АРХІТЕКТУРА: будівлі: Ґражда, окружний двір
Закарпатський музей народної архітектури та побуту – “Мандрівка Україною”
Гарний стислий опис музейної експозиції Закарпатського скансена є на сайті “Мандрівка Україною” – travelua.com.ua. Гріх було б нам його не запозичити – разом зі світлинами… Є невеличкі виправлення етнографічних відомостей. Дякуємо Владиславові Філю і його “банді мандрівників”! :)
На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали “Відьмина яма” і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Мешканці міста називають Музей просто “село”.
Continue reading “Закарпатський музей народної архітектури та побуту – “Мандрівка Україною””
Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969
Українське народне житло. Програма-запитальник для збирання матеріалів до “Регіонального історико-етнографічного атласа України, Білорусії та Молдавії”. – Київ: Наукова думка, 1969. – 28 с., іл.
Методичний матеріал для записування відомостей про традиційну народну архітектуру. Містить малюнки і схеми. Робота над “Регіональним історико-етнографічним атласом”, для якого було створено цю програму, нині вже підходить до завершення…
Continue reading “Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969″
Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981
Зоя Гудченко. Музеї народної архітектури України. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″
Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК”
Путівник по Музею народної архітектури та побуту у Львові (Шевченківський гай) − 1975 (українською, російською та англійською)
Красовський І. Музей народної архітектури і побуту у Львові: Путівник. − Львів, 1975. − 64 с., іл.
Путівник по львівському Музею під відкритим небом розповідає про народну архітектуру і традиційний побут бойківської, лемківської, гуцульської, буковинської, подільської, волинської та поліської історико-етнографічних зон.
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Займає рівну ділянку в центрі Музею, поряд з дібровою. До його складу входять оригінальні пам’ятки традиційного будівництва українського Полісся. Три експозиційні групи представляють Волинське Полісся в межах Волинської обл., Лівобережне Полісся в межах північних районів Сумської та Чернігівської обл., Правобережне Полісся в межах північних районів Київської, Житомирської та Рівненської областей.
Експозиція налічує 48 пам’яток, об’єднаних у регіональні, тематичні й садибні експозиційні групи. Характерним для народного будівництва Полісся є збереження у будівельних традиціях багатьох реліктових прийомів зведення споруд та співіснування їх з новішими. Тут можна простежити шлях розвитку будівельних традицій з відмінними для кожного регіону архітектурними прийомами, що формувалися історично. На цьому терені рівнобіжно існували каркасні споруди з кроквами та сохами і прадавні будівельні структури у зрубі. Специфічність такого поєднання простежується в характері етнічних, регіональних та локальних комплексів. їхня своєрідність виявляється у головних функціональних типах споруд: господарських, виробничих, громадських, культових.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Раїса СВИРИДА”
Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ
Експозиція “Полісся” висвітлює комплекс пам’яток народної культури 16-го − 20-го століть з північних заліснених районів Лівобережжя і Правобережжя. Це старожитні терени проживання людини, починаючи з палеоліту, з успадкуванням і розвитком найдавніших культурних традицій наступними епохами.
За особливостями етнокультурного комплексу, пов’язаного з процесами етногенезу, у Поліссі виділяють окремі підреґіони. Відповідно до цього в експозиції виділено окремі етнографічні комплекси Лівобережного, Правобережного і Західного (Волинського) Полісся.
Continue reading “Експозиція “ПОЛІССЯ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ”
Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Експозиція репрезентує 46 оригінальних пам’яток народного будівництва 17 – поч.20 ст. з гірських та рівнинних районів Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Комплекс складається з розділів, що представляють самобутні школи народної архітектури історико-етнографічного регіону “Карпати”: Бойківщину, Буковину і Покуття, Гуцульщину, Закарпаття і Лемківщину, Львівщину. В кожному з них у ландшафтних умовах, наближених до природних, показано особливості планування поселень, садиб, типи житлових, господарських і виробничих споруд, малих архітектурних форм. В інтер’єрах житлових та господарських будівель представлені народні художні промисли (різьблення по дереву, гончарство, ткацтво, вишивка), хатнє начиння та знаряддя праці.
Народна архітектура Карпат відображає не тільки місцеві, але й загальноукраїнські будівельні традиції, коріння яких сягає доби Київської Русі, та міжетнічні взаємовпливи сусідніх народів Карпатського регіону: поляків, словаків, румунів, угорців, молдаван.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ”
Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК
Експозиція “Карпати” – саме так називається найбільший за площею і найбагатший за етнічним різнобарв’ям історико-етнографічний регіон України – розташована у північно-східній частині території Музею на трьох великих пагорбах і займає територію близько 30 га.
Експозиція висвітлює традиційне народне будівництво і побут трьох українських субетносів – гуцулів, бойків та лемків, які мешкають на схилах карпатського хребта в межах сучасного адміністративного поділу України, частково займаючи території сусідніх країн. Значне місце відведено висвітленню культури суміжних історико-етнографічних земель – Буковини та Покуття.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК”
