Про Музеї: Музейна справа

Posted in Новини СТАТТІ

Експозиція “ПОЛТАВЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК, Світлана ЩЕРБАНЬ

Краєвид музейної Полтавщини, НМНАПУ

Надія ЗЯБЛЮК
Світлана ЩЕРБАНЬ

Полтавщина і Слобожанщина були заселені здавен-давна і входили до складу Київської Русі. Упродовж століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним (особливо землі на схід від Полтави). На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину.

Експозиції “Полтавщина” і “Слобожанщина” розгорнуто на площі 10 га. Вони починаються з восьмикрилого вітряка з хутора Кудрявий (с.Високе) Охтирського р-ну Сумської обл., що стоїть при широкій степовій дорозі, яка веде відвідувачів до полтавського села.
Continue reading “Експозиція “ПОЛТАВЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК, Світлана ЩЕРБАНЬ”

Posted in Новини СТАТТІ

Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК

Музейна Слобожанщина, НМНАПУ

Надія ЗЯБЛЮК

До Слобожанщини належать сучасні Харківська, Луганська, частина Сумської та Донецької обл. Протягом століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним. На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину, а також далі на схід, на незаселені простори (“дикі поля”), аж до московських рубежів. Тут переселенці осідали на “слободах” (“слобідних” землях), звідси й назва краю − Слобожанщина або Слобідська Україна.
Continue reading “Експозиція “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК”

Posted in Новини СТАТТІ

Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

На польовій ділянці південної частини Музею встановлено пам’ятки народного будівництва із Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. Комплекс перебуває на стадії формування. Тут передбачено розташувати ще близько 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об’єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші заплановано зведення комплексу оборонних споруд 18 ст.

Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних реґіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій місцевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам. Поєднання двох типів планування – вільного та регулярного – надає специфічного колориту реґіонові, й це складає основу забудови експозиції.

Continue reading “Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ”

Posted in Новини СТАТТІ

Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ Історико-етнографічний регіон Півдня України охоплює Запорізьку, Херсонську, Одеську, Миколаївську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Донецьку області й Автономну Республіку Крим.

Люди заселяли цю територію здавна, про що свідчать численні археологічні пам’ятки. Внаслідок монголо-татарської навали в XIII ст. більшість поселень було знищено, край обезлюднів, його стали називати “Диким полем”. Знову освоювати Південь почали запорозькі козаки. За свідченням сучасників, ще в 40-х роках XVIII ст. на більшій частині Південної України були безмежні степи, вкриті густою травою, де вільно паслися табуни диких коней.
Continue reading “Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА”

Posted in Новини ГАЛЕРЕЇ СТАТТІ

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА

Воскресенська церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.

Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.

Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА”

Posted in Новини ГАЛЕРЕЇ СТАТТІ

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ Експозиція “Полісся” висвітлює комплекс пам’яток народної культури 16-го − 20-го століть з північних заліснених районів Лівобережжя і Правобережжя. Це старожитні терени проживання людини, починаючи з палеоліту, з успадкуванням і розвитком найдавніших культурних традицій наступними епохами.

За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ”

Posted in Новини ГАЛЕРЕЇ СТАТТІ

Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ

Музейне Поділля, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.

В експозиції “Поділля” Національного музею народної архітектури та побуту України встановлено 30 пам’яток народного будівництва з Вінницької, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей. Однак загальний образ комплексу відповідає колоритові найвиразніших, найспецифічніших південних сіл регіону. Їм притаманна безсистемна та вулична забудова, розташування садиб і окремих будівель на різних рівнях залежно від рельєфу місцевості, велике розмаїття будівельних матеріалів і конструкцій.

Continue reading “Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ”

Posted in Новини ГАЛЕРЕЇ СТАТТІ

Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ

Музейні Карпати, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція репрезентує 46 оригінальних пам’яток народного будівництва 17 – поч.20 ст. з гірських та рівнинних районів Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Комплекс складається з розділів, що представляють самобутні школи народної архітектури історико-етнографічного регіону “Карпати”: Бойківщину, Буковину і Покуття, Гуцульщину, Закарпаття і Лемківщину, Львівщину. В кожному з них у ландшафтних умовах, наближених до природних, показано особливості планування поселень, садиб, типи житлових, господарських і виробничих споруд, малих архітектурних форм. В інтер’єрах житлових та господарських будівель представлені народні художні промисли (різьблення по дереву, гончарство, ткацтво, вишивка), хатнє начиння та знаряддя праці.

Народна архітектура Карпат відображає не тільки місцеві, але й загальноукраїнські будівельні традиції, коріння яких сягає доби Київської Русі, та міжетнічні взаємовпливи сусідніх народів Карпатського регіону: поляків, словаків, румунів, угорців, молдаван.

Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ”

Posted in Новини ГАЛЕРЕЇ СТАТТІ

Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК

Садиба з Бойківщини. Кін. ХІХ ст. Експозиція “Карпати” – саме так називається найбільший за площею і найбагатший за етнічним різнобарв’ям історико-етнографічний регіон України – розташована у північно-східній частині території Музею на трьох великих пагорбах і займає територію близько 30 га.

Експозиція висвітлює традиційне народне будівництво і побут трьох українських субетносів – гуцулів, бойків та лемків, які мешкають на схилах карпатського хребта в межах сучасного адміністративного поділу України, частково займаючи території сусідніх країн. Значне місце відведено висвітленню культури суміжних історико-етнографічних земель – Буковини та Покуття.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК”

Posted in Новини СТАТТІ

Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК

НМНАПУ, музейні Карпати

Михайло МАТІЙЧУК. Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. – К., 2010. – С.90-100.

Кожен музей має свою історію, і Музей народної архітектури та побуту не виняток. Його історія розпочалася з прекрасної ідеї – висвітлення народної культури України через традиційне народне будівництво і селянський побут.
Continue reading “Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК”