Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО

Козацька церква у Музеї Заснований 1969 року як Державний музей народної архітектури та побуту УРСР. Перших відвідувачів прийняв у 1976-му. Збудований за ініціативою і коштом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, йому ж таки був підпорядкований до 2005 р. Протягом 2005 − 2011 рр. знаходився у підпорядкуванні Національної академії наук України; з 2008-го має статус Національного. З 2011 року − у віданні Міністерства культури і туризму України.

Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть.

Офіційного сайту Музею наразі немає.

  Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 08.05.2018)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , , ,   Теґи: , , ,    

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція, розміщена у західній частині Музею, включає 52 пам’ятки, з них 32 оригінальні поч.17 – поч.20 ст., перевезені з лісостепової Київщини, західної Полтавщини й Черкащини. Відповідно до історико-етнографічного районування в експозиції виділено Правобережну і Лівобережну Наддніпрянщину, які розмежовані байраком. Пам’ятки об’єднано в садиби, що утворюють сільську вулицю, майдан і окремі кутки традиційного села.

Розвиток будівельної культури регіону ґрунтувався на успадкуванні давніх традицій широкого застосування місцевих матеріалів: деревини листяних та хвойних порід, лози, очерету, глини. Здавна тут існували дві конструктивні системи – каркасна (сошна) та зрубна. У каркасних будівлях стіни виводились по дубових сохах (шулах, стовпах, слупах), закопаних у землю; із заповненням “у заміт” дилями (плахами) суцільно або через глиняні вальки, викладалися з одних лише вальків чи заповнювалися прив’язаними до жердок-глиць сніпками очерету і мастилися глиною.
Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 26.07.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , ,    

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ За історико-етнографічним районуванням “Середня Наддніпрянщина” обіймає лісостепову Київщину, правобережну Черкащину, північні райони Кіровоградщини та західні Полтавщини.

У народному будівництві тут віддавна розвиваються традиції зведення будівель із застосуванням сошних (стовпових) та зрубних конструкцій стін. Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. По низу стін, з чола і причілка, набивали з глини призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.
Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , ,   Теґи: , ,    

Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО

Краєвид музейної Полтавщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція відтворює особливості народної культури і побуту Полтавської, Луганської, частково Сумської та Донецької областей. Невеликою просторовою паузою розділяється на дві підзони. Тут встановлено понад 50 будівель, які відтворюють типовий для полтавсько-слобожанських поселень характер забудови. З них пам’ятками народної архітектури є 32 будівлі, 18 – реконструкції. Через погану збереженість підземної частини дерев’яних конструкцій, з метою повноцінно представити все розмаїття народної архітектури регіону, частина пам’яток реконструйована за обмірами старих зразків, що були виявлені під час наукових експедицій.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 23.12.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: ,    

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА

Воскресенська церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.

Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 26.07.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , , ,    

Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Церква 1789 р. з Рівненщини, НМНАПУ Експозиція “Полісся” висвітлює комплекс пам’яток народної культури 16-го − 20-го століть з північних заліснених районів Лівобережжя і Правобережжя. Це старожитні терени проживання людини, починаючи з палеоліту, з успадкуванням і розвитком найдавніших культурних традицій наступними епохами.

За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
Читати далі »

Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ

Музейне Поділля, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.

В експозиції “Поділля” Національного музею народної архітектури та побуту України встановлено 30 пам’яток народного будівництва з Вінницької, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей. Однак загальний образ комплексу відповідає колоритові найвиразніших, найспецифічніших південних сіл регіону. Їм притаманна безсистемна та вулична забудова, розташування садиб і окремих будівель на різних рівнях залежно від рельєфу місцевості, велике розмаїття будівельних матеріалів і конструкцій.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , ,    

Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ

Музейні Карпати, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція репрезентує 46 оригінальних пам’яток народного будівництва 17 – поч.20 ст. з гірських та рівнинних районів Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Комплекс складається з розділів, що представляють самобутні школи народної архітектури історико-етнографічного регіону “Карпати”: Бойківщину, Буковину і Покуття, Гуцульщину, Закарпаття і Лемківщину, Львівщину. В кожному з них у ландшафтних умовах, наближених до природних, показано особливості планування поселень, садиб, типи житлових, господарських і виробничих споруд, малих архітектурних форм. В інтер’єрах житлових та господарських будівель представлені народні художні промисли (різьблення по дереву, гончарство, ткацтво, вишивка), хатнє начиння та знаряддя праці.

Народна архітектура Карпат відображає не тільки місцеві, але й загальноукраїнські будівельні традиції, коріння яких сягає доби Київської Русі, та міжетнічні взаємовпливи сусідніх народів Карпатського регіону: поляків, словаків, румунів, угорців, молдаван.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 12.04.2015)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , ,    

Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ

Будинок 1959 р. з Донеччини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Національний музей народної архітектури та побуту України має у своєму складі експозицію “Народна творчість в архітектурі українського села 1960-70-х років”. Тут встановлено копії 33 будівель найхарактерніших типів індивідуального сільського житла 1960–70-х рр. з шести регіонів України – Карпат, Наддніпрянщини, Півдня України, Поділля, Полісся, Полтавщини і Слобожанщини.

Кожен регіон представлений окремою групою будівель, до складу якої входять одна-дві характерні садиби з повним набором господарських приміщень. Таким чином представлено безперервність давніх народних традицій, шляхи формування садиб у повоєнні роки – зокрема, розміщення житла, його архітектурно-планувальну структуру. Для їх спорудження застосовані місцеві будівельні матеріали (дерево, камінь, базальт, пісковик, черепашник, вапняк та ін.).

Читати далі »

Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)

Суперобкладинка Обкладинка

Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС / Упор. Б.С.Бутник-Сіверський (керівник), В.Г.Нагай, В.П.Самойлович. Авт.тексту Б.С.Бутник-Сіверський. − К.: Мистецтво, 1967. − 220 с., іл.

Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва − декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність.

Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
Читати далі »