Масниця в Україні – Надія ЗЯБЛЮК
Надія ЗЯБЛЮК. Масниця в Україні // Рідна школа. − 2007. − №1 (січень) − С.26-33.
• Вступ
• Підготовка до свята: Всеїдний тиждень, Переступний тиждень, Пущення
• Масниця, Масляна, Масничний тиждень, Масничні страви, Дні масничного тижня
• Джерела
Масниця розпочинає весняний цикл календарних традиційних свят українців. Це веселе, замашне та голосисте народне свято, наповнене релігійно-міфічними ритуалами і унікальними обрядодійствами, відзначається на останньому тижні перед Великим постом.
Масницю наша людність називала також Масляною, Масляницею, Сиропустом, Сиропусним тижнем, Колодієм, Колодкою, Турицею та ін. Вже самі назви свята говорять про його прадавні корені й той шлях, який воно пройшло від основ народовір’я до сьогодення.
Continue reading “Масниця в Україні – Надія ЗЯБЛЮК”
Збірник “Народные песни Кубани” − Віктор ЗАХАРЧЕНКО, 1987
Виктор Захарченко. Народные песни Кубани: из репертуара Государственного Кубанского казачьего хора. – Выпуск 1. – Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1987. – 320 с., нот.
Цю книгу було видано до 50-річчя Кубанського козачого хору. Її упорядник – керівник колективу Віктор Захарченко, видатний фольклорист Кубані, відомий збирач “чорноморських”, себто українських кубанських пісень.
Збірник містить понад 150 пісень з примітками. Розділи: одномікрофонні записи; багатомікрофонні записи; обробки. Деякі зразки можна послухати тут: ПІСНІ З КУБАНІ: концерт гуртів із станиць Ленінградська (Уманська) й Анастасіївська, коментує Віктор ЗАХАРЧЕНКО, 1988.
Стаття Миколи Кагарлицького: Штрихи до портрета Віктора ЗАХАРЧЕНКА, керівника Кубанського козачого хору – 1989 рік.
Continue reading “Збірник “Народные песни Кубани” − Віктор ЗАХАРЧЕНКО, 1987″
Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963
Павло Конопленко-Запорожець. Кобза і бандура. – Канада, Вінніпеґ, 1963. – 168 с., іл.
Автор книги − музикант, який грав на кобзі старовинного зразка. Його інструмент мав 8 бу́нтів і 2 або 4 приструнки. Стрій такої кобзи був споріднений зі строєм бандурки.
Книга містить – цитуємо за анотацією: “Нариси про кобзарське мистецтво. Про кобзарів і лірників. Про невольників і боротьбу з наїзниками. Про думи і пісні. Про народні музичні інструменти, з 36-ма ілюстраціями та з бібліографічним описом важнішої літератури і спеціяльним додатком: як зберігати від пошкодження музичні інструменти”.
Не всі поділяють погляди автора на походження традиційних українських музичних інструментів; але його книга однак цінна як явище і як пам’ятка свого часу.
Continue reading “Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963″
Книга “Методика польового етнографічного дослідження” – Михайло ГЛУШКО, 2008
Михайло Глушко. Методика польового етнографічного дослідження: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2008. – 288 с., іл.
Розглядаються об’єкти та предметна область, історія розвитку польового етнографічного дослідження в Україні, організація та підготовка етнографічних експедицій, методи праці етнолога, способи збору польових етнографічних матеріалів, методика й практика дослідження різних ділянок традиційно-побутової культури, вимоги і правила зберігання, опрацювання та передавання набутих польових джерел до архіву.
Для студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю і всіх, хто цікавиться етнографією свого народу.
Continue reading “Книга “Методика польового етнографічного дослідження” – Михайло ГЛУШКО, 2008″
Книга “ЗАПОРОЗЬКА ЧАЙКА”: історія однієї знахідки – Дмитро КОБАЛІЯ, Валерій НЕФЬОДОВ, 2005
Дмитро Кобалія, Валерій Нефьодов. “Запорозька чайка”: історія однієї знахідки. – Запоріжжя: Дике Поле, 2005. – (Серія “Історія та археологія Хортиці”, випуск 1). – 168 с., іл.
У травні 1999 року в Запоріжжі, з ініціативи Експедиції Підводних Археологічних Робіт (ЕПАР), було розпочато унікальний проект під назвою “Запорозька чайка”. Його метою було вивчення, підйом та реставрація великого козацького човна 1738 року – унікальної пам’ятки, знайденої на Дніпровому дні поблизу острова Хортиця.
Запропонована книга є своєрідним підсумком проведених робіт. Вона висвітлює не лише археологічні дослідження під водою, техніку підйому, методику консервації судна, але й маловідомі історичні факти, що стосуються перипетій воєнного суднобудування першої половини 18-го століття.
“Запорозька чайка” – перша книга серії “Історія та археологія Хортиці” – створювалася як для професійних дослідників, так і для широкого кола читачів, що захоплюються старовиною.
МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003
За виданням: Лідія Орел. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.
Мальоване дерево – поширене і надзвичайно цікаве явище в історії селянської культури. Мальована рублена хата, скриня, колиска були звичними предметами селянського побуту ще на початку ХХ століття. Ікони та картини, мальовані на дереві, побутували й довше, подекуди до нашого часу.
Ця стаття – етнографічний нарис, у якому подано відомості про регіональні стилі мальованих речей, їхніх авторів та побутове життя.
Зміст статті:
• Вступ • Хати • Скрині • Ікони та картини. Сюжет “Козак Мамай” • Миски, мисники, віконниці, вози, вулики… • Малювання на дереві в українських народних піснях • Окремі ілюстрації • Використана література • Умовні скорочення • Примітки
Continue reading “МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003”
Книга “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ГУЦУЛІВ” – Ігор МАЦІЄВСЬКИЙ, 2012
Ігор Мацієвський. Музичні інструменти гуцулів. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 464 с., ноти, іл.
Унікальне видання – безліч документальних світлин, малюнків, схем, нот; є докладні тематичні покажчики… Культура гуцульського краю в цій книзі розглядається в аспекті її інструментарію, способу його виготовлення, побутування інструментальної музики, етномузичного мислення.
Для науковців розмаїтих профілів і найширшого кола митців, композиторів, виконавців, художників, діячів театру, кіно, журналістів, педагогів, студентів мистецьких, гуманітарних спеціальностей та усіх, хто любить Гуцульщину, Карпати, традиційну культуру й мистецтво гуцулів.
Continue reading “Книга “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ГУЦУЛІВ” – Ігор МАЦІЄВСЬКИЙ, 2012″
Видання “УКРАЇНСЬКИЙ РІК У НАРОДНІХ ЗВИЧАЯХ В ІСТОРИЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ” (5 томів) – Степан КИЛИМНИК, 1957-1964
Степан Килимник. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – 5 томів – Вінніпеґ, Торонто, 1957-1964. – бібліографія. • Том І. – Зимовий цикль. – 1964. – 154 с. • Том ІІ. – Весняний цикль. – 1959. – 254 с. • Том ІІІ. – Весняний цикль. – 1962. – 372 с. • Том ІV. – Літній цикль. – 1957. – 178 с. • Том V. – Осінній цикль. – 1963. – 288 с.
Професор Степан Килимник [1889–1963] – український історик, етнограф, педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук. П’ятитомник “Український рік” був виданий у Канаді, де вчений перебував в еміграції з 1949 року. Це найбільша і найвідоміша його праця.
За відцифровані джерела дякуємо сайтові diasporiana.org.ua (томи 1-4) та користувачеві grafalf (том 5).
Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005
Віктор Давидюк. Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.
Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.
За надання інформації дякуємо п.Людмилі ОГНЄВІЙ.
Continue reading “Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005″
Роменський кобзар Євген АДАМЦЕВИЧ – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003
За виданням: Ренат Польовий. Кобзарі в моєму житті. – Київ: Діокор, 2003. – 109 с.
Про бандуриста з міста Ромен, що на Сумщині, я довідався зі статті О. Правдюка в журналі “Народна творчість та етнографія” (ч. 5, 1968 р.). Тому, плануючи свою мандрівку по Україні на літо 1969 року, намітив відвідати і Ромен. 6 червня того року в Роменському краєзнавчому музеї я познайомився із завідувачем відділу середньовіччя поетом Данилом Кулиняком, який, як виявилося, був добре знайомий з Адамцевичем (перед тим деякий час в його оселі квартирував). Кулиняк з охотою запропонував відвести мене до бандуриста. Дорогою попередив, що Адамцевич має складний характер, тому радив бути обережним і дипломатичним у спілкуванні з ним.
Євген Олександрович разом із дружиною Лідією Дмитрівною жили у власній хатці біля залізничної колії Ромен – Ромодан. Мали трьох дорослих дочок і онуків, але далеко від Ромна.
Представивши мене господарям як науковця-фольклориста, Кулиняк пішов, залишивши мене зніяковілим від цієї фальші. Я тут же виправив становище, представившись тим, ким я є справді: інженером із Донбасу, шанувальником кобзарства. Метою моїх відвідин є поспілкуватися з відомим бандуристом, послухати його мистецтво.
Continue reading “Роменський кобзар Євген АДАМЦЕВИЧ – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003”
