Фольклор: ВСЕ про фольклор

Катерина МІЩЕНКО

З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”

Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити… :) А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.

Читати далі »

Весільний ритуал Центрального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина ХІХ – ХХ ст.) / Ірина Несен. – К., 2005. – 278 с.

Книга є першою спробою наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся – регіону побутування реліктових етнографічних явищ і водночас такого, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.

Робота базується на матеріалах польових досліджень, здійснених автором упродовж 1993 – 2003 рр., та їх зіставленні з архівними та друкованими джерелами середини ХІХ – ХХ століть.

Continue reading “Книга “Весільний ритуал Центрального Полісся” – Ірина НЕСЕН” →

Українське народне багатоголосся / Збірник пісень. / Упор. Зоя Василенко, Михайло Гордійчук, Анатолій Гуменюк, Олександр Правдюк, Леопольд Ященко – К.: Мистецтво, 1963. – 538 с., нот.

Без перебільшення епохальне видання, аналогів якому досьогодні немає.

У збірнику переважають записи 1952-60-х рр., зроблені співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР за допомогою першої на той час пересувної лабораторії, обладнаної звукозаписувальною апаратурою.

Книга має докладні примітки про походження пісень.

У вступній частині дається стисла характеристика українського народного багатоголосся, його різновидів. Найбільше уваги приділено народній підголосковій поліфонії.
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ”” →

Михайло МАТІЙЧУК

Дивитися на YouTube »

Відеострічка Студії “МИ” на 15 хвилин з експедиційних записів 2009 року. Розповідають гуцульські музики та майстри музичних інструментів − Михайло ТАФІЙЧУК, Микола ДЖОГОЛЮК та Іван ЗЕЛЕНЧУК.

У фільмі є розповіді про конструкції та способи виготовлення флоєри, телинки, ліри, кози (дуди), рога, трембіти; гра на всіх цих інструментах і на сопілці…

Докладніше див. ТУТ »

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube »

“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – друга частина відеопроекту Студії “МИ” про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.

До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у липні 2009 та серпні 2010 рр. на полонині Веснарка (Кострича), розташованій на південному схилі гірського хребта Кострич у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

Докладніше див. ТУТ »

Оксана СМЕРЕКА-МАЛИК

Continue reading “Щедрівки з Львівщини” →

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube »

Фільм створено до 100-річчя від дня народження подвижника української культури Івана Гончара – засновника Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”. Одвічна краса народного мистецтва, картини відомих і невідомих художників ілюструють живе слово автора,  надиктоване ним самим на аудіоплівку на початку 1980-х років.

Докладніше див. ТУТ »

Дивитися на YouTube

Continue reading “Різдвяна відеолистівка” →

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube »

23 вересня 2011 року в Музеї Івана Гончара Народний аматорський обрядово-фольклорний ансамбль “ДНІСТРЯНИ” (керівник О.Кривецька) та дитячий фольклорно-етнографічний ансамбль “ДЗУМБАЛИК” (керівник Л.Синовіцька) з с.Дністрове Борщівського р-ну Тернопільської обл. разом з ансамблем “ТРОЇСТІ МУЗИКИ” (керівник В.Дудка) з м.Мельниця-Подільська показували головні обрядові моменти традиційного весілля свого краю.

Докладніше див. ТУТ »

Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…

Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.

Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
 
Continue reading “Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010” →