Народна архітектура
Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК
Експозиція “Карпати” – саме так називається найбільший за площею і найбагатший за етнічним різнобарв’ям історико-етнографічний регіон України – розташована у північно-східній частині території Музею на трьох великих пагорбах і займає територію близько 30 га.
Експозиція висвітлює традиційне народне будівництво і побут трьох українських субетносів – гуцулів, бойків та лемків, які мешкають на схилах карпатського хребта в межах сучасного адміністративного поділу України, частково займаючи території сусідніх країн. Значне місце відведено висвітленню культури суміжних історико-етнографічних земель – Буковини та Покуття.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК” →
Флеш-галерея: КАРПАТИ у НМНАПУ
“Закарпаття”, “Лемківщина”, “Бойківщина”; крайня праворуч лемківська церква. Березень 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
Краєвид експозиції “Карпати” з південного краю “Лемківщини”. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
У хаті поч. ХХ ст. з с.Стеблівка Хустського р-ну Закарпатської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
“Закарпаття”, “Лемківщина”, “Бойківщина”. Березень 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
“Бойківщина”. У хаті 1841 р. з с.Рекіти Міжгірського р-ну Закарпатської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
“Гуцульщина”. Ліворуч − хата XVIII-XIX ст. з с.Бережниця Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
“Гуцульщина”. У хаті 1843 р. з с.Шепіт Косівського р-ну Івано-Франківської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
“Гуцульщина”. У хаті ґражди ХІХ − поч.ХХ ст. з смт Верховина Івано-Франківської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
Експозиція “Карпати” з південного краю “Лемківщини”. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму » |
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Про експозицію: {1} {2} {3} {4}
Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. – К., 2010. – С.90-100.
Кожен музей має свою історію, і Музей народної архітектури та побуту не виняток. Його історія розпочалася з прекрасної ідеї – висвітлення народної культури України через традиційне народне будівництво і селянський побут.
Continue reading “Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК” →
Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Вітряки – традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, – є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.
У Національному музеї народної архітектури та побуту експонується 18 вітряків з різних регіонів України, розміщених кількома групами: два відкривають експозицію Музею, вісім займають його центральну висоту, один починає експозицію “Полтавщини”, один розміщений в експозиції “Південь України” і шість – в експозиції “Полісся”, де передбачається також відтворити вітряк із с.Синявки Менського р-ну Чернігівської обл. за матеріалами мистецтвознавця С.Таранушенка.
Continue reading “Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК” →
Флеш-галерея: ВІТРЯКИ у НМНАПУ
Вітряки та експозиція “Полісся”. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму » |
Вітряк поч. ХХ ст. з с.Вільшана Дворічанського р-ну Харківської обл.; здалеку видно експозиції “Вітряки”, “Поділля” та “Полісся”. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму » |
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Про експозицію: {1}
Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Національний музей народної архітектури та побуту України має у своєму складі експозицію “Народна творчість в архітектурі українського села 1960-70-х років”. Тут встановлено копії 33 будівель найхарактерніших типів індивідуального сільського житла 1960–70-х рр. з шести регіонів України – Карпат, Наддніпрянщини, Півдня України, Поділля, Полісся, Полтавщини і Слобожанщини.
Кожен регіон представлений окремою групою будівель, до складу якої входять одна-дві характерні садиби з повним набором господарських приміщень. Таким чином представлено безперервність давніх народних традицій, шляхи формування садиб у повоєнні роки – зокрема, розміщення житла, його архітектурно-планувальну структуру. Для їх спорудження застосовані місцеві будівельні матеріали (дерево, камінь, базальт, пісковик, черепашник, вапняк та ін.).
Continue reading “Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ” →
Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)
Українське народне мистецтво: Живопис / Упорядники: Б.С.Бутник-Сіверський (керівник), В.Г.Нагай, В.П.Самойлович. Авт.тексту Б.С.Бутник-Сіверський. − К.: Мистецтво, 1967. − 220 с., іл.
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва − декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність.
Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
Continue reading “Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)” →
Книга “УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут” – Лідія ОРЕЛ
УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут / Упорядник Лідія ОРЕЛ. – К., 2000. – 424 с., іл., нотний додаток – пісні з репертуару хору “Гомін”, впорядковані Леопольдом Ященком.
Видання рекомендоване Міністерством освіти України як навчально-методичний посібник для вчителів та викладачів народознавства.
Ця книга є спробою побіжного огляду цілого людського життя у світлі української традиції. Народження, виховання дитини, побут неодруженої молоді, весілля, взаємини в родині і в громаді, окремі традиційні заняття… Хата і Божий дім – церква… Характерні обряди, пісні, побутові речі, дитячі ігри й іграшки…
Continue reading “Книга “УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут” – Лідія ОРЕЛ” →
Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) − 2007
Музей народної архітектури та побуту України (путівник) / Автори текстів: Сергій Верговський, Євгенія Гайова, Ніна Зозуля, Надія Зяблюк, Романа Кобальчинська, Ірина Мусатова, Раїса Свирида, Микола Ходаківський, Світлана Щербань. − К., 2007. − 56 с., іл. (Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського НАН України).
Найновіше видання, що висвітлює сьогоденну експозицію Музею.
Путівник по Музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів) − 2002 (українською та англійською)
Лідія Орел. Музей народної архітектури та побуту України (буклет). − К., 2002. − 6 с., іл. − укр. і англ. мовами.
Буклет містить стислу інформацію про Музей українською та англійською мовами, десяток кольорових ілюстрацій і схему експозиції.
“Шановний відвідувачу, потрапивши в Музей, відшукай куточок, звідки походить твій рід, переймися гордістю за нього. Зумій оцінити безцінні пам’ятки нашого народу, не завдавай їм шкоди. Не ламай гілля, не топчи траву, не рви квітів і відверни від вандалізму інших…”