АРХІТЕКТУРА: будівлі: Хлів, повітка, стайня
“ГУЦУЛИ, БОЙКИ, ЛЕМКИ” – комплект поштівок із збірки Петра Арсенича
Гуцули, бойки, лемки / Комплект поштівок із збірки Петра Арсенича. – Б/м, б/р.
Цікава добірка листівок, у якій особливу цінність становлять документальні світлини. Тут бачимо полонинське господарювання, традиційну архітектуру, портрети народних майстрів, побутові моменти, зафіксовані знаними й незнаними фотохудожниками у різний час.
Continue reading ““ГУЦУЛИ, БОЙКИ, ЛЕМКИ” – комплект поштівок із збірки Петра Арсенича”
Стаття “Автентичні покрівельні техніки та їх вплив на архітектоніку традиційних будівель в українських Карпатах” – Михайло МАТІЙЧУК
Михайло МАТІЙЧУК. Автентичні покрівельні техніки та їх вплив на архітектоніку традиційних будівель в українських Карпатах // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 2008. − №3. − С.60-70.
Стаття написана на основі експедиційних, музейних та архівних матеріалів.
Каталог виставки “НАРОДНА КУЛЬТУРА ЗРАНЕНОЇ ЗЕМЛІ” (1997)
Народна культура зраненої землі / Каталог виставки до 10-річчя аварії на ЧАЕС. – К., 1997. – 92 с., іл.
Виставка, що відбулася у Палаці мистецтв “Український Дім” протягом квітня-травня 1996 року, репрезентувала пам’ятки історії та культури, зібрані протягом першого десятиліття в зоні Чорнобильської катастрофи, світлини та твори сучасного народного мистецтва Київського Полісся.
В основу виставки лягли польові фотоматеріали та пам’ятки традиційного народного побуту і мистецтва, зібрані експедиціями науковців протягом 1989–1995 рр. на території потерпілих від Чорнобильської катастрофи районів Полісся – зони відчуження та зони відселення. Доповнили експозицію твори відомих майстрів сучасного народного декоративного мистецтва.
Continue reading “Каталог виставки “НАРОДНА КУЛЬТУРА ЗРАНЕНОЇ ЗЕМЛІ” (1997)”
Фільм “ПОЛОНИНА ПСАРІВКА”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
“ПОЛОНИНА ПСАРІВКА” (15 хв) – частина третя відеопроекту Студії “МИ” про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у 2010 р. на полонинах Псарівка і Пнівська, Верховинський район Івано-Франківської області. Доволі докладно висвітлено традиційну для Прикарпаття технологію виготовлення бринзи та вурди.
Докладніше див. ТУТ »
Посібник “ПРОГРАМА, ЗАПИТАЛЬНИКИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДОСЛІДНИКАМ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ”
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України / Упорядники Лідія Орел, Катерина Міщенко. – К.: ІСДО, 1995. – 232 с.
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України призначені для викладачів, учителів, краєзнавців, етнографів, фольклористів, мовознавців, студентів та учнів – усіх небайдужих до надбань нашого народу.
Цей посібник дає змогу самостійно розпочати роботу етнографа: якщо у вашому оточенні є цікаві люди, які знають і можуть розповісти про давнє весілля, про те як батько чи дід гончарювали, про те, як закладали колись нову хату – озброюйтеся цією книжечкою, прочитайте методичні поради і запишіть ці відомості. Цілком можливо, що вам вдасться зафіксувати цікаву й важливу сторінку народних знань.
А записаним можете поділитися зі світом – хоч би й на сторінках цього сайту, у вигляді авторської публікації власних записів. Запрошуємо до співпраці! :)
Стаття “Полонинське будівництво на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК
На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.
Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Continue reading “Стаття “Полонинське будівництво на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК”
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО
Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть. Офіційного сайту Музею наразі немає. |
||
Continue reading “Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО”
Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА
За виданням:
Музей народної архітектури та побуту України, 1969 // Звід пам’яток історії та культури України: Київ: Енциклопедичне видання. Кн.1, ч.2.: М-С. – К.: Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при вид-ві “Українська енциклопедія” ім.М.Бажана, 2003. − С.751-799.
Експозиція, розміщена у західній частині Музею, включає 52 пам’ятки, з них 32 оригінальні поч.17 – поч.20 ст., перевезені з лісостепової Київщини, західної Полтавщини й Черкащини. Відповідно до історико-етнографічного районування в експозиції виділено Правобережну і Лівобережну Наддніпрянщину, які розмежовані байраком. Пам’ятки об’єднано в садиби, що утворюють сільську вулицю, майдан і окремі кутки традиційного села.
Розвиток будівельної культури регіону ґрунтувався на успадкуванні давніх традицій широкого застосування місцевих матеріалів: деревини листяних та хвойних порід, лози, очерету, глини. Здавна тут існували дві конструктивні системи – каркасна (сошна) та зрубна. У каркасних будівлях стіни виводились по дубових сохах (шулах, стовпах, слупах), закопаних у землю; із заповненням “у заміт” дилями (плахами) суцільно або через глиняні вальки, викладалися з одних лише вальків чи заповнювалися прив’язаними до жердок-глиць сніпками очерету і мастилися глиною.
Continue reading “Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА, Сергій ВЕРГОВСЬКИЙ, Євгенія СИЗОВА”
Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА
У народному будівництві тут віддавна розвиваються традиції зведення будівель із застосуванням сошних (стовпових) та зрубних конструкцій стін. Орієнтація житла в просторі загальноукраїнська: вікнами на південь. По низу стін, з чола і причілка, набивали з глини призьбу. Cтіни мастили рудою глиною, а з чола і причілка білили. За давньою традицією довкола вікон, одвірків і над призьбою підводили червоною глиною, подекуди над підводкою малювали червоні зубці.
Continue reading “Експозиція “СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА” у НМНАПУ – Раїса СВИРИДА”
