


Україна Споконвічна :: Народне будівництво, традиційний побут, фольклор
Просте, красиве і доцільне – вчора, сьогодні, завтра…
Гарний стислий опис музейної експозиції Закарпатського скансена є на сайті “Мандрівка Україною” – travelua.com.ua. Гріх було б нам його не запозичити – разом зі світлинами… Є невеличкі виправлення етнографічних відомостей. Дякуємо Владиславові Філю і його “банді мандрівників”! :)
На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали “Відьмина яма” і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Мешканці міста називають Музей просто “село”.
Continue reading “Закарпатський музей народної архітектури та побуту – “Мандрівка Україною”” →
Видання 1-е: Запорожье в остатках старины и преданиях народа / Д.И.Эварницкий. – Ч.I,II. – С.-Петербург: Издание Л.Ф.Пантелеева (Типография Н.А.Лебедева, Невский просп., д.№8), 1888. – 294+259 с., ил.
Видання 2-е: Запорожжя в залишках старовини і переказах народу / Дмитро Яворницький. – Ч.I,II. – Дніпропетровськ: “АРТ-ПРЕС”, 2005. – 264+401 с., іл.
“Запорожье в остатках старины и преданиях народа” (1888) – перша велика монографія видатного українського історика, археолога, фольклориста, етнографа, лексикографа, музеєзнавця і культурно-громадського діяча академіка Дмитра Івановича Яворницького [1855—1940]. Новаторська для свого часу, історико-фольклорно-етнографічна за характером, ця книга яскраво демонструє широчінь наукових зацікавлень автора, особливості його творчої лабораторії, велику любов до України та її минулого — і передусім до історії запорозького козацтва.
Фактично ж цей двотомник містить експедиційні нотатки класика української історії та музейної справи, пов’язані з запорозькою минувшиною: те, що йому пощастило почути й побачити на власні очі протягом восьми років подорожей історичними місцями України.
Окремий розділ частини ІІ опубліковано тут: Життя козаків-запорожців: Іван Розсолода – син січовика, 116-літній інформатор Дмитра Яворницького.
Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Лаврентий Похилевич. – Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. – 763 с.
Півторастолітня класика і настільна книга українського етнографа нарешті знайшлася у світовій мережі! Перед експедиціями варто читати давні джерела про досліджуваний край…
Також тут можна шукати відомості про історію своєї родини – хто має коріння у колишній Київській губернії.
Музеї народної архітектури України / Зоя Гудченко. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″ →
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК” →
Будівництво першого в Україні Музею народної архітектури та побуту просто неба почалося 1964 року на Татарській горі – околиці Переяслава-Хмельницького. Територія його становить нині 25 гектарів. Вперше у вітчизняній музейній практиці тут створено хронологічний ряд музейної експозиції від епохи пізнього палеоліту до п’ятидільного будинку кінця ХІХ століття. Проте центральне місце в Музеї відведене сільським хатам і садибам.
В експозиції Музею представлено насамперед традиційний побут Середньої Наддніпрянщини. Музей на офіційному сайті Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”: niez.com.ua/museums/about-museum/681 [веб-архів]. |
||
Маємо нагоду поділитися з вами чудовою галереєю світлин експозиції Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Переяславі-Хмельницькому, вибраних з альбому “Скарби нашої пам’яті”, що побачив світ у київському видавництві “Мистецтво” 1993-го року.
Музей висвітлює оригінальні архітектурні експонати і реконструкції різного часу, а збирана від 1950-х років фондова колекція дозволяє цілісно й переконливо відтворити в інтер’єрах традиційний побут. Тож на світлинах бачимо і краєвиди, і хати зблизька, і окремі прикметні експонати з тогочасної експозиції…
Автор фото – Станіслав КРЯЧКО.
Continue reading “Музей народної архітектури та побуту в Переяславі – ГАЛЕРЕЯ СВІТЛИН (1993)” →
Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.
Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.
Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
Continue reading “Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО” →
Музей народної архітектури та побуту в Переяславі-Хмельницькому: Фотоальбом. Авт.тексту Ганна Слюсар; Упорядкування: Олексій Полянський; Фото: Станіслав Крячко. − Київ: Мистецтво, 1981. − 64 с., іл. − Текст укр. та англ. мовами.
Серед багатьох історичних пам’яток Переяслава-Хмельницького найбільшою популярністю у туристів користується перший в Україні Музей просто неба. На мальовничих берегах річок Трубежа й Попівки дбайливо відтворено культуру та побут наддніпрянського села ХІХ − поч.ХХ ст.
Continue reading “Фотоальбом “Музей народної архітектури та побуту в Переяславі-Хмельницькому” − 1981 (українською та англійською)” →
Ярослав Байрак, Павло Федака. Закарпатський музей народної архітектури і побуту: Путівник. − Ужгород: Карпати, 1986 − 128 с., іл., резюме румунською і чеською мовами.
Путівник знайомить із представленими в Музеї зразками народної архітектури різних етнічних груп населення Закарпаття.
Continue reading “Путівник по Закарпатському музею народної архітектури та побуту (Ужгород) − 1986 (українською, резюме румунською та чеською)” →
© Україна Споконвічна 2012-2024
Дуже дякуємо Вам за допомогу!