Заняття, ремесла: Малярство

Поштовхом до створення цієї публікації стала конференція “Ґрунт”. Вона засвідчила, що на сьогодні цілком сформовано запит на стартову сторінку візуальних архетипів українського народного мистецтва. Ми спробуємо знайти такі матеріали і подати їх разом – для подальшого розгляду, наслідування й використання у найрізноманітніших завданнях сьогодення.

Такими зразками, на нашу думку, сьогодні можуть бути насамперед вироби найвідоміших давніх традиційних осередків народного мистецтва, збережені по музейних збірках в Україні й за кордоном. І перша проблема, з якою ми зіткнулися – це небажання музеїв давати первинну публікацію предметів з своїх збірок на сторонньому ресурсі. Тому залучаємо сюди виключно друковані матеріали та світлини з офіційних сайтів музеїв – з максимально повною їх паспортизацією.

Про кожен експонат цієї збірної віртуальної “виставки” ми подаємо назву, датування, походження, належність до музейної збірки, облікові позначки (якщо є), адресу Інтернет-ресурсу або бібліографічну довідку про видання, з якого узято світлину. Всі джерела матеріалів будуть також зібрані окремо в кінці публікації.

Якщо Ви представник адміністрації музею – власника світлин, і Ви не бажаєте, щоб інформація про експонати з Вашої фондової збірки була представлена на цій сторінці, просимо повідомити нам про це.

Continue reading “Давні зразки народного мистецтва, які походять з традиційних українських осередків” →

Платон Білецький. Народні картини Козаки Мамаї // Журн. Родовід. – Київ. – 1997. – Ч.2(16). – С.28-35. – PDF.

Слід зважити на те, що на час написання автором цієї статті давніх зразків народної картини “Козак Мамай” у науковому обігу було значно менше, аніж сьогодні. Тут подана сучасна вибірка тематичних ілюстрацій.

Не лише в Україні, а повсюди, де б не опинялися нащадки вільних козаків-запорожців, улюбленою прикрасою їхніх хат були мальовані на полотні олійними фарбами картини, що звалися “козаками-мамаями”. Можна їх було бачити по українських селах ще у 1930-х роках.

Моє особисте знайомство з такою картиною відбулося в селі Білики на Полтавщині, коли я мав років 15-16. Запросив мене один дядько до своєї хати. Стара хата, на крокві надпис: “Цей будинок спорудив раб Божий Василь Коба року Божого 1877”. На стіні, дивлюся, картина висить у простій дерев’яній рамі, теж стара, почорніла від часу. Бачить господар, що я зацікавився, та й каже: “Ось тут щось написано, а що – мені того не знати. Може, ви, люди освічені, прочитаєте?” Дійсно, на картині був довжелезний напис церковно-слов’янськими літерами, для мене незвичними. Пробую розібрати і читаю: “Ага, читаєш, мати твою…!” Засоромився, а господареві того тільки і треба було…

Continue reading “Народні картини Козаки Мамаї – Платон БІЛЕЦЬКИЙ, 1997” →

За виданням: Лідія Орел. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.

Мальоване дерево – поширене і надзвичайно цікаве явище в історії селянської культури. Мальована рублена хата, скриня, колиска були звичними предметами селянського побуту ще на початку ХХ століття. Ікони та картини, мальовані на дереві, побутували й довше, подекуди до нашого часу.

Ця стаття – етнографічний нарис, у якому подано відомості про регіональні стилі мальованих речей, їхніх авторів та побутове життя.

Зміст статті:

• Вступ   • Хати   • Скрині   • Ікони та картини. Сюжет “Козак Мамай”   • Миски, мисники, віконниці, вози, вулики…   • Малювання на дереві в українських народних піснях   • Окремі ілюстрації   • Використана література   • Умовні скорочення   • Примітки

Continue reading “МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003” →

Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні / Віктор Давидюк. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.

Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.

За надання інформації дякуємо п.Людмилі ОГНЄВІЙ.

Continue reading “Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005″ →

Данило Щербаківський. Козак Мамай (народна картинка) // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22.

Передрук зі скороченнями за публікацією в літературно-мистецькому журналі “Сяйво”. – Київ, 1913. – №10-12.

У Лівобережній, а іноді й у Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.

Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатому одязі, що на ньому, комір розхристаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а іноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. Па картині внизу довгі вірші. Є багато картин, на яких, окрім цього казана, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуба… і т. ін…

Continue reading “КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913” →

Украинское народное искусство; Українське народне мистецтво. Ред.Полуянов П.А. – Москва, Ленинград: Искусство, 1938. – 62 с., ил.

Альбом укладений переважно на матеріалах українських виставок 1936 року в Москві й Ленінграді та збірки Державного музею українського мистецтва в Києві. Проілюстроване килимарство, ткання, вишиття, розпис, витинанка та гончарні вироби – посуд, кахлі, іграшки.

Continue reading “Альбом “Украинское народное искусство” – 1938″ →

Українське народне житло. Програма-запитальник для збирання матеріалів до “Регіонального історико-етнографічного атласа України, Білорусії та Молдавії”. – Київ: Наукова думка, 1969. – 28 с., іл.

Методичний матеріал для записування відомостей про традиційну народну архітектуру. Містить малюнки і схеми. Робота над “Регіональним історико-етнографічним атласом”, для якого було створено цю програму, нині вже підходить до завершення…

Continue reading “Програма-запитальник “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ ЖИТЛО”, 1969″ →

Орнаментація української хати // Українське народне мистецтво / Вадим Щербаківський. – Кн.3. – Рим, 1980. – 104 с., іл.

З передмови автора:

“Матеріял, представлений у цій книжці, показує незначну частину того багатого етнографічного матеріялу, який перед великою російською революцією був зібраний по різних українських музеях і приватних збірках…

Представлені тут малюнки належать здебільшого до колишніх збірок мого брата, трагічно загинулого 6 червня 1927 року в Києві – Данила Щербаківського, а почасти до збірки інж.арх.К.Мощенка, колишнього директора Етнографічного Відділу Полтавського Земського Музею. Декілька малюнків із збірки проф.В.Г.Кричевського, відомого нашого архітекта і маляра, і врешті мої власні фотографії, зроблені з натури ще між 1900 і 1911 роками на Київщині.

Я вважаю необхідним опублікувати цей матеріял… тим більше, що він має велику етнографічну цінність і насвітлює деякі особливі сторінки української народної мистецької творчости, невідомі навіть багатьом спеціалістам”.

Continue reading “Книга “ОРНАМЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ” – Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1980″ →

Маємо нагоду поділитися з вами чудовою галереєю світлин експозиції Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Переяславі-Хмельницькому, вибраних з альбому “Скарби нашої пам’яті”, що побачив світ у київському видавництві “Мистецтво” 1993-го року.

Музей висвітлює оригінальні архітектурні експонати і реконструкції різного часу, а збирана від 1950-х років фондова колекція дозволяє цілісно й переконливо відтворити в інтер’єрах традиційний побут. Тож на світлинах бачимо і краєвиди, і хати зблизька, і окремі прикметні експонати з тогочасної експозиції…

Автор фото – Станіслав КРЯЧКО.

  Continue reading “Музей народної архітектури та побуту в Переяславі – ГАЛЕРЕЯ СВІТЛИН (1993)” →

Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.

Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.

Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
  Continue reading “Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО” →