Етнографічний реґіон: Поділля
Книга “ЗАПИСКИ ЗБИРАЧА ФОЛЬКЛОРУ” – Гнат ТАНЦЮРА, 1958
Записки збирача фольклору / Гнат Танцюра. – Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. – 102 с., нот.
Чудовий методичний посібник для фольклориста. Автор на основі власного досвіду дає поради щодо збирання, вивчення та систематизації фольклорного матеріалу. Ця праця зроблена з великою любов’ю до людей і до своєї справи, написана докладною простою мовою. Відбиті у ній радянські політичні реалії не применшують її значення, але дають змогу уявити, як нелегко працювалося тогочасним збирачам народної творчості…
Continue reading “Книга “ЗАПИСКИ ЗБИРАЧА ФОЛЬКЛОРУ” – Гнат ТАНЦЮРА, 1958″ →
Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969
Українське народне житло. Програма-запитальник для збирання матеріалів до “Регіонального історико-етнографічного атласа України, Білорусії та Молдавії”. – Київ: Наукова думка, 1969. – 28 с., іл.
Методичний матеріал для записування відомостей про традиційну народну архітектуру. Містить малюнки і схеми. Робота над “Регіональним історико-етнографічним атласом”, для якого було створено цю програму, нині вже підходить до завершення…
Continue reading “Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969″ →
Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981
Музеї народної архітектури України / Зоя Гудченко. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″ →
Книга “ОРНАМЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ” – Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1980
Орнаментація української хати // Українське народне мистецтво / Вадим Щербаківський. – Кн.3. – Рим, 1980. – 104 с., іл.
З передмови автора:
“Матеріял, представлений у цій книжці, показує незначну частину того багатого етнографічного матеріялу, який перед великою російською революцією був зібраний по різних українських музеях і приватних збірках…
Представлені тут малюнки належать здебільшого до колишніх збірок мого брата, трагічно загинулого 6 червня 1927 року в Києві – Данила Щербаківського, а почасти до збірки інж.арх.К.Мощенка, колишнього директора Етнографічного Відділу Полтавського Земського Музею. Декілька малюнків із збірки проф.В.Г.Кричевського, відомого нашого архітекта і маляра, і врешті мої власні фотографії, зроблені з натури ще між 1900 і 1911 роками на Київщині.
Я вважаю необхідним опублікувати цей матеріял… тим більше, що він має велику етнографічну цінність і насвітлює деякі особливі сторінки української народної мистецької творчости, невідомі навіть багатьом спеціалістам”.
Continue reading “Книга “ОРНАМЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ” – Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1980″ →
Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Леопольд ЯЩЕНКО. Українське народне багатоголосся – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →
Весільний обряд села Загнітків на Одещині − ВІДЕО
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
На Покрову, 14 жовтня 2012 року до Музею Івана Гончара приїздив Народний фольклорно-автентичний колектив “ВИТОКИ” з с.Загнітків Кодимського р-ну Одеської обл. Керівники колективу − Єфросинія Сторож та Василь Олійник. Хлопці й дівчата показували весільний обряд свого краю, записаний від старших людей і опрацьований для цієї вистави п.Єфросинією Сторож.
Маловідомі весільні та ліричні пісні, шляхетне традиційне вбрання Східного Поділля, народні побутові танці у супроводі власного духового оркестру, як то велося в багатьох селах України протягом останніх кількох десятиліть − це краще бачити і чути, аніж про це читати!.. :) запрошуємо до перегляду!
Докладніше див. ТУТ »
Книга “Деревляне будівництво і різьба на дереві” − Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913
Деревляне будівництво і різьба на дереві // Українське мистецтво / Вадим Щербаківський. − Кн.1. − Львів-Київ, 1913. − 86 с., іл.
Рідкісне й цінне видання з багатим фактичним та ілюстративним матеріалом.
Continue reading “Книга “Деревляне будівництво і різьба на дереві” − Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913″ →
Путівник по Музею народної архітектури та побуту у Львові (Шевченківський гай) − 1975 (українською, російською та англійською)
Красовський І. Музей народної архітектури і побуту у Львові: Путівник. − Львів, 1975. − 64 с., іл.
Путівник по львівському Музею під відкритим небом розповідає про народну архітектуру і традиційний побут бойківської, лемківської, гуцульської, буковинської, подільської, волинської та поліської історико-етнографічних зон.
“СЛОВАРЬ української мови” – Борис ГРІНЧЕНКО
Відомий і неперевершений ЧОТИРИТОМНИЙ словник живої народної української мови за редакцією Бориса ГРІНЧЕНКА – репринтне видання 1958-59 рр. з оригіналу 1907-09 рр. Робота над цим перекладним українсько-російським словником тривала майже півстоліття – протягом 1861-1907 років. Матеріали до нього збирала редакція журналу “Кіевская Старина”.
Відтоді словник мав аж сім (!) перевидань, і кожне з них одразу ставало бібліографічною рідкістю.
Continue reading ““СЛОВАРЬ української мови” – Борис ГРІНЧЕНКО” →
Свято Купала вчора й сьогодні: відновлення традиції
Викладені тут загальні думки й спостереження ґрунтуються на досвіді проведення купальських свят у міських умовах різними закладами й товариствами.
Ясна річ, у кожному з таких випадків йдеться насамперед про відтворення народного свята, демонстрування його широкому загалові. Але поклавши собі мету відновлення традиційного народного свята, або ще й адаптацію його до сучасних міських умов, ми відкриваємо для себе цілком нові завдання, проблеми і перспективи. Про них і піде мова.
Continue reading “Свято Купала вчора й сьогодні: відновлення традиції” →