ГУЦУЛЬСЬКА КУРНА ХАТА − Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ

Курна гуцульська хата

Станіслав СМОЛІНСЬКИЙ. Гуцульська курна хата // Журн. Краєзнавство. − Київ. − 1994. − №1-2. − С.48-51.

Деякі типи народного житла існували віками, зокрема й курна хата. Подекуди в Україні, особливо на Бойківщині, їх можна було бачити ще 20 років тому [стаття надрукована 1994 р.]. Проте на Гуцульщині цей тип житла зник набагато раніше. 1876 року С.Витвицький писав, що там “де-не-де ще курні хати, тобто без комина, збереглися, але вони поступово зникають” [1]. Тож у дослідженнях кінця XIX − початку XX століття свідчення про такі будівлі досить неповні. Цінні малюнок і світлину курної печі опублікував Є.Жуковський [2], схему її знаходимо в праці Я.Фальковського [3]. У наш час згадує курну піч і подає малюнок, запозичений у Є.Жуковського, П.Юрченко [4].

Брак достатнього фактичного матеріалу та певні методологічні стереотипи зумовили погляд, що курна хата − лише набуток бідних. Так, В.Шухевич пише, що бідні гуцули живуть у дуже малих, курних хатках, які називаються бурдеями [5]. О.Бломквіст факт тривалого збереження курних хат на Західній Україні пов’язує насамперед із соціальними причинами [6]. Водночас вона дивиться глибше, припускаючи, що колись існувала суцільна смуга поширення курної печі − від Східної Європи через Польщу, Чехію і Австрію до Східних Альп [7].

Читати далі »

Стаття “Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині” – Михайло МАТІЙЧУК

Хата 1841 р. з Бойківщини. НМНАПУ

Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.47. – Львів, 2012. – С.373-392.

У статті розглянуто традиційні техніки покриття дахів соломою та смерековою дошкою, які побутували на Бойківщині; проаналізовано технологічні особливості кожної з них, починаючи від заготівлі матеріалу і закінчуючи покрівлею даху; подано їх порівняльну характеристику.

У додатку – словник будівельної термінології Бойківщини, пов’язаної з покрівельними технологіями.

Дослідження ґрунтується на польових матеріалах автора, апробованих у Національному музеї народної архітектури та побуту України.

Читати далі »

Книга “ОРНАМЕНТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТИ” – Вадим ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1980

Обкладинка

Вадим Щербаківський. Українське народне мистецтво. – Кн.3. – Орнаментація української хати. – Рим, 1980. – 104 с., іл.

З передмови автора:

“Матеріял, представлений у цій книжці, показує незначну частину того багатого етнографічного матеріялу, який перед великою російською революцією був зібраний по різних українських музеях і приватних збірках…

Іл.9. У подільській хаті Представлені тут малюнки належать здебільшого до колишніх збірок мого брата, трагічно загинулого 6 червня 1927 року в Києві – Данила Щербаківського, а почасти до збірки інж.арх.К.Мощенка, колишнього директора Етнографічного Відділу Полтавського Земського Музею. Декілька малюнків із збірки проф.В.Г.Кричевського, відомого нашого архітекта і маляра, і врешті мої власні фотографії, зроблені з натури ще між 1900 і 1911 роками на Київщині.

Я вважаю необхідним опублікувати цей матеріял… тим більше, що він має велику етнографічну цінність і насвітлює деякі особливі сторінки української народної мистецької творчости, невідомі навіть багатьом спеціалістам”.

Читати далі »

Стаття “Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині” − Михайло МАТІЙЧУК

Гуцульська хата і комора, НМНАПУ

Михайло МАТІЙЧУК. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині / Вісник Львівського університету. Серія історична. – Вип.45. – Львів, 2010. – С.463-495.

Гуцульщина – край смерекових лісів. Великі масиви струнких смерек, що густо вкривають карпатські гори, були благодатним матеріалом, який застосовувався в народному будівництві. Із смереки гуцули зводили зрубні хати, господарські та виробничі будівлі.

Народне дерев’яне будівництво на Гуцульщині формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Вони формували силует і естетику даху, а відтак і художній образ та архітектоніку споруди.
Читати далі »

Рекомендація ООН про збереження традиційної культури та фольклору

unesco.org

(Recommendation on the Safeguarding of Traditional Culture and Folklore)

Прийнята генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки та культури на її двадцять п’ятій сесії − Париж, 15 листопада 1989 р.
 

Цей документ був надрукований українською мовою в бюлетені Європейського Центру Традиційної Культури:

European Centre for Traditional Culture (ECTC)/ Bulletin. – № 3. – Budapest, 1997. – P.51-54.

Подаємо далі текст із цього видання − і поруч посилання на оригінальні документи іншими мовами, запозичені з офіційного сайту ЮНЕСКО.

Читати далі »

Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Переяславі-Хмельницькому – ЗНАЙОМСТВО

Хата з Переяславщини, НІЕЗП У полтавській хаті, НІЕЗП Будівництво першого в Україні Музею народної архітектури та побуту просто неба почалося 1964 року на Татарській горі – околиці Переяслава-Хмельницького. Територія його становить нині 25 гектарів. Вперше у вітчизняній музейній практиці тут створено хронологічний ряд музейної експозиції від епохи пізнього палеоліту до п’ятидільного будинку кінця ХІХ століття. Проте центральне місце в Музеї відведене сільським хатам і садибам.

В експозиції Музею представлено насамперед традиційний побут Середньої Наддніпрянщини.

Музей на офіційному сайті Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”: niez.com.ua/museums/about-museum/681 [веб-архів].

  Читати далі »

1 липня 2012   (оновлено 16.09.2017)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ     Концепція: , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , ,     Заняття, ремесла: , , , , , ,       Традиційний побут: , , , ,       Про музеї: , , , ,   Теґи: , ,    

Музей народної архітектури та побуту в Переяславі – ГАЛЕРЕЯ СВІТЛИН (1993)

Вітряки в експозиції, НІЕЗП У майстерні ткача, НІЕЗП Маємо нагоду поділитися з вами чудовою галереєю світлин експозиції Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Переяславі-Хмельницькому, вибраних з альбому “Скарби нашої пам’яті”, що побачив світ у київському видавництві “Мистецтво” 1993-го року.

Музей висвітлює оригінальні архітектурні експонати і реконструкції різного часу, а збирана від 1950-х років фондова колекція дозволяє цілісно й переконливо відтворити в інтер’єрах традиційний побут. Тож на світлинах бачимо і краєвиди, і хати зблизька, і окремі прикметні експонати з тогочасної експозиції…

Автор фото – Станіслав КРЯЧКО.

  Читати далі »

1 липня 2012   (оновлено 15.05.2018)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ     Концепція: , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , ,     Заняття, ремесла: , , , , , , , ,       Традиційний побут: ,       Про музеї: , ,   Теґи: , ,    

Фотоальбом “СКАРБИ НАШОЇ ПАМ’ЯТІ” − 1993 (українською та англійською)

Обкладинка

Скарби нашої пам’яті: Фотоальбом / Фото: Станіслав КРЯЧКО; Упорядники Михайло СІКОРСЬКИЙ і Лариса ТИННА. − Київ: Мистецтво, 1993. − 192 с.: іл. − Текст укр., англ.

Альбом присвячений нинішньому Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав” і впорядкований за участю його засновника Михайла Івановича СІКОРСЬКОГО. Тут висвітлено фрагменти експозицій кількох музеїв, що входять до складу Заповідника. Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини належить окремий розділ.

Народна творчість − першооснова духовної культури кожного народу, її душа і невичерпне джерело. Переяслав-Хмельницький історико-етнографічний заповідник, що на Київщині, є однією з таких скарбницею української національної культури. У Переяславському Музеї народної архітектури та побуту зібрано понад п’ятдесят пам’яток дерев’яної архітектури Середньої Наддніпрянщини ХІХ ст. Окремий розділ заповідника присвячено розповіді про ремесла та промисли пореформеного села. Серед музейних експонатів є унікальні колекції українського народного вбрання та вжиткового мистецтва.

Альбом адресовано шанувальникам старовини і українського народного мистецтва.

Читати далі »

Стаття “Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості” – Михайло МАТІЙЧУК, Катерина МІЩЕНКО

У хаті. Косівщина

Михайло Матійчук, Катерина Міщенко. Традиційне народне в сучасній суспільній свідомості (на матеріалах етнографічних експедицій Україною 1994–2011 рр.). // Актуальне народне: Інтерпретації традиційної культури. Матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / Упор. і наук.ред.І.Пошивайло. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – С.293-306.

Працюючи сьогодні в етнографічних експедиціях, зустрічаємо немало цікавих явищ, пов’язаних з українською традицією. Це немовби своєрідні острови народної культури у свідомості нашого суспільства.

Накопичивши певний досвід збирання подібної інформації, бачимо, що збереження та існування споконвічного і традиційного у сьогоденні має свої закономірності. Про них і піде мова – у застосуванні до традиційних технологій, матеріальних пам’яток та фольклору.
  Читати далі »

Фотоальбом “Музей народної архітектури та побуту в Переяславі-Хмельницькому” − 1981 (українською та англійською)

Обкладинка

Музей народної архітектури та побуту в Переяславі-Хмельницькому: Фотоальбом. Авт.тексту Ганна Слюсар; Упорядкування: Олексій Полянський; Фото: Станіслав Крячко. − Київ: Мистецтво, 1981. − 64 с., іл. − Текст укр. та англ. мовами.

Серед багатьох історичних пам’яток Переяслава-Хмельницького найбільшою популярністю у туристів користується перший в Україні Музей просто неба. На мальовничих берегах річок Трубежа й Попівки дбайливо відтворено культуру та побут наддніпрянського села ХІХ − поч.ХХ ст.
 
Читати далі »