АРХІТЕКТУРА: будівлі: Пастирка
Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981
Зоя Гудченко. Музеї народної архітектури України. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″
ГУЦУЛЬСЬКА КУРНА ХАТА − Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ
Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ. Гуцульська курна хата // Журн. Краєзнавство. − Київ. − 1994. − №1-2. − С.48-51.
Деякі типи народного житла існували віками, зокрема й курна хата. Подекуди в Україні, особливо на Бойківщині, їх можна було бачити ще 20 років тому [стаття надрукована 1994 р.]. Проте на Гуцульщині цей тип житла зник набагато раніше. 1876 року С.Витвицький писав, що там “де-не-де ще курні хати, тобто без комина, збереглися, але вони поступово зникають” [1]. Тож у дослідженнях кінця XIX − початку XX століття свідчення про такі будівлі досить неповні. Цінні малюнок і світлину курної печі опублікував Є.Жуковський [2], схему її знаходимо в праці Я.Фальковського [3]. У наш час згадує курну піч і подає малюнок, запозичений у Є.Жуковського, П.Юрченко [4].
Брак достатнього фактичного матеріалу та певні методологічні стереотипи зумовили погляд, що курна хата − лише набуток бідних. Так, В.Шухевич пише, що бідні гуцули живуть у дуже малих, курних хатках, які називаються бурдеями [5]. О.Бломквіст факт тривалого збереження курних хат на Західній Україні пов’язує насамперед із соціальними причинами [6]. Водночас вона дивиться глибше, припускаючи, що колись існувала суцільна смуга поширення курної печі − від Східної Європи через Польщу, Чехію і Австрію до Східних Альп [7].
Continue reading “ГУЦУЛЬСЬКА КУРНА ХАТА − Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ”
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Експозиція репрезентує 46 оригінальних пам’яток народного будівництва 17 – поч.20 ст. з гірських та рівнинних районів Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Комплекс складається з розділів, що представляють самобутні школи народної архітектури історико-етнографічного регіону “Карпати”: Бойківщину, Буковину і Покуття, Гуцульщину, Закарпаття і Лемківщину, Львівщину. В кожному з них у ландшафтних умовах, наближених до природних, показано особливості планування поселень, садиб, типи житлових, господарських і виробничих споруд, малих архітектурних форм. В інтер’єрах житлових та господарських будівель представлені народні художні промисли (різьблення по дереву, гончарство, ткацтво, вишивка), хатнє начиння та знаряддя праці.
Народна архітектура Карпат відображає не тільки місцеві, але й загальноукраїнські будівельні традиції, коріння яких сягає доби Київської Русі, та міжетнічні взаємовпливи сусідніх народів Карпатського регіону: поляків, словаків, румунів, угорців, молдаван.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ”
Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК
Експозиція “Карпати” – саме так називається найбільший за площею і найбагатший за етнічним різнобарв’ям історико-етнографічний регіон України – розташована у північно-східній частині території Музею на трьох великих пагорбах і займає територію близько 30 га.
Експозиція висвітлює традиційне народне будівництво і побут трьох українських субетносів – гуцулів, бойків та лемків, які мешкають на схилах карпатського хребта в межах сучасного адміністративного поділу України, частково займаючи території сусідніх країн. Значне місце відведено висвітленню культури суміжних історико-етнографічних земель – Буковини та Покуття.
Continue reading “Експозиція “КАРПАТИ” у НМНАПУ – Михайло МАТІЙЧУК”
Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України // Народна культура України: традиції і сучасність. – К., 2010. – С.90-100.
Кожен музей має свою історію, і Музей народної архітектури та побуту не виняток. Його історія розпочалася з прекрасної ідеї – висвітлення народної культури України через традиційне народне будівництво і селянський побут.
Continue reading “Експозиція “Карпати” в Національному музеї народної архітектури та побуту України – Михайло МАТІЙЧУК”
Про НМНАПУ (Київ, с.Пирогів) у виданні “Звід пам’яток історії та культури України” − Кн.1, ч.2, 2003
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С / Редкол. тому: Відп. ред. П.Тронько та ін. Упоряд.: В.Горбик, М.Кіпоренко, Н.Коваленко, Л.Федорова. НАН України. Інститут історії України; Інститут археології України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Вже побачило світ три томи цього унікального видання, електронна версія якого знаходиться у вільному доступі на сайті history.org.ua. До частини другої, зокрема, увійшла докладна інформація про пам’ятки, перевезені до Національного музею народної архітектури та побуту України. Відомості про Музей та його експозицію в книзі подані станом на 2003 рік.
