МАЛЬОВАНЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ – Лідія ОРЕЛ, 2003

Фрагмент мальованої скрині

За виданням: Лідія Орел. Мальоване дерево: наївний живопис українського села. – Київ: Родовід, 2003. – 232 с., іл.

Мальоване дерево – поширене і надзвичайно цікаве явище в історії селянської культури. Мальована рублена хата, скриня, колиска були звичними предметами селянського побуту ще на початку ХХ століття. Ікони та картини, мальовані на дереві, побутували й довше, подекуди до нашого часу.

Ця стаття – етнографічний нарис, у якому подано відомості про регіональні стилі мальованих речей, їхніх авторів та побутове життя.

Зміст статті:

 Вступ    Хати    Скрині    Ікони та картини. Сюжет “Козак Мамай”    Миски, мисники, віконниці, вози, вулики…    Малювання на дереві в українських народних піснях    Окремі ілюстрації    Використана література    Умовні скорочення    Примітки

Читати далі »

Книга “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ГУЦУЛІВ” – Ігор МАЦІЄВСЬКИЙ, 2012

Обкладинка

Ігор Мацієвський. Музичні інструменти гуцулів. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 464 с., ноти, іл.

Унікальне видання – безліч документальних світлин, малюнків, схем, нот; є докладні тематичні покажчики… Культура гуцульського краю в цій книзі розглядається в аспекті її інструментарію, способу його виготовлення, побутування інструментальної музики, етномузичного мислення.

Для науковців розмаїтих профілів і найширшого кола митців, композиторів, виконавців, художників, діячів театру, кіно, журналістів, педагогів, студентів мистецьких, гуманітарних спеціальностей та усіх, хто любить Гуцульщину, Карпати, традиційну культуру й мистецтво гуцулів.
Читати далі »

Видання “УКРАЇНСЬКИЙ РІК У НАРОДНІХ ЗВИЧАЯХ В ІСТОРИЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ” (5 томів) – Степан КИЛИМНИК, 1957-1964

Обкладинки

Степан Килимник. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – 5 томів – Вінніпеґ, Торонто, 1957-1964. – бібліографія.    Том І. – Зимовий цикль. – 1964. – 154 с.    Том ІІ. – Весняний цикль. – 1959. – 254 с.    Том ІІІ. – Весняний цикль. – 1962. – 372 с.    Том ІV. – Літній цикль. – 1957. – 178 с.    Том V. – Осінній цикль. – 1963. – 288 с.

Професор Степан Килимник [1889–1963] – український історик, етнограф, педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук. П’ятитомник “Український рік” був виданий у Канаді, де вчений перебував в еміграції з 1949 року. Це найбільша і найвідоміша його праця.

За відцифровані джерела дякуємо сайтові diasporiana.org.ua (томи 1-4) та користувачеві grafalf (том 5).

Читати далі »

Брошура “ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ УЗОРИ В НАРОДНОМУ ВБРАННІ” – Віктор ДАВИДЮК, 2005

Обкладинка

Віктор Давидюк. Чоловічі та жіночі узори в народному вбранні. – Луцьк: Інститут культурної антропології, 2005. – 44 с., іл.

Орнаментика народного вбрання за давніх часів була своєрідним письмом. По ньому прочитували все про власника одежини – з якого роду, його соціальний та сімейний стан. У наш час деякі традиційні узори стали звичайними кольоровими плямами, які використовуються де завгодно і як завгодно. Автор брошури, спираючись на багатолітні спостереження народних традицій, подає вірогідні гіпотези потрактувань народних орнаментів з рекомендаціями до їх сучасного застосування.

За надання інформації дякуємо п.Людмилі ОГНЄВІЙ.

Читати далі »

Роменський кобзар Євген АДАМЦЕВИЧ – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003

Євген Адамцевич

За виданням: Ренат Польовий. Кобзарі в моєму житті. – Київ: Діокор, 2003. – 109 с.

Про бандуриста з міста Ромен, що на Сумщині, я довідався зі статті О. Правдюка в журналі “Народна творчість та етнографія” (ч. 5, 1968 р.). Тому, плануючи свою мандрівку по Україні на літо 1969 року, намітив відвідати і Ромен. 6 червня того року в Роменському краєзнавчому музеї я познайомився із завідувачем відділу середньовіччя поетом Данилом Кулиняком, який, як виявилося, був добре знайомий з Адамцевичем (перед тим деякий час в його оселі квартирував). Кулиняк з охотою запропонував відвести мене до бандуриста. Дорогою попередив, що Адамцевич має складний характер, тому радив бути обережним і дипломатичним у спілкуванні з ним.

Євген Олександрович разом із дружиною Лідією Дмитрівною жили у власній хатці біля залізничної колії Ромен – Ромодан. Мали трьох дорослих дочок і онуків, але далеко від Ромна.

Представивши мене господарям як науковця-фольклориста, Кулиняк пішов, залишивши мене зніяковілим від цієї фальші. Я тут же виправив становище, представившись тим, ким я є справді: інженером із Донбасу, шанувальником кобзарства. Метою моїх відвідин є поспілкуватися з відомим бандуристом, послухати його мистецтво.

Читати далі »

22 вересня 2014   (оновлено 20.05.2015)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                                

Кобзарський панотець Микола БУДНИК – Ренат ПОЛЬОВИЙ, 2003

Микола Будник

За виданням: Ренат Польовий. Кобзарі в моєму житті. – Київ: Діокор, 2003. – 109 с.

З Миколою Будником я познайомився в домівці бандуриста Георгія Ткаченка – останнього представника традиційного народного кобзарства, який доніс до наших днів старосвітську бандуру і зіньківський (тепер кажуть, харківський) спосіб гри на ній. Микола був його учнем.

Народився він 3 грудня 1953 р. у с.Сколобів Володарськ-Волинського району на Житомирщині. Чотирнадцятирічним хлопцем пішов із села в широкий світ у пошуках свого місця в ньому. Міняв професії, місця роботи й перебування. Довший час працював фрезерувальником на київському заводі “Арсенал”. Захоплювався малюванням.

Разом із Будником у Ткаченка навчались археолог Микола Товкайло, пожежник Сергій Радько, мистецтвознавці Михайло Селівачов і Ростислав Забашта. Не знаю щодо інших, а Радько й Будник свої бандури зробили власноруч. Мушу зазначити, що, характеризуючи своїх учнів, Георгій Кирилович не покладав великих сподівань на здібності Миколи Будника і вважав його занадто самовпевненим. Мені Будник здавався неговірким. Більше слухав, ніж говорив.

Читати далі »

22 вересня 2014   (оновлено 20.05.2015)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Концепція: , , ,                         Теґи: ,    

Книга “Сказания о населенных местностях Киевской губернии” – Лаврентій ПОХИЛЕВИЧ, 1864

Колаж з ілюстрації й титульної сторінки Титульна сторінка

Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. – Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864. – 763 с.

Півторастолітня класика і настільна книга українського етнографа нарешті знайшлася у світовій мережі! Перед експедиціями варто читати давні джерела про досліджуваний край…

Також тут можна шукати відомості про історію своєї родини – хто має коріння у колишній Київській губернії.

Читати далі »

7 серпня 2014   (оновлено 09.08.2014)   //   Категорії: Актуальне, Новини, ВИДАННЯ     Концепція:     Етнографічний реґіон:   АРХІТЕКТУРА – будівлі: , , , ,                   Теґи: ,    

Збірник “КОЗАЦЬКІ ПІСНІ” – Надія ПОЛЯКОВА, 1991

Обкладинка

Козацькі пісні. Збірник / Фольклорні записи та упорядкування Надії Полякової. – Київ: Музична Україна, 1991. – 152 с., іл., нот.

Дуже цікаве видання, яке містить оригінальні записи козацьких пісень, зроблені упорядником переважно в селах Запорізької обл. протягом 1980-х років. Збірник доповнено також піснями січових стрільців, записаними від учасників святкування 500-річчя козацтва у 1990-му році.

Читати далі »

КОЗАК МАМАЙ (НАРОДНА КАРТИНКА) – Данило ЩЕРБАКІВСЬКИЙ, 1913

Козак Мамай (фрагмент). 19 ст.

Данило Щербаківський. Козак Мамай (народна картинка) // Журнал “Народне мистецтво”. – Київ, 1997. – №1. – С.18-22.

Передрук зі скороченнями за публікацією в літературно-мистецькому журналі “Сяйво”. – Київ, 1913. – №10-12.

У Лівобережній, а іноді й у Правобережній Україні ще й досі трапляється по хатах старих заможних козаків картина з написом “Козак Мамай”.

Підібравши під себе ноги, сидить на землі молодий козак. Обличчя у нього гарне, вуса довгі, а з начисто голеної голови спускається за ліве вухо тонкий, довгий “оселедець”. У багатому одязі, що на ньому, комір розхристаний, на ногах червоні чоботи, в зубах люлька, в руках бандура; за плечима, а іноді на землі чи на дереві, козацька зброя: лук, сагайдак, шабля, спис, рушниця, пістолі. Збоку, теж на землі, шапка, пляшка й чарка. Ззаду до списа прив’язаний кінь. Па картині внизу довгі вірші. Є багато картин, на яких, окрім цього казана, намальовано ще кілька козаків; вони п’ють, танцюють, тягають один одного за чуба… і т. ін…

Читати далі »

Альбом “Украинское народное искусство” – 1938

Обкладинка Вкладка

Украинское народное искусство; Українське народне мистецтво. Ред.Полуянов П.А. – Москва, Ленинград: Искусство, 1938. – 62 с., ил.

Альбом укладений переважно на матеріалах українських виставок 1936 року в Москві й Ленінграді та збірки Державного музею українського мистецтва в Києві. Проілюстроване килимарство, ткання, вишиття, розпис, витинанка та гончарні вироби – посуд, кахлі, іграшки.

Читати далі »

Сторінка 2 з 1512345...10...15