Ходаковский, Светлана Щербань. Фото: Станислав Крячко и др. – К.: Мистецтво, 1985. – 192 с., ил. – Рез. на англ. яз.
Це чи не найповніше видання про музейну експозицію. Окрім текстів, що відбивають радянські ідеологічні реалії, воно актуальне й сьогодні. І, ясна річ, переглянувши цю книжку, можна бачити, що змінилося в експозиції Музею за тридцять років…

Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) – 1981
Музей народної архітектури та побуту УРСР: Фотопутівник / Авт.-упорядник: Анатолій Матвієнко (керівник), Сергій Верговський, Ніна Зозуля, Станіслав Смолінський, Микола Ходаківський, Світлана Щербань. Фото: Станіслав Крячко та Михайло Голяк. − К.: Мистецтво, 1981. − 94 с., іл. − Рез. фр. та нім. мовами.
Друге видання про Музей – і перший докладний путівник по експозиції нинішнього Національному музею народної архітектури та побуту України.

Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) – 1977
Музей народної архітектури та побуту Української РСР / Музей народной архитектуры и быта Украинской ССР: Фотобуклет / Авт.-упорядники: Євдокія Коноз, Сергій Верговський. Фото: Станіслав Крячко. − К.: Мистецтво, 1977. − 46 с., іл. − Укр. та рос. мовами.
Історичне видання – перший путівник по нинішньому Національному музею народної архітектури та побуту України. У ньому немає експозиції “Карпати” − її ще не збудовано; а ті, що є, мають свій первозданний вигляд.
