Український рік: свята, що нас об’єднують

Український рік

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

  Загальна інформація     РІЗДВО     ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК     ВОДОХРЕЩА     МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ     ВЕЛИКДЕНЬ     ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ     КУПАЛА     ОБЖИНКИ     МАКОВІЯ     ПОКРОВА     АНДРІЯ, або КАЛИТА     МИКОЛАЯ     Джерела  

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Читати далі >>

Двотомник “Звичаї нашого народу” – Олекса ВОРОПАЙ, 1958

Обкладинки

Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Т.I,II. – Мюнхен: Українське видавництво, 1958. – 309+289 с.

Хрестоматійне – і, мабуть, найкраще донині видання про українські календарні звичаї. Як готувалися до Свят-вечора і як зустрічали Різдво Христове, як гуляли Масляну і як поводилися у Великий піст, як святкували Великдень і які розваги припадали на Івана Купала – про це йдеться у виданні, яке знайомить з багатим і різноманітним світом народ­них звичаїв, за якими жили українці з давніх-давен до нашого часу. Звичаї, що дісталися нам у спадщину від дідів-прадідів, не втратили свого значення й сьогодні. Збагачені обрядовими піснями, віршами, легендами, вони є справжньою скарбницею духовної культури українського народу.

У першому томі частини “Зима” і “Весна”, у другому – “Літо” й “Осінь”.

Читати далі »

Книга “Традиційні головні убори українців” − Ганна СТЕЛЬМАЩУК, 1993

Список ілюстрацій

Ганна Стельмащук. Традиційні головні убори українців. − Київ: Наукова думка, 1993. − 240 с., іл.

У монографії вперше розглянуто процес розвитку головних уборів та зачісок, що побутували на території України з найдавніших часів до початку 20-го століття. Детально схарактеризовано всі види й форми головних уборів різних соціальних груп населення. Висвітлюються загальні риси та регіональні відмінності головних уборів. Показано роль атрибутів, символів, знаків у головних уборах, особливо обрядових.

Для істориків, етнографів, мистецтвознавців, художників, викладачів та студентів, усіх зацікавлених матеріальною і духовною культурою українського народу.

Читати далі »

Масниця в Україні – Надія ЗЯБЛЮК

Масниця у НМНАПУ, 2010

Надія ЗЯБЛЮК. Масниця в Україні // Рідна школа. − 2007. − №1 (січень) − С.26-33.

  Вступ
  Підготовка до свята: Всеїдний тиждень, Переступний тиждень, Пущення
  Масниця, Масляна, Масничний тиждень, Масничні страви, Дні масничного тижня
  Джерела

Масниця розпочинає весняний цикл календарних традиційних свят українців. Це веселе, замашне та голосисте народне свято, наповнене релігійно-міфічними ритуалами і унікальними обрядодійствами, відзначається на останньому тижні перед Великим постом.

Масницю наша людність називала також Масляною, Масляницею, Сиропустом, Сиропусним тижнем, Колодієм, Колодкою, Турицею та ін. Вже самі назви свята говорять про його прадавні корені й той шлях, який воно пройшло від основ народовір’я до сьогодення.
Читати далі »

МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003

Фрагмент мальованої скрині

За виданням: Лідія Орел. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.

Мальоване дерево – поширене і надзвичайно цікаве явище в історії селянської культури. Мальована рублена хата, скриня, колиска були звичними предметами селянського побуту ще на початку ХХ століття. Ікони та картини, мальовані на дереві, побутували й довше, подекуди до нашого часу.

Ця стаття – етнографічний нарис, у якому подано відомості про регіональні стилі мальованих речей, їхніх авторів та побутове життя.

Зміст статті:

 Вступ    Хати    Скрині    Ікони та картини. Сюжет “Козак Мамай”    Миски, мисники, віконниці, вози, вулики…    Малювання на дереві в українських народних піснях    Окремі ілюстрації    Використана література    Умовні скорочення    Примітки

Читати далі »

КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913

Козак Мамай (фрагмент). 19 ст.

Данило Щербаківський. Козак Мамай (народна картинка) // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22.

Передрук зі скороченнями за публікацією в літературно-мистецькому журналі “Сяйво”. – Київ, 1913. – №10-12.

У Лівобережній, а іноді й у Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.

Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатому одязі, що на ньому, комір розхристаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а іноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. Па картині внизу довгі вірші. Є багато картин, на яких, окрім цього казана, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуба… і т. ін…

Читати далі »

Альбом “Украинское народное искусство” – 1938

Обкладинка Вкладка

Украинское народное искусство; Українське народне мистецтво. Ред.Полуянов П.А. – Москва, Ленинград: Искусство, 1938. – 62 с., ил.

Альбом укладений переважно на матеріалах українських виставок 1936 року в Москві й Ленінграді та збірки Державного музею українського мистецтва в Києві. Проілюстроване килимарство, ткання, вишиття, розпис, витинанка та гончарні вироби – посуд, кахлі, іграшки.

Читати далі »

Вибрані світлини етнографічних реґіонів України

[slideshow_deploy id=’5750’]

Читати далі »

Етнографічне районування України

Ось тут УСЕ ПРАВИЛЬНО! :)

Мабуть, скільки існує українська етнографія, стільки й точаться суперечки про етнографічне районування України. Мало не кожен науковець має свою власну − найдостовірнішу для нього − версію. У давніх і новітніх розробках варіюються назви територій, їх межі та перехідні зони, ба навіть самі принципи побудови карт, що і є зазвичай вирішальним. Адже картографування особливостей народного будівництва, традиційного вбрання, гончарного посуду, мовних діалектів не обов’язково дає однакові результати. Має значення і часовий зріз, зафіксований у конкретній роботі.

Чітко окреслена межа окремого реґіону на такій карті теж є досить умовною. Вона позначає тільки орієнтовну середину смуги перехідної зони, на якій зустрічаються ознаки сусідніх реґіонів чи етнічних груп. А ця перехідна зона може бути завширшки кількадесят кілометрів…

Відтак, не претендуючи на вичерпність інформації і абсолютну істину, подаємо тут карти, якими користуємося самі − а разом і інші розробки різних авторів.

Читати далі »

Як збудувати традиційну хату за зразками Східної України (пропорції) – Назар БОЖИНСЬКИЙ

Східноукраїнська хата

За статтею: Назар БОЖИНСЬКИЙ. Пропорційна структура об’ємно-просторового розв’язку традиційного українського народного житла Східної України (на основі праць Степана Таранушенка) / Науковий вiсник будівництва (Збірник наукових праць). – Харків, 2013.

У статті описано, як зробити нову хату з традиційними пропорціями, а саме: як розрахувати всі розміри хати, маючи тільки один розмір, – наприклад, потрібну висоту приміщення.

Читати далі »

23 серпня 2013   (оновлено 24.08.2013)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ     Концепція: , , , ,     Етнографічний реґіон: , , ,   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , ,   АРХІТЕКТУРА – теоретичне: ,                    
Сторінка 1 з 712345...7