Україна Споконвічна :: Народне будівництво, традиційний побут, фольклор
Просте, красиве і доцільне – вчора, сьогодні, завтра…
У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Continue reading “День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Continue reading “День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Continue reading “День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
Тут можна побачити невеличку галерею з постійної виставки, яка була розміщена в клуні сер. ХІХ ст. з села Видраниця Ратнівського р-ну Волинської обл., що в експозиції “Полісся”. Світлини Михайла Матійчука, вересень 2011 року.
Continue reading “КОВАЛЬСТВО – тематична виставка в експозиції НМНАПУ”
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Поділля − історико-етнографічний регіон між Південним Бугом та Дністром, охоплює Вінницьку й Хмельницьку області, частину Тернопільщини та північ Одещини.
В експозиції “Поділля” Національного музею народної архітектури та побуту України встановлено 30 пам’яток народного будівництва з Вінницької, Одеської, Тернопільської, Хмельницької областей. Однак загальний образ комплексу відповідає колоритові найвиразніших, найспецифічніших південних сіл регіону. Їм притаманна безсистемна та вулична забудова, розташування садиб і окремих будівель на різних рівнях залежно від рельєфу місцевості, велике розмаїття будівельних матеріалів і конструкцій.
Continue reading “Експозиція “ПОДІЛЛЯ” у НМНАПУ – Ніна ЗОЗУЛЯ”
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Про експозицію: {1}
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Вітряки – традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, – є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.
У Національному музеї народної архітектури та побуту експонується 18 вітряків з різних регіонів України, розміщених кількома групами: два відкривають експозицію Музею, вісім займають його центральну висоту, один починає експозицію “Полтавщини”, один розміщений в експозиції “Південь України” і шість – в експозиції “Полісся”, де передбачається також відтворити вітряк із с.Синявки Менського р-ну Чернігівської обл. за матеріалами мистецтвознавця С.Таранушенка.
Continue reading “Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК”
|
|
|
Для перегляду флеш-панорам слід встановити безкоштовний Adobe Flash Player. Завантажити з офіційного сайту » |
Про експозицію: {1}
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Національний музей народної архітектури та побуту України має у своєму складі експозицію “Народна творчість в архітектурі українського села 1960-70-х років”. Тут встановлено копії 33 будівель найхарактерніших типів індивідуального сільського житла 1960–70-х рр. з шести регіонів України – Карпат, Наддніпрянщини, Півдня України, Поділля, Полісся, Полтавщини і Слобожанщини.
Кожен регіон представлений окремою групою будівель, до складу якої входять одна-дві характерні садиби з повним набором господарських приміщень. Таким чином представлено безперервність давніх народних традицій, шляхи формування садиб у повоєнні роки – зокрема, розміщення житла, його архітектурно-планувальну структуру. Для їх спорудження застосовані місцеві будівельні матеріали (дерево, камінь, базальт, пісковик, черепашник, вапняк та ін.).
Continue reading “Експозиція “Українське село 1960-70-х років” у НМНАПУ – Микола ХОДАКІВСЬКИЙ”
Українське народне мистецтво: Живопис / Упорядники: Б.С.Бутник-Сіверський (керівник), В.Г.Нагай, В.П.Самойлович. Авт.тексту Б.С.Бутник-Сіверський. − К.: Мистецтво, 1967. − 220 с., іл.
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва − декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність.
Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
Continue reading “Книга “Українське народне мистецтво: ЖИВОПИС” (1967)”
