Український рік: свята, що нас об’єднують

Український рік

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

  Загальна інформація     РІЗДВО     ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК     ВОДОХРЕЩА     МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ     ВЕЛИКДЕНЬ     ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ     КУПАЛА     ОБЖИНКИ     МАКОВІЯ     ПОКРОВА     АНДРІЯ, або КАЛИТА     МИКОЛАЯ     Джерела  

Лекція-коментар до теми >>

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Усі наведені свята мають значний потенціал для виходу в сучасний інформаційний простір. Багато з них, з певними уточненнями, надаються для проведення організованих масових заходів − і/або етнічно-орієнтованого святкування в колі друзів.

До цього переліку не увійшло багато важливих і шанованих у народі свят, що їх люди відзначають лише у храмі та у власному домі. Це Стрітення, Благовіщення, Вербна Неділя, Чистий Четвер, Петра й Павла, Спаса, Катерини та інші. Вони є не менш важливими для українського культурного простору, але в цій публікації ми розглядаємо лише ті свята, у яких може виявлятися світська громадська ініціатива.

Читати далі »

Український рік: свята, що нас об’єднують

Український рік

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

  Загальна інформація     РІЗДВО     ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК     ВОДОХРЕЩА     МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ     ВЕЛИКДЕНЬ     ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ     КУПАЛА     ОБЖИНКИ     МАКОВІЯ     ПОКРОВА     АНДРІЯ, або КАЛИТА     МИКОЛАЯ     Джерела  

Лекція-коментар до теми >>

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Читати далі >>

Кобзарський панотець Микола БУДНИК – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003

Микола Будник

За виданням: Ренат Польовий. Кобзарі в моєму житті. – Київ: Діокор, 2003. – 109 с.

З Миколою Будником я познайомився в домівці бандуриста Георгія Ткаченка – останнього представника традиційного народного кобзарства, який доніс до наших днів старосвітську бандуру і зіньківський (тепер кажуть, харківський) спосіб гри на ній. Микола був його учнем.

Народився він 3 грудня 1953 р. у с.Сколобів Володарськ-Волинського району на Житомирщині. Чотирнадцятирічним хлопцем пішов із села в широкий світ у пошуках свого місця в ньому. Міняв професії, місця роботи й перебування. Довший час працював фрезерувальником на київському заводі “Арсенал”. Захоплювався малюванням.

Разом із Будником у Ткаченка навчались археолог Микола Товкайло, пожежник Сергій Радько, мистецтвознавці Михайло Селівачов і Ростислав Забашта. Не знаю щодо інших, а Радько й Будник свої бандури зробили власноруч. Мушу зазначити, що, характеризуючи своїх учнів, Георгій Кирилович не покладав великих сподівань на здібності Миколи Будника і вважав його занадто самовпевненим. Мені Будник здавався неговірким. Більше слухав, ніж говорив.

Читати далі »

22 вересня 2014   (оновлено 20.05.2015)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: , , ,                         Теґи: ,    

“СТРУНА ДО СТРУНИ” (про Єгора МОВЧАНА) – Георгій ТКАЧЕНКО

Кобзар Єгор Мовчан

За виданням: Єгор Мовчан: Спогади, статті, матеріали. – Суми: Собор, 1999. – 64 с.

Коли ж помрем і заростем квітками,
У споминах ще оживем не раз…
(Осип Маковей)

Оживає і в моїх споминах мій щирий та любий приятель Єгор Хомич Мовчан. Пригадую, як він зимового вечора у своїй теплій кімнатці Будинку ветеранів сцени, що в Пущі, розповідав про своє житгя та музичне навчання.

“До музики, − казав він, − я прагнув змалку. І коли іноді, на прохання матері, доводилося покрутити коліщатко ліри жебрака-лірника, який замандрував до нашої вулиці, то був найщасливіший у світі.

Читати далі »

26 квітня 2013   (оновлено 12.10.2014)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: ,     Етнографічний реґіон: , ,       Заняття, ремесла: ,       Традиційний побут: ,         Теґи:    

Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” – Порфирій ДЕМУЦЬКИЙ

Обкладинка

Демуцький П.Д. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.

Лірник Прохор Завертан До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.

У вступній частині автор подає відомості про лірництво в Україні та про конструкцію і стрій колісної ліри.

Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.

Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.

Читати далі »

30 квітня 2012   (оновлено 04.02.2018)   //   Категорії: Новини, АУДІО, ВИДАННЯ     Концепція: , ,     Етнографічний реґіон:       Заняття, ремесла:       Традиційний побут:   Фольклор: , , ,       Теґи: , ,