Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.

Що з того вийшло – судити вам… :)

Читати далі »

10 квітня 2012   (оновлено 19.07.2013)   //   Категорії: Новини, ВІДЕО, ГАЛЕРЕЇ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,   Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,       Традиційний побут: , , , ,       Про музеї: , , , ,   Теґи: , , ,    

Листівки “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ УКРАЇНИ в Музеї народної архітектури та побуту” (НМНАПУ)

Обкладинка

[Ігор Шрамко.] Музичні інструменти України в Музеї народної архітектури та побуту УРСР / Комплект листівок. − К., 1981. − 15 листівок, текст укр. і рос. мовами.

Добірку музичних інструментів з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України підготував Ігор ШРАМКО; вона вийшла друком в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури.

Поруч із давніми інструментами традиційних конструкцій показані також вироби майстрів радянського часу. У виданні представлені бандури, цимбали, ліри, дуди, вівчарські роги, скрипка, сопілка й окарина.

Читати далі »

Різдвяна відеолистівка

Дивитися на YouTube

Ходить-походить місяць по небу,
Кличе-покличе зорю до себе:
Ходімо, зоре, з нами гуляти,
З нами гуляти − колядувати!
Ой дай же, Боже, у полі роду,
У полі роду, у хаті згоду!
Віншуємо вас щастям-здоров’ям,
Щасливії свята, многії літа!

Читати далі »

Весільний обряд села Дністрове на Тернопільщині − ВІДЕО

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

23 вересня 2011 року в Музеї Івана Гончара Народний аматорський обрядово-фольклорний ансамбль “ДНІСТРЯНИ” (керівник О.Кривецька) та дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль “ДЗУМБАЛИК” (керівник Л.Синовіцька) з с.Дністрове Борщівського р-ну Тернопільської обл. разом з ансамблем “ТРОЇСТІ МУЗИКИ” (керівник В.Дудка) з м.Мельниця-Подільська показували головні обрядові моменти традиційного весілля свого краю.

Докладніше див. ТУТ >>>

 

9 квітня 2012   (оновлено 19.10.2013)   //   Категорії: Новини, ВІДЕО, ГАЛЕРЕЇ     Концепція: , , ,     Етнографічний реґіон:           Родина і громада: ,     Фольклор:     Про музеї: ,   Теґи:    

Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО

Козацька церква у Музеї Заснований 1969 року як Державний музей народної архітектури та побуту УРСР. Перших відвідувачів прийняв у 1976-му. Збудований за ініціативою і коштом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, йому ж таки був підпорядкований до 2005 р. Протягом 2005 − 2011 рр. знаходився у підпорядкуванні Національної академії наук України; з 2008-го має статус Національного. З 2011 року − у віданні Міністерства культури і туризму України.

Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть.

Офіційного сайту Музею наразі немає.

  Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 08.05.2018)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,               Про музеї: , , , ,   Теґи: , , ,    

Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010

Веснянки у НМНАПУ У цій публікації побіжно оглянемо народні свята та дні ремесел, що проводилися у Національному музеї народної архітектури та побуту України протягом останнього тридцятиріччя. Всі ці заходи були орієнтовані на народну традицію, зафіксовану на час кінця ХІХ − початку ХХ століття, яка, проте, лишалася майже незмінною значно довше.

Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…

Майстрам і виконавцям фольклору Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.

Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
 
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 19.05.2018)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Народний календар: , , , , , , , , , , , , , , , ,   Родина і громада: , ,   Традиційний побут: , , ,   Фольклор: , , ,     Про музеї: , , , , ,   Теґи: , , , , , , ,    

Українські народні музичні інструменти в МНАП УРСР − Ігор ШРАМКО, 1970-і рр.

Обкладинка

Ігор Шрамко. Українські народні музичні інструменти в Музеї народної архітектури та побуту УРСР. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1970-і. − 54 с.

Українська народна інструментальна музика − самобутнє і яскраве явище, що на царині світового музичного мистецтва вражає своєю образністю, емоційністю, характерною оригінальною мелодикою, яскравими барвами тембрів, розмаїттям форм. Інструментальне мистецтво українського народу − це не тільки своєрідний соціально-естетичний вияв духовного життя, але й активний чинник його розвитку. Тому, говорячи про комплексне вивчення фольклору − а його справжнє вивчення можливе саме таке − мусимо зазначити необхідність пізнання ергології музичних інструментів, питань традиційного й сучасного у виконавстві, форм музикування, інтонаційних процесів та взаємовпливів і взаємозбагачення у часі контактування з музичною культурою інших народів.

Музичний інструмент − це, звичайно, предмет прикладного мистецтва, але як такий він, безумовно, різниться від усіх інших тим, що поєднує інженерний розрахунок і вміння обробки деревини й металу, знання акустичних властивостей форм і матеріалів, чуття маляра і хист архітектора у найвищому розумінні цього слова і, що найістотніше, дів виключно у сфері духовного життя народу, у нерозривній єдності з яким і мусимо розглядати конкретні умови побутування того чи іншого музичного інструмента.

Читати далі »

День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

Весняний ярмарок, НМНАПУ За Біблійними переказами, Бог створив людину з глини. Поєднання в гончарстві чотирьох стихій – вогню, води, повітря і землі – завжди збуджувало людську уяву. Тому в народі довкола гончарів створювалося багато міфів і легенд.

У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Читати далі »

День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

День коваля, НМНАПУ Народна уява завжди наділяла ковалів надлюдською, надприродною творчою силою. Казка “Про Кузьму-Дем’яна” оповідає, як коваль викував величезного плуга, запріг у нього змія і оборав ним великий рів біля Києва, де зараз Змієві вали. У казці про Івасика-Телесика коваль навіть може викувати голос телесикової мами… Людина, яка працює з вогнем і з металом, є незвичайною, і тому народ завжди дуже шанував це ремесло.

Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Читати далі »

День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

День різьбяра та майстра плетіння, НМНАПУ Традицію прикрашати побутові речі різьбленням українці мають з давніх-давен. У кожній українській хаті можна було бачити різьблені меблі – мисники, столи, стільці, скрині, колиски; різьблений посуд і знаряддя праці – ложки, сільнички, рублі, пряничні дошки.

Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , ,       Традиційний побут: ,       Про музеї: , ,   Теґи: