Етнографічний реґіон: Південь України
Посібник “НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ” – Василь ПАРАХІН
“Традиція є основою і упорядкуванням мистецького розвитку людини. Вона живить мистецький процес стиглими плодами людської підсвідомості… Тож я нічого не винаходив і не придумував, − стверджує автор посібника Василь Григорович ПАРАХІН. − Я тільки передаю дітям споконвічні скарби народних майстрів, які сьогодні мають бути загальнодержавним надбанням!”
Вчитися малювати таким способом можна у будь-якому віці: кожен, хто здатний втримати в руці олівець або шматок крейди, може долучитися до простого і глибоко традиційного українського мистецтва.
Continue reading “Посібник “НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ” – Василь ПАРАХІН”
Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ”
Українське народне багатоголосся / Збірник пісень. / Упор. Зоя Василенко, Михайло Гордійчук, Анатолій Гуменюк, Олександр Правдюк, Леопольд Ященко – К.: Мистецтво, 1963. – 538 с., нот.
Без перебільшення епохальне видання, аналогів якому досьогодні немає.
У збірнику переважають записи 1952-60-х рр., зроблені співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР за допомогою першої на той час пересувної лабораторії, обладнаної звукозаписувальною апаратурою.
Книга має докладні примітки про походження пісень.
У вступній частині дається стисла характеристика українського народного багатоголосся, його різновидів. Найбільше уваги приділено народній підголосковій поліфонії.
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ””
Фільм “Іван ГОНЧАР: УКРАЇНА СПОКОНВІЧНА”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм створено до 100-річчя від дня народження подвижника української культури Івана Гончара – засновника Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Одвічна краса народного мистецтва, картини відомих і невідомих художників ілюструють живе слово автора, надиктоване ним самим на аудіоплівку на початку 1980-х років.
Докладніше див. ТУТ »
Стаття “КРАСА НАРОДНОГО ВБРАННЯ” – Лідія ОРЕЛ
Тим-то одяг карпатських гуцулів цілковито відрізняється від одягу наддніпрянців, а разом з тим має чимало спільного з традиційним одягом румунів, угорців та словаків. А одяг волинян має спільні риси з одягом їхніх сусідів – поляків та білорусів. І все це разом утворює розмаїтий цвіт народної культури.
Continue reading “Стаття “КРАСА НАРОДНОГО ВБРАННЯ” – Лідія ОРЕЛ”
Каталог виставки українських народних музичних інструментів, НМНАПУ − Ігор ШРАМКО, 1980
Каталог виставки українських народних музичних інструментів та матеріалів з музичного побуту Української РСР [Фондова збірка Музею народної архітектури та побуту України] / Упорядкування та вступна стаття: Ігор Шрамко. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1980. − 41 с.
Музей народної архітектури та побуту УРСР Українського товариства охорони пам’яток історії та культури почав роботу по збиранню й вивченню українських народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту нашої республіки, пропаганді знань про них з 1972 року. За цей час зібрана одна з найбільш повних і значних колекцій СРСР, відкрита в 1976 році перша в республіці експозиція народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту, що одержала високу оцінку спеціалістів та широкої громадськості.
Нині [станом на 1980 рік] в фондах Музею знаходиться понад 500 різних музичних інструментів, що дають можливість ілюструвати шлях, який пройшло музичне мистецтво нашого народу за роки Радянської влади, простежити історію розвитку музичного інструментарію України з найдавніших часів до наших днів.
Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО
Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть. Офіційного сайту Музею наразі немає. |
||
Continue reading “Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО”
Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010
Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…
Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.
Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
Continue reading “Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010”
День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ
У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Continue reading “День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ
Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Continue reading “День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ
Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Continue reading “День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ”
