Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО

Козацька церква у Музеї Заснований 1969 року як Державний музей народної архітектури та побуту УРСР. Перших відвідувачів прийняв у 1976-му. Збудований за ініціативою і коштом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, йому ж таки був підпорядкований до 2005 р. Протягом 2005 − 2011 рр. знаходився у підпорядкуванні Національної академії наук України; з 2008-го має статус Національного. З 2011 року − у віданні Міністерства культури і туризму України.

Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть.

Офіційного сайту Музею наразі немає.

  Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 08.05.2018)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , , ,   Теґи: , , ,    

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція, розміщена у західній частині Музею, включає 52 пам’ятки, з них 32 оригінальні поч.17 – поч.20 ст., перевезені з лісостепової Київщини, західної Полтавщини й Черкащини. Відповідно до історико-етнографічного районування в експозиції виділено Правобережну і Лівобережну Наддніпрянщину, які розмежовані байраком. Пам’ятки об’єднано в садиби, що утворюють сільську вулицю, майдан і окремі кутки традиційного села.

Розвиток будівельної культури регіону ґрунтувався на успадкуванні давніх традицій широкого застосування місцевих матеріалів: деревини листяних та хвойних порід, лози, очерету, глини. Здавна тут існували дві конструктивні системи – каркасна (сошна) та зрубна. У каркасних будівлях стіни виводились по дубових сохах (шулах, стовпах, слупах), закопаних у землю; із заповненням “у заміт” дилями (плахами) суцільно або через глиняні вальки, викладалися з одних лише вальків чи заповнювалися прив’язаними до жердок-глиць сніпками очерету і мастилися глиною.
Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 26.07.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: , ,    

Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА

Середня Наддніпрянщина у НМНАПУ За історико-етнографічним районуванням “Середня Наддніпрянщина” обіймає лісостепову Київщину, правобережну Черкащину, північні райони Кіровоградщини та західні Полтавщини.

У народному будівництві тут віддавна розвиваються традиції зведення будівель із застосуванням сошних (стовпових) та зрубних конструкцій стін. Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. По низу стін, з чола і причілка, набивали з глини призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.
Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , ,   Теґи: , ,    

Флеш-галерея: СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА у НМНАПУ

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” від центрального входу до Музею. Весна 2010 р. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму >>

Хата кін. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина”. Видно хату кін. ХІХ ст. з с.Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” − центр села: церква з с.Зарубинці Черкаської обл. і сільська управа (праворуч). 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Краєвид експозиції “Середня Наддніпрянщина” зі східного боку. НМНАПУ, 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” − західна частина. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У хаті кін. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ У хаті кін. ХІХ ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ В експозиції “Середня Наддніпрянщина”. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У хаті кін. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ У хаті поч. ХХ ст. з с.Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У коморі хати ІІ пол. ХІХ ст. з Черкащини, НМНАПУ У коморі хати ІІ пол. ХІХ ст. з с.Хрещатик Черкаської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Краєвид експозиції “Середня Наддніпрянщина” зі східного боку. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
Музейна Наддніпрянщина, НМНАПУ Експозиція “Середня Наддніпрянщина” взимку. 2010 рік. Фото Марії Верговської. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту   >>


Про експозицію:  {1}  {2}


Експозиції “ПОЛТАВЩИНА” і “СЛОБОЖАНЩИНА” у НМНАПУ − Петро ВОВЧЕНКО

Краєвид музейної Полтавщини, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Експозиція відтворює особливості народної культури і побуту Полтавської, Луганської, частково Сумської та Донецької областей. Невеликою просторовою паузою розділяється на дві підзони. Тут встановлено понад 50 будівель, які відтворюють типовий для полтавсько-слобожанських поселень характер забудови. З них пам’ятками народної архітектури є 32 будівлі, 18 – реконструкції. Через погану збереженість підземної частини дерев’яних конструкцій, з метою повноцінно представити все розмаїття народної архітектури регіону, частина пам’яток реконструйована за обмірами старих зразків, що були виявлені під час наукових експедицій.

Читати далі »

8 квітня 2012   (оновлено 23.12.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, СТАТТІ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , ,   Теґи: ,    

Експозиція “ПОЛТАВЩИНА” у НМНАПУ − Надія ЗЯБЛЮК, Світлана ЩЕРБАНЬ

Краєвид музейної Полтавщини, НМНАПУ

Надія ЗЯБЛЮК
Світлана ЩЕРБАНЬ

Полтавщина і Слобожанщина були заселені здавен-давна і входили до складу Київської Русі. Упродовж століть цей край, зазнаючи спустошливих набігів кочових племен, був малолюдним (особливо землі на схід від Полтави). На початку XVII ст. з появою козацької держави починається масове переселення з правого на лівий берег, у Гетьманщину.

Експозиції “Полтавщина” і “Слобожанщина” розгорнуто на площі 10 га. Вони починаються з восьмикрилого вітряка з хутора Кудрявий (с.Високе) Охтирського р-ну Сумської обл., що стоїть при широкій степовій дорозі, яка веде відвідувачів до полтавського села.
Читати далі »

Флеш-галерея: ПОЛТАВЩИНА у НМНАПУ

Музейна Полтавщина, НМНАПУ Експозиція “Полтавщина”. У центрі − хата ІІ пол. ХІХ ст. з с.Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
У полтавській хаті 1896 р., НМНАПУ У хаті 1896 року з с.Шишаки Полтавської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
Музейна Полтавщина, НМНАПУ Експозиція “Полтавщина”. У центрі − хата кін. ХІХ ст. з с.Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл. Тут прибрано до весілля. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>
У полтавській хаті кін.ХІХ ст., НМНАПУ У хаті кін. ХІХ ст. з с.Бобрівник Зіньківського р-ну Полтавської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту »


Про експозицію:  {1}  {2}


Флеш-галерея: СЛОБОЖАНЩИНА у НМНАПУ

Музейна Слобожанщина, НМНАПУ Експозиція “Слобожанщина”. Праворуч хата кін. ХІХ ст. з с.Красна Попівка Кремінського р-ну Луганської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У слобожанській хаті кін. ХІХ ст., НМНАПУ У хаті кін. ХІХ ст. з с.Красна Попівка Кремінського р-ну Луганської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

У слобожанській хаті кін. ХІХ − поч. ХХ ст., НМНАПУ У хаті кін. ХІХ − поч. ХХ ст. з с.Новоохтирка Новоайдарського р-ну Луганської обл. 2010 р. Фото Михайла Матійчука. Дивитися панораму >>

 

Adobe Flash Player

Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player.    Завантажити з офіційного сайту   >>


Про експозицію:  {1}  {2}


Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Петро ЛОШАК, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

На польовій ділянці південної частини Музею встановлено пам’ятки народного будівництва із Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. Комплекс перебуває на стадії формування. Тут передбачено розташувати ще близько 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об’єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші заплановано зведення комплексу оборонних споруд 18 ст.

Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних реґіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій місцевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам. Поєднання двох типів планування – вільного та регулярного – надає специфічного колориту реґіонові, й це складає основу забудови експозиції.

Читати далі »

Експозиція “ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ” у НМНАПУ – Ірина МУСАТОВА

Куточок музейного Півдня України, НМНАПУ Історико-етнографічний регіон Півдня України охоплює Запорізьку, Херсонську, Одеську, Миколаївську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Донецьку області й Автономну Республіку Крим.

Люди заселяли цю територію здавна, про що свідчать численні археологічні пам’ятки. Внаслідок монголо-татарської навали в XIII ст. більшість поселень було знищено, край обезлюднів, його стали називати “Диким полем”. Знову освоювати Південь почали запорозькі козаки. За свідченням сучасників, ще в 40-х роках XVIII ст. на більшій частині Південної України були безмежні степи, вкриті густою травою, де вільно паслися табуни диких коней.
Читати далі »