Концепція: Відтворення традиції
Масниця на Київщині, 19 – поч. 20 ст. – Надія ЗЯБЛЮК, 2017
За публікацією: Надія Зяблюк. Масниця на Київщині. 19 – поч.20 ст. // Переяславіка: Наукові записки [Збірник наукових статей. Міжнародна історико-краєзнавча конференція “Наукові студії М.І.Сікорського”]. – Вип.12(14). – Переяслав-Хмельницький, 2017. – С.221-233. – PDF.
У статті йдеться про відзначення на Київщині Масниці – першого весняного народного свята – у 19-му – на початку 20 століть. Як і повсюди в Україні, найважливішим символом і атрибутом Масниці була Колодка, а головною ритуальною стравою – вареники з сиром і маслом.
Ключові слова: Масниця, Масляна, Колодій, Колодка, Сиропуст, Всеїдний, Переступний, Пущення.
Скільки тої зими… весна не за горами. Збігли М’ясниці, збіжить і Масниця.
Continue reading “Масниця на Київщині, 19 – поч. 20 ст. – Надія ЗЯБЛЮК, 2017”
Український рік: свята, що нас об’єднують
Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.
• Загальна інформація • РІЗДВО • ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК • ВОДОХРЕЩА • МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ • ВЕЛИКДЕНЬ • ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ • КУПАЛА • ОБЖИНКИ • МАКОВІЯ • ПОКРОВА • АНДРІЯ, або КАЛИТА • МИКОЛАЯ • Джерела
До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.
Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.
Усі наведені свята мають значний потенціал для виходу в сучасний інформаційний простір. Багато з них, з певними уточненнями, надаються для проведення організованих масових заходів − і/або етнічно-орієнтованого святкування в колі друзів.
До цього переліку не увійшло багато важливих і шанованих у народі свят, що їх люди відзначають лише у храмі та у власному домі. Це Стрітення, Благовіщення, Вербна Неділя, Чистий Четвер, Петра й Павла, Спаса, Катерини та інші. Вони є не менш важливими для українського культурного простору, але в цій публікації ми розглядаємо лише ті свята, у яких може виявлятися світська громадська ініціатива.
Continue reading “Український рік: свята, що нас об’єднують”
Перекривання соломою хати з Закарпаття, НМНАПУ, 2005: відео, текст, малюнки − Ірина НЕСЕН, Михайло МАТІЙЧУК
Ірина НЕСЕН, Михайло МАТІЙЧУК. Архівний запис традиційної технології перекривання соломою хати з с.Медведівці Мукачівського р-ну Закарпатської обл. в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів). Майстри − брати Василь і Максим МАКАРОВИЧІ з с.Буківцьове Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. та бригада покрівельників з с.Красноілля Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Серпень 2005 р.
Михайло МАТІЙЧУК. Довідка про технологію перекриття даху хати “в жупи” на садибі з с.Медведівці Закарпатської обл., НМНАПУ. − 2005. − PDF.
Докладніше див. ТУТ »
Збірник “Народные песни Кубани” − Віктор ЗАХАРЧЕНКО, 1987
Виктор Захарченко. Народные песни Кубани: из репертуара Государственного Кубанского казачьего хора. – Выпуск 1. – Краснодар: Краснодарское книжное издательство, 1987. – 320 с., нот.
Цю книгу було видано до 50-річчя Кубанського козачого хору. Її упорядник – керівник колективу Віктор Захарченко, видатний фольклорист Кубані, відомий збирач “чорноморських”, себто українських кубанських пісень.
Збірник містить понад 150 пісень з примітками. Розділи: одномікрофонні записи; багатомікрофонні записи; обробки. Деякі зразки можна послухати тут: ПІСНІ З КУБАНІ: концерт гуртів із станиць Ленінградська (Уманська) й Анастасіївська, коментує Віктор ЗАХАРЧЕНКО, 1988.
Стаття Миколи Кагарлицького: Штрихи до портрета Віктора ЗАХАРЧЕНКА, керівника Кубанського козачого хору – 1989 рік.
Continue reading “Збірник “Народные песни Кубани” − Віктор ЗАХАРЧЕНКО, 1987″
Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005
Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні / Віктор Давидюк. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.
Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.
За надання інформації дякуємо п.Людмилі ОГНЄВІЙ.
Continue reading “Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005″
Кобзарський панотець Микола БУДНИК – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003
За виданням: Ренат Польовий. Кобзарі в моєму житті. – Київ: Діокор, 2003. – 109 с.
З Миколою Будником я познайомився в домівці бандуриста Георгія Ткаченка – останнього представника традиційного народного кобзарства, який доніс до наших днів старосвітську бандуру і зіньківський (тепер кажуть, харківський) спосіб гри на ній. Микола був його учнем.
Народився він 3 грудня 1953 р. у с.Сколобів Володарськ-Волинського району на Житомирщині. Чотирнадцятирічним хлопцем пішов із села в широкий світ у пошуках свого місця в ньому. Міняв професії, місця роботи й перебування. Довший час працював фрезерувальником на київському заводі “Арсенал”. Захоплювався малюванням.
Разом із Будником у Ткаченка навчались археолог Микола Товкайло, пожежник Сергій Радько, мистецтвознавці Михайло Селівачов і Ростислав Забашта. Не знаю щодо інших, а Радько й Будник свої бандури зробили власноруч. Мушу зазначити, що, характеризуючи своїх учнів, Георгій Кирилович не покладав великих сподівань на здібності Миколи Будника і вважав його занадто самовпевненим. Мені Будник здавався неговірким. Більше слухав, ніж говорив.
Continue reading “Кобзарський панотець Микола БУДНИК – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003”
Збірник “КОЗАЦЬКІ ПІСНІ” – Надія ПОЛЯКОВА, 1991
Козацькі пісні: Збірник / Фольклорні записи та упорядкування: Надія Полякова. – Київ: Музична Україна, 1991. – 152 с., іл., нот.
Дуже цікаве видання, яке містить оригінальні записи козацьких пісень, зроблені упорядником переважно в селах Запорізької обл. протягом 1980-х років. Збірник доповнено також піснями січових стрільців, записаними від учасників святкування 500-річчя козацтва у 1990-му році.
Continue reading “Збірник “КОЗАЦЬКІ ПІСНІ” – Надія ПОЛЯКОВА, 1991″
Як збудувати традиційну хату за зразками Східної України (пропорції) – Назар БОЖИНСЬКИЙ
За статтею: Назар БОЖИНСЬКИЙ. Пропорційна структура об’ємно-просторового розв’язку традиційного українського народного житла Східної України (на основі праць Степана Таранушенка) / Науковий вiсник будівництва (Збірник наукових праць). – Харків, 2013.
У статті описано, як зробити нову хату з традиційними пропорціями, а саме: як розрахувати всі розміри хати, маючи тільки один розмір, – наприклад, потрібну висоту приміщення.
Відео “Перекривання Шевченкової хати у селі Моринці на Черкащині”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Перекривання Шевченкової хати у селі Моринці на Черкащині: Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”.
Докладніше див. ТУТ »
Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Традиційні техніки покриття дахів соломою сьогодні – на прикладі експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Докладніше див. ТУТ »
