Стаття “Полонинське будівництво на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК

Михайло МАТІЙЧУК

Іл.4. СТАЯ і БОВГАРНЯ (стайня для корів)

На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.

Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Читати далі »

Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК

Михайло МАТІЙЧУК

Хата-ґражда

Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.

Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.

Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.

Читати далі »

“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – відео

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – друга частина відеопроекту Студії “МИ” про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.

До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у липні 2009 та серпні 2010 рр. на полонині Веснарка (Кострича), розташованій на південному схилі гірського хребта Кострич у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

Докладніше див. ТУТ >>>

 

Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.

Що з того вийшло – судити вам… :)

Читати далі »

10 квітня 2012   (оновлено 19.07.2013)   //   Категорії: Новини, ВІДЕО, ГАЛЕРЕЇ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,   Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,       Традиційний побут: , , , ,       Про музеї: , , , ,   Теґи: , , ,    

Листівки “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ УКРАЇНИ в Музеї народної архітектури та побуту” (НМНАПУ)

Обкладинка

[Ігор Шрамко.] Музичні інструменти України в Музеї народної архітектури та побуту УРСР / Комплект листівок. − К., 1981. − 15 листівок, текст укр. і рос. мовами.

Добірку музичних інструментів з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України підготував Ігор ШРАМКО; вона вийшла друком в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури.

Поруч із давніми інструментами традиційних конструкцій показані також вироби майстрів радянського часу. У виданні представлені бандури, цимбали, ліри, дуди, вівчарські роги, скрипка, сопілка й окарина.

Читати далі »

Стаття “КРАСА НАРОДНОГО ВБРАННЯ” – Лідія ОРЕЛ

Лідія ОРЕЛ

Вбрання нареченої, Полтавщина, НІЕЗП Традиційне вбрання українців є одним з найбагатших видів народного мистецтва. В різних місцевостях воно має свої особливості, пов’язані з природними умовами, господарством, звичаями, а також стосунками з сусідніми народами.

Тим-то одяг карпатських гуцулів цілковито відрізняється від одягу наддніпрянців, а разом з тим має чимало спільного з традиційним одягом румунів, угорців та словаків. А одяг волинян має спільні риси з одягом їхніх сусідів – поляків та білорусів. І все це разом утворює розмаїтий цвіт народної культури.
Читати далі »

Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010

Веснянки у НМНАПУ У цій публікації побіжно оглянемо народні свята та дні ремесел, що проводилися у Національному музеї народної архітектури та побуту України протягом останнього тридцятиріччя. Всі ці заходи були орієнтовані на народну традицію, зафіксовану на час кінця ХІХ − початку ХХ століття, яка, проте, лишалася майже незмінною значно довше.

Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…

Майстрам і виконавцям фольклору Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.

Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
 
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 19.05.2018)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Народний календар: , , , , , , , , , , , , , , , ,   Родина і громада: , ,   Традиційний побут: , , ,   Фольклор: , , ,     Про музеї: , , , , ,   Теґи: , , , , , , ,    

День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

Весняний ярмарок, НМНАПУ За Біблійними переказами, Бог створив людину з глини. Поєднання в гончарстві чотирьох стихій – вогню, води, повітря і землі – завжди збуджувало людську уяву. Тому в народі довкола гончарів створювалося багато міфів і легенд.

У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Читати далі »

Книга “Народне мистецтво Луганщини у фондах ДМНАПУ” – Лідія БОРЩЕНКО, 2009

Обкладинка

Лідія Борщенко. Народне мистецтво Луганщини у фондах Державного музею народної архітектури та побуту України. – Київ: Поліпринт, 2009. – 82 с., іл.

Це видання є каталогом предметів народного декоративно-ужиткового мистецтва Луганщини, які є у фондах Національного музею народної архітектури та побуту України. Окрім самого переліку експонатів Музею та коротких відомостей про них, у книзі опубліковано вступну статтю директора Миколи Ходаківського та матеріал з історії дослідження народного мистецтва Луганщини директора Луганського обласного художнього музею Лідії Борщенко.

Читати далі »

Експозиція “ВІТРЯКИ” у НМНАПУ – Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Петро ЛОШАК

Вітряки в експозиції НМНАПУ

За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.

Вітряки – традиційні для України будівлі для розмелювання зерна (млини), виготовлення круп (ступники) та дощок (тартаки). З 18 ст. відомі й шатрові вітряки, подібні до європейських, проте основна маса вітряків, що налічувала по кілька десятків на узвишшях навколо сіл, – є автохтонними, характерними для будівельних традицій України.

У Національному музеї народної архітектури та побуту експонується 18 вітряків з різних регіонів України, розміщених кількома групами: два відкривають експозицію Музею, вісім займають його центральну висоту, один починає експозицію “Полтавщини”, один розміщений в експозиції “Південь України” і шість – в експозиції “Полісся”, де передбачається також відтворити вітряк із с.Синявки Менського р-ну Чернігівської обл. за матеріалами мистецтвознавця С.Таранушенка.

Читати далі »