Про Музеї: Музейне життя
Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра ДАНЧЕНКО, 1969
Олександра Данченко. Народна кераміка Наддніпрянщини. − Київ: Мистецтво, 1969. − 143 с., іл.
Чудова книжка про етнографічні експедиції Правобережною Наддніпрянщиною − і про їх наслідки та висновки. Містить багатий ілюстративний матеріал.
Continue reading “Книга “Народна кераміка Наддніпрянщини” − Олександра ДАНЧЕНКО, 1969″
Книга про Дмитра ЯВОРНИЦЬКОГО “В пошуках скарбів” − Іван ШАПОВАЛ, 1963
Іван Шаповал. В пошуках скарбів (Про Дмитра Яворницького). − Київ: Радянський письменник, 1963. − 302 с., іл.
Книга цікавих оповідань про життя та музейну працю відомого історика Запорозької Січі Дмитра Івановича ЯВОРНИЦЬКОГО, чия біографія невіддільна від створення Дніпропетровського історичного музею.
Continue reading “Книга про Дмитра ЯВОРНИЦЬКОГО “В пошуках скарбів” − Іван ШАПОВАЛ, 1963″
Різдвяна відеолистівка
| Ходить-походить місяць по небу, Кличе-покличе зорю до себе: Ходімо, зоре, з нами гуляти, З нами гуляти − колядувати! |
Ой дай же, Боже, у полі роду, У полі роду, у хаті згоду! Віншуємо вас щастям-здоров’ям, Щасливії свята, многії літа! |
Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010
У цій публікації побіжно оглянемо народні свята та дні ремесел, що проводилися у Національному музеї народної архітектури та побуту України протягом останнього тридцятиріччя. Всі ці заходи були орієнтовані на народну традицію, зафіксовану на час кінця ХІХ − початку ХХ століття, яка, проте, лишалася майже незмінною значно довше.
Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…
Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.
Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
Continue reading “Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010”
Відкритий лист про НМНАПУ від 8 грудня 2010 року
Пост-фактум публікуємо громадську ініціативу щодо підтримки концепції діяльності Національного музею народної архітектури та побуту України до 2012 року. Це звернення свого часу висвітлювалося у ЗМІ та Інтернеті. У ньому висвітлено основні засади фахової музейної політики найбільшого в Україні скансену, які, на жаль, були повністю проігноровані наступним керівництвом Музею.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
на підтримку Національного музею народної архітектури та побуту України
та його директора Павла Федаки –
щодо концепції діяльності та розвитку Музею
Лист був адресований:
- Президентові України Януковичу В.Ф.
- Кабінету Міністрів України
- Київській міській державній адміністрації
- Національній академії наук України
- Громадськості України
Continue reading “Відкритий лист про НМНАПУ від 8 грудня 2010 року”
Національний музей народної архітектури та побуту України на відтинку свого 40-річчя – Павло ФЕДАКА
Доповідь директора НМНАПУ на пленарному засіданні Міжнародної наукової конференції “НАРОДНА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ: ТРАДИЦІЇ І СУЧАСНІСТЬ”, 9 жовтня 2009 року.
Минуло 40 років з часу заснування в Києві Музею народної архітектури та побуту України – найбільшої національної скарбниці традиційної культури українського народу. На нинішній день Музей має високий статус Національного і належить не тільки до найбільших, але за визнанням вітчизняних і зарубіжних фахівців, і до найкращих музеїв світу.
Continue reading “Національний музей народної архітектури та побуту України на відтинку свого 40-річчя – Павло ФЕДАКА”
