Двотомник “Запорожжя у залишках старовини та переказах народу” − Дмитро ЯВОРНИЦЬКИЙ, 1888, 2005

Обкладинки

Видання 1-е: Эварницкий Д.И. Запорожье в остатках старины и преданиях народа. – Ч.I,II. – С.-Петербург: Издание Л.Ф.Пантелеева (Типография Н.А.Лебедева, Невский просп., д.№8), 1888. – 294+259 с., ил.

Видання 2-е: Дмитро Яворницький. Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. – Ч.I,II. – Дніпропетровськ: “АРТ-ПРЕС”, 2005. – 264+401 с., іл.

“Запорожье в остатках старины и преданиях народа” (1888) – перша велика монографія видатного українського історика, археолога, фольклориста, етнографа, лексикографа, музеєзнавця і культурно-громадського діяча академіка Дмитра Івановича Яворницького [1855—1940]. Новаторська для свого часу, історико-фольклорно-етнографічна за характером, ця книга яскраво демонструє широчінь наукових зацікавлень автора, особливості його творчої лабораторії, велику любов до України та її минулого — і передусім до історії запорозького козацтва.

Фактично ж цей двотомник містить експедиційні нотатки класика української історії та музейної справи, пов’язані з запорозькою минувшиною: те, що йому пощастило почути й побачити на власні очі протягом восьми років подорожей історичними місцями України.

Окремий розділ частини ІІ опубліковано тут: Життя козаків-запорожців: Іван Розсолода – син січовика, 116-літній інформатор Дмитра Яворницького.

Читати далі »

12 грудня 2016   (оновлено 16.12.2016)   //   Категорії: Новини, ВИДАННЯ     Концепція: ,     Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , ,           Традиційний побут: , ,   Фольклор: , , , , ,          

Книга “КОБЗА І БАНДУРА” − Павло КОНОПЛЕНКО-ЗАПОРОЖЕЦЬ, 1963

Обкладинка

Павло Конопленко-Запорожець. Кобза і бандура. – Канада, Вінніпеґ, 1963. – 168 с., іл.

Автор книги − музикант, який грав на кобзі старовинного зразка. Його інструмент мав 8 бу́нтів і 2 або 4 приструнки. Стрій такої кобзи був споріднений зі строєм бандурки.

Книга містить – цитуємо за анотацією: “Нариси про кобзарське мистецтво. Про кобзарів і лірників. Про невольників і боротьбу з наїзниками. Про думи і пісні. Про народні музичні інструменти, з 36-ма ілюстраціями та з бібліографічним описом важнішої літератури і спеціяльним додатком: як зберігати від пошкодження музичні інструменти”.

Не всі поділяють погляди автора на походження традиційних українських музичних інструментів; але його книга однак цінна як явище і як пам’ятка свого часу.

Читати далі »

21 липня 2015   (оновлено 21.07.2015)   //   Категорії: Новини, ВИДАННЯ                     Традиційний побут:   Фольклор: , , , , ,       Теґи:    

Книга “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ГУЦУЛІВ” – Ігор МАЦІЄВСЬКИЙ, 2012

Обкладинка

Ігор Мацієвський. Музичні інструменти гуцулів. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 464 с., ноти, іл.

Унікальне видання – безліч документальних світлин, малюнків, схем, нот; є докладні тематичні покажчики… Культура гуцульського краю в цій книзі розглядається в аспекті її інструментарію, способу його виготовлення, побутування інструментальної музики, етномузичного мислення.

Для науковців розмаїтих профілів і найширшого кола митців, композиторів, виконавців, художників, діячів театру, кіно, журналістів, педагогів, студентів мистецьких, гуманітарних спеціальностей та усіх, хто любить Гуцульщину, Карпати, традиційну культуру й мистецтво гуцулів.
Читати далі »

КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913

Козак Мамай (фрагмент). 19 ст.

Данило Щербаківський. Козак Мамай (народна картинка) // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22.

Передрук зі скороченнями за публікацією в літературно-мистецькому журналі “Сяйво”. – Київ, 1913. – №10-12.

У Лівобережній, а іноді й у Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.

Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатому одязі, що на ньому, комір розхристаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а іноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. Па картині внизу довгі вірші. Є багато картин, на яких, окрім цього казана, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуба… і т. ін…

Читати далі »

“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” – відео

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

“ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА” (9 хв) – четверта частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах. 2011 року студія “МИ” побували на Закарпатті, поблизу села Чорна Тиса Рахівського р-ну.

Докладніше див. ТУТ >>>

 

“СТРУНА ДО СТРУНИ” (про Єгора МОВЧАНА) – Георгій ТКАЧЕНКО

Кобзар Єгор Мовчан

За виданням: Єгор Мовчан: Спогади, статті, матеріали. – Суми: Собор, 1999. – 64 с.

Коли ж помрем і заростем квітками,
У споминах ще оживем не раз…
(Осип Маковей)

Оживає і в моїх споминах мій щирий та любий приятель Єгор Хомич Мовчан. Пригадую, як він зимового вечора у своїй теплій кімнатці Будинку ветеранів сцени, що в Пущі, розповідав про своє житгя та музичне навчання.

“До музики, − казав він, − я прагнув змалку. І коли іноді, на прохання матері, доводилося покрутити коліщатко ліри жебрака-лірника, який замандрував до нашої вулиці, то був найщасливіший у світі.

Читати далі »

26 квітня 2013   (оновлено 12.10.2014)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: ,     Етнографічний реґіон: , ,       Заняття, ремесла: ,       Традиційний побут: ,         Теґи:    

Стаття “ЗБАГАЧУЮЧИ ТРАДИЦІЇ” (про Єгора МОВЧАНА) – Георгій ТКАЧЕНКО

Єгор Мовчан і Георгій Ткаченко

Георгій Ткаченко. Збагачуючи традиції // Єгор Мовчан: Спогади, статті, матеріали. – Суми: Собор, 1999. – 64 с. – С.32-38

З Єгором Хомичем Мовчаном я познайомився за кілька років до його смерті, відразу після того, як він переїхав із Великої Писарівки на Сумщині й поселився в будинку ветеранів сцени, на мальовничій околиці Києва в Пущі-Водиці. Між нами швидко встановились дружні взаємини. Ми були людьми однакового віку (народилися в одному році і навіть в одному місяці), виросли в селах, розташованих в однакових географічних умовах, добре знали Харків, з яким у нас було пов’язано багато спогадів.

Хоч замолоду ми не були знайомі, але в Харкові нам довелося не раз бачити одних і тих же народних співців-кобзарів, які тоді найчастіше зупинялися на Університетській вулиці − поміж Рибним ринком і Бурсацьким спуском (біля колишнього Покровського монастиря, де в XVIII віці був відомий Харківський колегіум, в якому певний час працював Г.Сковорода). Ролі, звичайно, у нас були різні − Єгор Хомич з’являвся тут як професійний народний співець-кобзар (учень С.Пасюги), а я лише як учень Харківської малювальної школи чи, точніше, художнього училища (з 1921 р. художнього технікуму), а також як шанувальник і аматор кобзарського мистецтва, що в той час ще тільки вчився грати на бандурі.

Читати далі »

9 квітня 2013   (оновлено 12.10.2014)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: ,     Етнографічний реґіон: , ,       Заняття, ремесла: ,       Традиційний побут: ,   Фольклор: , , , ,          

Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” – Порфирій ДЕМУЦЬКИЙ

Обкладинка

Демуцький П.Д. Ліра і її мотиви. – Київ, 1903. – 68 с., нот.

Лірник Прохор Завертан До збірника увійшли народні лірницькі псальми Київщини, зібрані видатним українським фольклористом Порфирієм ДЕМУЦЬКИМ.

У вступній частині автор подає відомості про лірництво в Україні та про конструкцію і стрій колісної ліри.

Це унікальне зібрання давно вже стало хрестоматійним не лише для української фольклористики, але й для сучасного концертного та побутового виконавства у супроводі традиційних кобзарських музичних інструментів – ліри, народної бандури та вересаївської кобзи.

Книга знадобиться й регентам церковних хорів, а також усім, кого цікавлять народні релігійні та релігійно-побутові пісні.

Читати далі »

30 квітня 2012   (оновлено 01.10.2015)   //   Категорії: Новини, АУДІО, ВИДАННЯ     Концепція: , ,     Етнографічний реґіон:       Заняття, ремесла:       Традиційний побут:   Фольклор: , , ,       Теґи: , ,    

Посібник “ПРОГРАМА, ЗАПИТАЛЬНИКИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДОСЛІДНИКАМ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ”

Обкладинка

Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України / Упорядники Лідія Орел, Катерина Міщенко. – К.: ІСДО, 1995. – 232 с.

Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України призначені для викладачів, учителів, краєзнавців, етнографів, фольклористів, мовознавців, студентів та учнів – усіх небайдужих до надбань нашого народу.

Цей посібник дає змогу самостійно розпочати роботу етнографа: якщо у вашому оточенні є цікаві люди, які знають і можуть розповісти про давнє весілля, про те як батько чи дід гончарювали, про те, як закладали колись нову хату – озброюйтеся цією книжечкою, прочитайте методичні поради і запишіть ці відомості. Цілком можливо, що вам вдасться зафіксувати цікаву й важливу сторінку народних знань.

А записаним можете поділитися зі світом – хоч би й на сторінках цього сайту, у вигляді авторської публікації власних записів. Запрошуємо до співпраці! :)

Читати далі »

15 квітня 2012   (оновлено 05.11.2017)   //   Категорії: Новини, ВИДАННЯ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: , , , , ,   Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Народний календар: , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Родина і громада: , , , , , , , , , , , ,   Традиційний побут: , , , , , ,   Фольклор: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,     Про музеї:   Теґи: , , , , ,    

Народні побутові танці у простому викладі

Катерина МІЩЕНКО

Коломийка у Києві

З досвіду НАСЛІДУВАННЯ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ у молодіжному середовищі довкола Київського кобзарського цеху та етнографічного хору “Гомін”

Коли ми сьогодні говоримо про наслідування і продовження народних традицій, маємо на увазі насамперед їх природнє уживання в нашому побуті. Це робиться тому, що робити так − цікаво, корисно, приємно, потрібно, в кайф − необхідне підкреслити… :) А якщо серйозно, то традиційна культура, зокрема дозвілля, за всіх часів мала в собі все необхідне й достатнє для задоволення психологічної потреби людини у відпочинку.

Читати далі »

Сторінка 1 з 212