Фольклор: Думи
Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963
Павло Конопленко-Запорожець. Кобза і бандура. – Канада, Вінніпеґ, 1963. – 168 с., іл.
Автор книги − музикант, який грав на кобзі старовинного зразка. Його інструмент мав 8 бу́нтів і 2 або 4 приструнки. Стрій такої кобзи був споріднений зі строєм бандурки.
Книга містить – цитуємо за анотацією: “Нариси про кобзарське мистецтво. Про кобзарів і лірників. Про невольників і боротьбу з наїзниками. Про думи і пісні. Про народні музичні інструменти, з 36-ма ілюстраціями та з бібліографічним описом важнішої літератури і спеціяльним додатком: як зберігати від пошкодження музичні інструменти”.
Не всі поділяють погляди автора на походження традиційних українських музичних інструментів; але його книга однак цінна як явище і як пам’ятка свого часу.
Continue reading “Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963″
Книга “ЗАПИСКИ ЗБИРАЧА ФОЛЬКЛОРУ” – Гнат ТАНЦЮРА, 1958
Гнат Танцюра. Записки збирача фольклору. – Київ: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1958. – 102 с., нот.
Чудовий методичний посібник для фольклориста. Автор на основі власного досвіду дає поради щодо збирання, вивчення та систематизації фольклорного матеріалу. Ця праця зроблена з великою любов’ю до людей і до своєї справи, написана докладною простою мовою. Відбиті у ній радянські політичні реалії не применшують її значення, але дають змогу уявити, як нелегко працювалося тогочасним збирачам народної творчості…
Continue reading “Книга “ЗАПИСКИ ЗБИРАЧА ФОЛЬКЛОРУ” – Гнат ТАНЦЮРА, 1958″
Стаття “ЗБАГАЧУЮЧИ ТРАДИЦІЇ” (про Єгора МОВЧАНА) – Георгій ТКАЧЕНКО
Георгій Ткаченко. Збагачуючи традиції // Єгор Мовчан: Спогади, статті, матеріали. – Суми: Собор, 1999. – 64 с. – С.32-38
З Єгором Хомичем Мовчаном я познайомився за кілька років до його смерті, відразу після того, як він переїхав із Великої Писарівки на Сумщині й поселився в будинку ветеранів сцени, на мальовничій околиці Києва в Пущі-Водиці. Між нами швидко встановились дружні взаємини. Ми були людьми однакового віку (народилися в одному році і навіть в одному місяці), виросли в селах, розташованих в однакових географічних умовах, добре знали Харків, з яким у нас було пов’язано багато спогадів.
Хоч замолоду ми не були знайомі, але в Харкові нам довелося не раз бачити одних і тих же народних співців-кобзарів, які тоді найчастіше зупинялися на Університетській вулиці − поміж Рибним ринком і Бурсацьким спуском (біля колишнього Покровського монастиря, де в XVIII віці був відомий Харківський колегіум, в якому певний час працював Г.Сковорода). Ролі, звичайно, у нас були різні − Єгор Хомич з’являвся тут як професійний народний співець-кобзар (учень С.Пасюги), а я лише як учень Харківської малювальної школи чи, точніше, художнього училища (з 1921 р. художнього технікуму), а також як шанувальник і аматор кобзарського мистецтва, що в той час ще тільки вчився грати на бандурі.
Continue reading “Стаття “ЗБАГАЧУЮЧИ ТРАДИЦІЇ” (про Єгора МОВЧАНА) – Георгій ТКАЧЕНКО”
Посібник “ПРОГРАМА, ЗАПИТАЛЬНИКИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДОСЛІДНИКАМ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ”
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України / Упорядники Лідія Орел, Катерина Міщенко. – К.: ІСДО, 1995. – 232 с.
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України призначені для викладачів, учителів, краєзнавців, етнографів, фольклористів, мовознавців, студентів та учнів – усіх небайдужих до надбань нашого народу.
Цей посібник дає змогу самостійно розпочати роботу етнографа: якщо у вашому оточенні є цікаві люди, які знають і можуть розповісти про давнє весілля, про те як батько чи дід гончарювали, про те, як закладали колись нову хату – озброюйтеся цією книжечкою, прочитайте методичні поради і запишіть ці відомості. Цілком можливо, що вам вдасться зафіксувати цікаву й важливу сторінку народних знань.
А записаним можете поділитися зі світом – хоч би й на сторінках цього сайту, у вигляді авторської публікації власних записів. Запрошуємо до співпраці! :)
