


Україна Споконвічна :: Народне будівництво, традиційний побут, фольклор
Просте, красиве і доцільне – вчора, сьогодні, завтра…
Гарний стислий опис музейної експозиції Закарпатського скансена є на сайті “Мандрівка Україною” – travelua.com.ua. Гріх було б нам його не запозичити – разом зі світлинами… Є невеличкі виправлення етнографічних відомостей. Дякуємо Владиславові Філю і його “банді мандрівників”! :)
На південному схилі Замкової гори, під стінами величного Ужгородського замку на площі 5,5 га розташований один з перших в Україні Закарпатський музей народної архітектури та побуту, побудований в 1970 р. в місці, яке називали “Відьмина яма” і де раніше спалювали тих, кого звинувачували у чаклунстві.
Мешканці міста називають Музей просто “село”.
Continue reading “Закарпатський музей народної архітектури та побуту – “Мандрівка Україною”” →
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Традиційні техніки покриття дахів соломою сьогодні – на прикладі експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.
Докладніше див. ТУТ »
Музеї народної архітектури України / Зоя Гудченко. − Київ: Будівельник, 1981. − 120 с., іл. − Бібліографія на стор.117.
У книзі детально розглядаються музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницького, Ужгорода і локальні музеї у сільській місцевості Закарпаття. Охарактеризовані особливості народного будівництва різних історико-етнографічних територій України. Висвітлюються специфіка музеїв просто неба, структура організації, особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні тощо. Розрахована на широке коло читачів.
Continue reading “Книга “Музеї народної архітектури України” − Зоя ГУДЧЕНКО, 1981″ →
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.
У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.
У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.
Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України.
Continue reading “Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК” →
Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.
Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.
Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Continue reading “Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК” →
Ярослав Байрак, Павло Федака. Закарпатський музей народної архітектури і побуту: Путівник. − Ужгород: Карпати, 1986 − 128 с., іл., резюме румунською і чеською мовами.
Путівник знайомить із представленими в Музеї зразками народної архітектури різних етнічних груп населення Закарпаття.
Continue reading “Путівник по Закарпатському музею народної архітектури та побуту (Ужгород) − 1986 (українською, резюме румунською та чеською)” →
Красовський І. Музей народної архітектури і побуту у Львові: Путівник. − Львів, 1975. − 64 с., іл.
Путівник по львівському Музею під відкритим небом розповідає про народну архітектуру і традиційний побут бойківської, лемківської, гуцульської, буковинської, подільської, волинської та поліської історико-етнографічних зон.
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України / Упорядники Лідія Орел, Катерина Міщенко. – К.: ІСДО, 1995. – 232 с.
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України призначені для викладачів, учителів, краєзнавців, етнографів, фольклористів, мовознавців, студентів та учнів – усіх небайдужих до надбань нашого народу.
Цей посібник дає змогу самостійно розпочати роботу етнографа: якщо у вашому оточенні є цікаві люди, які знають і можуть розповісти про давнє весілля, про те як батько чи дід гончарювали, про те, як закладали колись нову хату – озброюйтеся цією книжечкою, прочитайте методичні поради і запишіть ці відомості. Цілком можливо, що вам вдасться зафіксувати цікаву й важливу сторінку народних знань.
А записаним можете поділитися зі світом – хоч би й на сторінках цього сайту, у вигляді авторської публікації власних записів. Запрошуємо до співпраці! :)
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Заснований 1969 року як Державний музей народної архітектури та побуту УРСР. Перших відвідувачів прийняв у 1976-му. Збудований за ініціативою і коштом Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, йому ж таки був підпорядкований до 2005 р. Протягом 2005 − 2011 рр. знаходився у підпорядкуванні Національної академії наук України; з 2008-го має статус Національного. З 2011 року − у віданні Міністерства культури і туризму України.
Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть. Офіційного сайту Музею наразі немає. |
||
© Україна Споконвічна 2012-2024
Дуже дякуємо Вам за допомогу!