Хлібне багатство України – ВІДЕО

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

Головним героєм цього короткого фільму є український Хліб – поминальний, великодній, весільний і звичайний буденний, але випечений за народною традиційною технологією…

Фільм створений на основі експедиційних та науково-популярних відеозаписів. Це мультимедійний супровід ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ПОМИНАЛЬНОЇ ВИСТАВКИ ОБРЯДОВИХ ХЛІБІВ, присвяченої пам’яті загиблих під час Голодомору 1932-33 років в Україні (листопад-грудень 2011 р., Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, м.Київ).

Докладніше див. ТУТ >>>

 

Каталог виставки “НАРОДНА КУЛЬТУРА ЗРАНЕНОЇ ЗЕМЛІ” (1997)

Обкладинка

Народна культура зраненої землі / Каталог виставки до 10-річчя аварії на ЧАЕС. – К., 1997. – 92 с., іл.

Виставка, що відбулася у Палаці мистецтв “Український Дім” протягом квітня-травня 1996 року, репрезентувала пам’ятки історії та культури, зібрані протягом першого десятиліття в зоні Чорнобильської катастрофи, світлини та твори сучасного народного мистецтва Київського Полісся.

В основу виставки лягли польові фотоматеріали та пам’ятки традиційного народного побуту і мистецтва, зібрані експедиціями науковців протягом 1989–1995 рр. на території потерпілих від Чорнобильської катастрофи районів Полісся – зони відчуження та зони відселення. Доповнили експозицію твори відомих майстрів сучасного народного декоративного мистецтва.
Читати далі »

25 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, ВИДАННЯ     Концепція:     Етнографічний реґіон: ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , ,     Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Народний календар: ,     Традиційний побут: , , ,       Про музеї: , ,   Теґи: , ,    

СТУДІЯ НАРОДНОГО МАЛЮВАННЯ Василя ПАРАХІНА у селі Журавники

Катерина МІЩЕНКО

Вазон

НАРОДНА ШКОЛА УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСУ відроджена і впроваджена відомим майстром з когорти шістдесятників Василем Григоровичем ПАРАХІНИМ. У своїй шкільній студії він вперше в Україні сформулював методичні засади традиційного народного малювання, які багато в чому є революційними щодо звичних сьогодні.

Переглянувши академізовані методики радянського часу, Парахін і його вихованці повернулися до витоків народного мистецтва і одержали несподівані, часом дивовижні результати. Найменші учні студії вже за кілька тижнів оволодівають простими й природніми правилами цікавої гри, а найстарші легко й швидко будують складні сюжетні композиції в кольорі, які є прекрасними зразками традиційного народного мистецтва.

З давніх-давен різні види народного малювання підпорядковувалися кільком спільним законам. Це не були писані правила; вони трималися й переходили з покоління в покоління завдяки своїй природності. Все штучне й надумане традиційна культура “відсіювала”, залишаючи природню імпровізаційність, легкість форм і гармонію кольорів. Саме такі скрині мали найбільший попит на ярмарку; саме такі миски й глечики найчастіше усміхалися з мисника; саме таку ікону ставили на покуть і молилися до неї, як до Образу Божого. І саме так майстрові було малювати найлегше…
Читати далі »

14 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, ОГЛЯДИ     Концепція: , , ,     Етнографічний реґіон: ,       Заняття, ремесла: ,             Про музеї: ,   Теґи: ,    

Каталог виставки українських народних музичних інструментів, НМНАПУ − Ігор ШРАМКО, 1980

Обкладинка

Каталог виставки українських народних музичних інструментів та матеріалів з музичного побуту Української РСР [Фондова збірка Музею народної архітектури та побуту України] / Упорядкування та вступна стаття: Ігор Шрамко. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1980. − 41 с.

Музей народної архітектури та побуту УРСР Українського товариства охорони пам’яток історії та культури почав роботу по збиранню й вивченню українських народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту нашої республіки, пропаганді знань про них з 1972 року. За цей час зібрана одна з найбільш повних і значних колекцій СРСР, відкрита в 1976 році перша в республіці експозиція народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту, що одержала високу оцінку спеціалістів та широкої громадськості.

Нині [станом на 1980 рік] в фондах Музею знаходиться понад 500 різних музичних інструментів, що дають можливість ілюструвати шлях, який пройшло музичне мистецтво нашого народу за роки Радянської влади, простежити історію розвитку музичного інструментарію України з найдавніших часів до наших днів.

Читати далі »

Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010

Веснянки у НМНАПУ У цій публікації побіжно оглянемо народні свята та дні ремесел, що проводилися у Національному музеї народної архітектури та побуту України протягом останнього тридцятиріччя. Всі ці заходи були орієнтовані на народну традицію, зафіксовану на час кінця ХІХ − початку ХХ століття, яка, проте, лишалася майже незмінною значно довше.

Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…

Майстрам і виконавцям фольклору Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.

Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
 
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 13.02.2017)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Народний календар: , , , , , , , , , , , , , , , ,   Родина і громада: , ,   Традиційний побут: , , ,   Фольклор: , , ,     Про музеї: , , , , ,   Теґи: , , , , , , ,    

День гончаря у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

Весняний ярмарок, НМНАПУ За Біблійними переказами, Бог створив людину з глини. Поєднання в гончарстві чотирьох стихій – вогню, води, повітря і землі – завжди збуджувало людську уяву. Тому в народі довкола гончарів створювалося багато міфів і легенд.

У культурі кожного народу гончарство займало важливе місце, і ремесло гончаря було дуже шанованим. З матеріальної культури найдавніших часів до нашого часу найбільше збереглося саме гончарних виробів. Від трипільської кераміки, якій понад 7 тисяч років, до сучасної, яка часто буває подібна і за формами, і за орнаментикою. Жодна українська хата не обходилася без гончарного посуду.
Читати далі »

День коваля у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

День коваля, НМНАПУ Народна уява завжди наділяла ковалів надлюдською, надприродною творчою силою. Казка “Про Кузьму-Дем’яна” оповідає, як коваль викував величезного плуга, запріг у нього змія і оборав ним великий рів біля Києва, де зараз Змієві вали. У казці про Івасика-Телесика коваль навіть може викувати голос телесикової мами… Людина, яка працює з вогнем і з металом, є незвичайною, і тому народ завжди дуже шанував це ремесло.

Покровителями ковалів у народі вважали Cвятих безсрібників Кузьму і Дем’яна (за церковним календарем їх вшановують 14 листопада). Цих двох Cвятих часто називають немов би одним ім’ям: “Кузьма-Дем’ян, Божий коваль”.
Читати далі »

День різьбяра та майстра плетіння у НМНАПУ – Олексій ДОЛЯ

День різьбяра та майстра плетіння, НМНАПУ Традицію прикрашати побутові речі різьбленням українці мають з давніх-давен. У кожній українській хаті можна було бачити різьблені меблі – мисники, столи, стільці, скрині, колиски; різьблений посуд і знаряддя праці – ложки, сільнички, рублі, пряничні дошки.

Побутували в українських селах різьблені кіоти для ікон та свічники, різьблені віконниці, двері, одвірки та сволоки. У кожній хаті, де були діти, були й різьблені або плетені іграшки. В побуті українців вживалося багато плетених виробів з лози, соломи, рогозу, а в поліщуків – ще й з кореня сосни. Особливо славилася різьбленням Західна Україна, зокрема Гуцульщина.
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 08.04.2013)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , ,       Традиційний побут: ,       Про музеї: , ,   Теґи:    

КОВАЛЬСТВО – тематична виставка в експозиції НМНАПУ

Виставка ковальських виробів та знаряддя Без ковальських виробів неможливо собі уявити традиційний побут селянина: у господарстві завжди мав бути ніж, плуг із лемешем, коса і серп, кінські підкови, молоток і гвіздки, тесла, струги, сокири, кайла… Завжди був великий попит на гарне масивне окуття до скринь, вигадливі замки, клямки й завіси. І навіть дім Божий – традиційну дерев’яну церкву – часто завершував мережаний хрест ковальської роботи…

Тут можна побачити невеличку галерею з постійної виставки, яка була розміщена в клуні сер. ХІХ ст. з села Видраниця Ратнівського р-ну Волинської обл., що в експозиції “Полісся”. Світлини Михайла Матійчука, вересень 2011 року.

Читати далі »