Український рік: свята, що нас об’єднують

Український рік

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

  Загальна інформація     РІЗДВО     ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК     ВОДОХРЕЩА     МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ     ВЕЛИКДЕНЬ     ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ     КУПАЛА     ОБЖИНКИ     МАКОВІЯ     ПОКРОВА     АНДРІЯ, або КАЛИТА     МИКОЛАЯ     Джерела  

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Усі наведені свята мають значний потенціал для виходу в сучасний інформаційний простір. Багато з них, з певними уточненнями, надаються для проведення організованих масових заходів − і/або етнічно-орієнтованого святкування в колі друзів.

До цього переліку не увійшло багато важливих і шанованих у народі свят, що їх люди відзначають лише у храмі та у власному домі. Це Стрітення, Благовіщення, Вербна Неділя, Чистий Четвер, Петра й Павла, Спаса, Катерини та інші. Вони є не менш важливими для українського культурного простору, але в цій публікації ми розглядаємо лише ті свята, у яких може виявлятися світська громадська ініціатива.

Читати далі »

Український рік: свята, що нас об’єднують

Український рік

Розроблено Національним центром народної культури “Музей Івана Гончара”.

  Загальна інформація     РІЗДВО     ВАСИЛЯ, або СТАРИЙ НОВИЙ РІК     ВОДОХРЕЩА     МАСЛЯНА, або КОЛОДІЙ     ВЕЛИКДЕНЬ     ТРІЙЦЯ, або ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ     КУПАЛА     ОБЖИНКИ     МАКОВІЯ     ПОКРОВА     АНДРІЯ, або КАЛИТА     МИКОЛАЯ     Джерела  

До цього стислого огляду увійшло дванадцять традиційних українських календарних свят, які протягом життя багатьох поколінь стали невід’ємною часткою народного побуту на більшості українських територій. При цьому вони здавна закорінені не лише в християнській традиції, але й поза нею, виходячи за межі церковних конфесій і громад.

Християнський зміст цих свят доповнюється суто народними яскравими моментами, що відображають український світогляд і ментальність − тому вони сьогодні продовжують об’єднувати українців незалежно від місця проживання, релігійних та політичних уподобань.

Читати далі >>

Двотомник “Звичаї нашого народу” – Олекса ВОРОПАЙ, 1958

Обкладинки

Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Т.I,II. – Мюнхен: Українське видавництво, 1958. – 309+289 с.

Хрестоматійне – і, мабуть, найкраще донині видання про українські календарні звичаї. Як готувалися до Свят-вечора і як зустрічали Різдво Христове, як гуляли Масляну і як поводилися у Великий піст, як святкували Великдень і які розваги припадали на Івана Купала – про це йдеться у виданні, яке знайомить з багатим і різноманітним світом народ­них звичаїв, за якими жили українці з давніх-давен до нашого часу. Звичаї, що дісталися нам у спадщину від дідів-прадідів, не втратили свого значення й сьогодні. Збагачені обрядовими піснями, віршами, легендами, вони є справжньою скарбницею духовної культури українського народу.

У першому томі частини “Зима” і “Весна”, у другому – “Літо” й “Осінь”.

Читати далі »

Видання “УКРАЇНСЬКИЙ РІК У НАРОДНІХ ЗВИЧАЯХ В ІСТОРИЧНОМУ ОСВІТЛЕННІ” (5 томів) – Степан КИЛИМНИК, 1957-1964

Обкладинки

Степан Килимник. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – 5 томів – Вінніпеґ, Торонто, 1957-1964. – бібліографія.    Том І. – Зимовий цикль. – 1964. – 154 с.    Том ІІ. – Весняний цикль. – 1959. – 254 с.    Том ІІІ. – Весняний цикль. – 1962. – 372 с.    Том ІV. – Літній цикль. – 1957. – 178 с.    Том V. – Осінній цикль. – 1963. – 288 с.

Професор Степан Килимник [1889–1963] – український історик, етнограф, педагог. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук. П’ятитомник “Український рік” був виданий у Канаді, де вчений перебував в еміграції з 1949 року. Це найбільша і найвідоміша його праця.

За відцифровані джерела дякуємо сайтові diasporiana.org.ua (томи 1-4) та користувачеві grafalf (том 5).

Читати далі »

Весільний обряд села Загнітків на Одещині − ВІДЕО

Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО

Дивитися на YouTube

На Покрову, 14 жовтня 2012 року до Музею Івана Гончара приїздив Народний фольклорно-автентичний колектив “ВИТОКИ” з с.Загнітків Кодимського р-ну Одеської обл. Керівники колективу − Єфросинія Сторож та Василь Олійник. Хлопці й дівчата показували весільний обряд свого краю, записаний від старших людей і опрацьований для цієї вистави п.Єфросинією Сторож.

Маловідомі весільні та ліричні пісні, шляхетне традиційне вбрання Східного Поділля, народні побутові танці у супроводі власного духового оркестру, як то велося в багатьох селах України протягом останніх кількох десятиліть − це краще бачити і чути, аніж про це читати!.. :) запрошуємо до перегляду!

Докладніше див. ТУТ >>>

 

Народні свята та пам’ятні дати у НМНАПУ (Київ, Пирогів), 1980 – 2010

Веснянки у НМНАПУ У цій публікації побіжно оглянемо народні свята та дні ремесел, що проводилися у Національному музеї народної архітектури та побуту України протягом останнього тридцятиріччя. Всі ці заходи були орієнтовані на народну традицію, зафіксовану на час кінця ХІХ − початку ХХ століття, яка, проте, лишалася майже незмінною значно довше.

Це була чудова ідея, і надзвичайно актуальна на той час − кінець 70-х − початок 80-х років, коли у Музеї почали організовувати перші ярмарки та дні майстрів. Святам передувала велика науково-методична робота: майстрів, які працювали в народних традиціях, треба було відшукати по цілій Україні. З охочими “докваліфікуватися” працювали окремо, добираючи зразки та консультуючи про реґіональні особливості того чи іншого ремесла…

Майстрам і виконавцям фольклору Майже одночасно з ярмарками у музейній експозиції створювався український рік − свята, які з часом ставали традиційними − для Музею і для Києва. До музейного календаря увійшли також окремі пам’ятні дати, нерозривно пов’язані з народним життям і побутом.

Варті окремої уваги й концептуальні засади, на яких увесь цей час ґрунтувалося залучення народних майстрів, фольклорних гуртів та окремих виконавців до співпраці на музейних заходах. Републікуємо їх тут за поданням на сайті nmnapu.org.ua.
 
Читати далі »

9 квітня 2012   (оновлено 13.02.2017)   //   Категорії: Новини, ГАЛЕРЕЇ, ОГЛЯДИ     Концепція: , , , ,   Музеї:   Етнографічний реґіон: , , , , , , , , , , , , , ,       Заняття, ремесла: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ,   Народний календар: , , , , , , , , , , , , , , , ,   Родина і громада: , ,   Традиційний побут: , , ,   Фольклор: , , ,     Про музеї: , , , , ,   Теґи: , , , , , , ,