Народна архітектура
Закарпатський музей народної архітектури та побуту – “Мандрівка Україною”
Гарний стислий опис музейної експозиції Закарпатського скансена є на сайті “Мандрівка Україною” – travelua.com.ua. Гріх було б нам його не запозичити – разом зі світлинами… Є невеличкі виправлення етнографічних відомостей. Дякуємо Владиславові Філю і його “банді мандрівників”! :)
На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали “Відьмина яма” і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Мешканці міста називають Музей просто “село”.
Continue reading “Закарпатський музей народної архітектури та побуту – “Мандрівка Україною””
Перекривання соломою хати з Закарпаття, НМНАПУ, 2005: відео, текст, малюнки − Ірина НЕСЕН, Михайло МАТІЙЧУК
Ірина НЕСЕН, Михайло МАТІЙЧУК. Архівний запис традиційної технології перекривання соломою хати з с.Медведівці Мукачівського р-ну Закарпатської обл. в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів). Майстри − брати Василь і Максим МАКАРОВИЧІ з с.Буківцьове Великоберезнянського р-ну Закарпатської обл. та бригада покрівельників з с.Красноілля Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. Серпень 2005 р.
Михайло МАТІЙЧУК. Довідка про технологію перекриття даху хати “в жупи” на садибі з с.Медведівці Закарпатської обл., НМНАПУ. − 2005. − PDF.
Докладніше див. ТУТ »
МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003
За виданням: Лідія Орел. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.
Мальоване дерево – поширене і надзвичайно цікаве явище в історії селянської культури. Мальована рублена хата, скриня, колиска були звичними предметами селянського побуту ще на початку ХХ століття. Ікони та картини, мальовані на дереві, побутували й довше, подекуди до нашого часу.
Ця стаття – етнографічний нарис, у якому подано відомості про регіональні стилі мальованих речей, їхніх авторів та побутове життя.
Зміст статті:
• Вступ • Хати • Скрині • Ікони та картини. Сюжет “Козак Мамай” • Миски, мисники, віконниці, вози, вулики… • Малювання на дереві в українських народних піснях • Окремі ілюстрації • Використана література • Умовні скорочення • Примітки
Continue reading “МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003”
Книга “Сказания о населенных местностях Киевской губернии” – Лаврентій ПОХИЛЕВИЧ, 1864
Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Лаврентий Похилевич. – Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. – 763 с.
Півторастолітня класика і настільна книга українського етнографа нарешті знайшлася у світовій мережі! Перед експедиціями варто читати давні джерела про досліджуваний край…
Також тут можна шукати відомості про історію своєї родини – хто має коріння у колишній Київській губернії.
Відео “Перекривання Шевченкової хати у селі Моринці на Черкащині”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Перекривання Шевченкової хати у селі Моринці на Черкащині: Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”.
Докладніше див. ТУТ »
Відео “Традиційні техніки покриття дахів соломою в експозиції НМНАПУ”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Традиційні техніки покриття дахів соломою сьогодні – на прикладі експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Докладніше див. ТУТ »
Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969
Українське народне житло. Програма-запитальник для збирання матеріалів до “Регіонального історико-етнографічного атласа України, Білорусії та Молдавії”. – Київ: Наукова думка, 1969. – 28 с., іл.
Методичний матеріал для записування відомостей про традиційну народну архітектуру. Містить малюнки і схеми. Робота над “Регіональним історико-етнографічним атласом”, для якого було створено цю програму, нині вже підходить до завершення…
Continue reading “Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969″
Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981
Музеї народної архітектури України / Зоя Гудченко. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″
ГУЦУЛЬСЬКА КУРНА ХАТА − Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ
Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ. Гуцульська курна хата // Журн. Краєзнавство. − Київ. − 1994. − №1-2. − С.48-51.
Деякі типи народного житла існували віками, зокрема й курна хата. Подекуди в Україні, особливо на Бойківщині, їх можна було бачити ще 20 років тому [стаття надрукована 1994 р.]. Проте на Гуцульщині цей тип житла зник набагато раніше. 1876 року С.Витвицький писав, що там “де-не-де ще курні хати, тобто без комина, збереглися, але вони поступово зникають” [1]. Тож у дослідженнях кінця XIX − початку XX століття свідчення про такі будівлі досить неповні. Цінні малюнок і світлину курної печі опублікував Є.Жуковський [2], схему її знаходимо в праці Я.Фальковського [3]. У наш час згадує курну піч і подає малюнок, запозичений у Є.Жуковського, П.Юрченко [4].
Брак достатнього фактичного матеріалу та певні методологічні стереотипи зумовили погляд, що курна хата − лише набуток бідних. Так, В.Шухевич пише, що бідні гуцули живуть у дуже малих, курних хатках, які називаються бурдеями [5]. О.Бломквіст факт тривалого збереження курних хат на Західній Україні пов’язує насамперед із соціальними причинами [6]. Водночас вона дивиться глибше, припускаючи, що колись існувала суцільна смуга поширення курної печі − від Східної Європи через Польщу, Чехію і Австрію до Східних Альп [7].
Continue reading “ГУЦУЛЬСЬКА КУРНА ХАТА − Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ”
Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.
У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.
У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.
Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України.
Continue reading “Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК”
