Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині у записах Максима КОРОСТАША, 1927 р.

Катерина Міщенко

Громадяни с.Лип'янки,1914 р.

НАРОДНІ ПІСНІ, записані Максимом Коросташем у с.Лип’янка на Шевченківщині (нині Шполянський р-н, Черкаська обл.), 1927 рік. Рукописні фонди ІМФЕ ім.М.Рильського НАН України, Ф1дод./259,282; Ф6-4/189.

Максим Борисович КОРОСТАШ – український фольклорист і композитор, земляк-односелець і вчитель молодого Івана Гончара. Він був членом етнографічної комісії при Академії наук, часто виїжджав в експедиції для збирання і записування музичного фольклору. В архівах Інституту мистецтвознавства, фольклористики й етнології НАН України збереглися фрагменти його записів, зроблених у рідному селі Лип’янка на початку ХХ століття.

З нумерації зразків можна судити, що пісень у Лип’янці вчений записав понад 200. На жаль, досьогодні збереглося лише 25 мелодій та 10 текстів.

З-поміж цих пісень маємо три дуже гарні для чоловічого співу. Нижче подаємо їх окремо з нотами і віднайденими текстами.

 


 

ГЕЙ, ОЙ ПО МОРЮ
(козацька)

Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р., Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка (№86, записано від Бородаївни). Текст походить з с.Богодар кол. Олександрівського повіту, підібраний за виданням: Д.И.Эварницкий, Малороссийские народные песни, собранные в 1878–1905 гг., Екатеринослав, 1906. – C.681-683.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Гей, ой по морю,
Ой по морю по синьому,
По каменю по білому.

Гей, сокіл з орлом,
Сокіл з орлом купається,
Сокіл орла питається.

Гей, чи був, орле,
Чи був, орле, за Дунаєм?
Чи не знаєш про ногаїв?

Гей, ішли ляхи,
Ішли ляхи на три шляхи,
А татари на чотири.

Гей, запорожці
Запорожці поле вкрили.
Шабельками заяснили.

Гей, попереду,
Попереду гетьман іде,
За собою військо веде.

Гей, в правій руці
В правій руці держить меча,
В лівій руці горить свіча.

Гей, горить свічка,
Горить свічка восковая,
Тече річка кровавая.

Гей, над річкою,
Над річкою ворон кряче,
По синові мати плаче.

 


 

ОЙ ЗАЖУРЮСЯ, ЗАПЕЧАЛЮСЯ
(лірична)

Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р., Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка (№185).

Співають Ярослава Чистякова, Олександр Чистяков, Катерина Міщенко – працівники Музею Івана Гончара, 2010 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой зажурюся, запечалюся –
Піду в зелен сад, розвеселюся.

В зеленім саду співа соловій,
Ходить гуляє козак молодий.

В зеленім саду зозуля кує,
Ой там козаку пригодонька є.

Ой то ж пригода – дівка молода,
Куди не піду – до неї зайду.

Куди не піду – до неї зайду,
Люба розмова в вишневім саду.

 


 

ОЙ ГАЙ, МАТИ
(лірична)

Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р., Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка (№93).

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой гай, мати, та ой гай, мати,
Ой гай зелененький,
Помандрував з цеї деревеньки
Козак молоденький.

Від’їжджавши, ще й шапочку знявши,
Низенько вклонився:
Прощай, прощай, чесная громадо –
Може, з ким сварився.

Хоч сварився, ой хоч не сварився –
Щаслива дорога!
Зостається ой та й на Вкраїні
Дівка чорноброва.

Приливайте тую доріженьку,
Щоб не курилася,
Розважайте мою дівчиноньку,
Щоб не журилася.

Приливали тую доріженьку –
Вона все куриться.
Розважали тую дівчиноньку –
Вона все журиться.

 


Народні пісні с.Лип’янка на Черкащині − DJVU (RAR) − 270 Kb

30 квітня 2012   (оновлено 04.06.2018)   //   Категорії: Новини, АУДІО     Концепція: ,     Етнографічний реґіон:               Фольклор: , , , ,     Про музеї:   Теґи: